Ймовірне виникнення нових олігархів та відновлення політичної влади олігархату може поставити під загрозу зовнішнє фінансування України, особливо необхідне в умовах війни. Міжнародний валютний фонд у грудневому звіті визначив відновлення "олігархічних інтересів" як високий ризик для реформ та майбутнього зовнішнього фінансування, йдеться у матеріалі The Bloomberg.
Екскерівниця Національного банку України Валерія Гонтарєва у коментарі журналістам зазначила, що "донори не бояться старих олігархів, вони бояться нових".
За словами європейського дипломата, що говорив на умовах анонімності, ключові союзники з країн Group of 7 тиснуть на Київ, аби він відновив програми реформ, частково поставлені на паузу через повномасштабну війну.
Наприкінці березня МВФ підписав новий пакет допомоги Україні на суму $15,6 млрд. Він складається з двох етапів і проведення реформ як умова фінансування стосується лише другого етапу, через 12-18 місяців чотирирічної програми.
Серед українських олігархів деякі мали міцні звʼязки з Росією чи перебувають під кримінальним слідством. Ті, які залишилися в Україні, зіткнулися з ударом по своїх статках. Рінат Ахметов втратив заводи, шахти та політичну базу через окупацію. За даними Forbes, його статки знизилися з 15,4 млрд доларів (2013 рік) до 5,7 млрд.
"Інші, включно з Ігорем Коломойським, чий телеканал транслював шоу Зеленського та підтримав його кандидатуру президента, втратили банки, проплачених депутатів (деякі олігархи самі також були депутатами) та ЗМІ, які протягом 30 років дозволяли їм здобувати активи за дешеву суму, відволікати грошові потоки та створювати або руйнувати політичну кар’єру", – йдеться у матеріалі.
При цьому парадокс полягає в тому, що Україні, можливо, доведеться "загравати" з крупним бізнесом, аби він в умовах війни та після неї не переїхав до країн Європи, а лишився всередині держави.
Україні досі не вистачає очищення судової та податкової систем, а також оцифрування державних процедур, які б забезпечили прозорість. За словами нинішніх і колишніх посадовців, без цих кроків корупція в урядових установах ризикує знову отруїти майбутнє України.
"Потоки грошей, що йдуть на реконструкцію, повинні добре контролюватися (донорами), хоча певною мірою це видавання бажаного за дійсне. Подивіться, що сталося з грошима в Іраку та Афганістані", – сказав керуючий директор фінансових установ Європейського банку реконструкції та розвитку Френсіс Малідж.
Утримання України на шляху реформ буде мати вирішальне значення. ЄС, швидше за все, продовжить троговельні пільги для країни ще на рік, але дебати щодо постійної їх лібералізації ще не почалися, сказав один із європейських дипломатів.
Заступник голови НБУ Сергій Миколайчук також бачить майбутнє України як повʼязаної з Європою. Але Україна стає все більш централізованою та мілітаризованою державою. Деякі критики навіть почали хвилюватися, що президент Зеленський веде Україну на шлях, який може перешкодити поверненню до ліберальнішого післявоєнного порядку. Більше великих компаній було взято під контроль уряду, включно з найбільшою нафтовою компанією "Укрнафта" та нафтопереробним заводом "Укртатнафта", обидві з яких контролював його колишній спонсор Коломойський.
Антиолігархічний закон, ухвалений у 2021 році, виявився суперечливим: критики та деякі міжнародні партнери України стурбовані тим, що він може обмежити свободу ЗМІ та бути відкритим для політичних зловживань, але не реформувати інституції.
Нагадаємо, в березні представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський заявив, що зараз в Україні питання деолігархізації є не такими актуальним та стоїть не так гостро, як це було до 24 лютого 2022 року. В липні секретар РНБО Олексій Данілов говорив, що під визначення ознак закону "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" нині підпадають близько 86 осіб.