Збільшення видатків. Але поки що без податків на імпорт
Зміни до держбюджету ухвалили майже одностайно: проголосували 299 парламентарів з усіх фракцій і груп.
Закон передбачає збільшення видатків загального фонду державного бюджету на 287 092,7 млн грн. Покриття дефіциту планують коштом додаткових зовнішніх запозичень.
Найбільша сума передбачена саме на нацбезпеку (247 769,9 млн грн). Зокрема, на Міноборони (разом з Держспецтрансслужбою) – 166 118,1 млн грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 77 846,4 млн грн. Головне управління розвідки Міноборони – 921,4 млн грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 708,7 млн грн.
Для системи МВС (Нацполіція, Держприкордонслужба, Нацгвардія, Державна міграційна служба, ДСНС, апарат МВС) – 76 430,1 млн грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 56 357,6 млн грн.
Служба безпеки – 2 782,0 млн грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 2 583,8 млн грн.
Управління державної охорони – 321,5 млн грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 230,7 млн грн.
Служба зовнішньої розвідки – 648,8 млн грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 486,4 млн грн.
Адміністрація Держспецзв'язку – 548,0 млн грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 537,4 млн гривень.
Резервний фонд збільшать на 1 500 млн грн. Для продовження виплат у рамках програми «єПідтримка» через воєнний стан виділили додатково 5 824,5 млн грн.
Для надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг – 12 536,7 млн.
Для виплат пенсій, надбавок і перекриття дефіциту коштів Пенсійного фонду заклали 20 063,1 млн грн.
Задля збільшення фінансування Збройних сил України депутати пропонували скоротити бюджетні видатки на політичні партії в розмірі 601,5 млн грн. Однак цю норму більшість депутатів «Слуги народу» в бюджетному комітеті не підтримала, залишивши державне фінансування політичних партій.
Окрім змін до бюджету, депутати планували також розглянути урядовий проєкт про зміни до Податкового кодексу щодо скасування усіх пільг (зараз діє сплата лише 2% з обороту), повернення митних платежів і ПДВ до довоєнних 20% на імпортні товари (окрім палива, на яке залишать пільгові 7%). Також Кабмін запропонував прибрати запроваджену під час воєнного стану пільгову ставку на ввезення авто в Україну (з квітня прибрали ПДВ, акцизний податок і мито).
Такі пропозиції одразу викликали шквал критики. Бо, за інформацією члена профільного парламентського податкового комітету Ярослава Железняка, темпи ввезення авто не спадають, кожного дня продовжують ввозити в середньому 4-5 тис. авто.
«А загальна сума податкової пільги за квітень-травень склала 13,6 млрд грн», – зазначив він.
Аналогічно викликало занепокоєння можливе здорожчання імпорту в разі повернення ПДВ і мита. Хоча, на думку Железняка, прийняття цих змін не призвело б до зростання цін і дефіциту.
«Бо багато імпортерів так і не перейшли на спрощену систему, сплачували податки у звичному режимі. Як ПДВ, так і митні збори… Немає нічого страшного. Частина іноземних товарів буде просто замінена українськими. І це добре. Бо наразі треба думати саме про вітчизняного виробника, а не іноземного, за всієї поваги до останніх», – розповів він LB.ua.
Розгляд податкових змін відклали на наступні засідання та для проходження в парламентському комітеті.
Онлайн-голосування поки що не буде
Одностайність депутатів закінчилася на питанні про запровадження дистанційного голосування. Цю ідею жваво обговорювали ще задовго до повномасштабного вторгнення Росії: її активно просував на той час віцеспікер Руслан Стефанчук. А 14 лютого, за десять днів до воєнного стану, на засіданні фракції «Слуги народу» президент України Володимир Зеленський поставив завдання змінити законодавство для запровадження такої процедури.
Тоді ж LB.ua детально аналізував ці плани, які категорично відкидала парламентська опозиція через порушення норм Конституції про обов’язкове особисте голосування саме в стінах парламенту.
За декілька днів до 24 лютого депутати вже повідомляли про встановлення на їхні робочі планшети тестових модулів для можливості голосування онлайн. Лише 8 березня відповідний законопроєкт авторського колективу депутатів «Слуги народу» та керівництва Ради таки зареєстрували в парламенті.
«Слуги» запропонували можливість віддалених засідань у форматі відеоконференцій у разі воєнного стану чи за рішенням більшості нардепів від конституційного складу. Процедура передбачала «виведення на монітор інформаційного табло в залі та монітори електронних пристроїв народних депутатів, з яких було здійснено їх приєднання до дистанційного засідання відеозображення кожного».
При цьому народний депутат після появи його відеозображення на моніторах має назвати своє прізвище, ім’я, по батькові, після чого особисто здійснює голосування шляхом підняття руки із зазначенням позиції «за», «проти» або «утримався».
А після кожного голосування народного депутата голова лічильної комісії або її визначений представник повідомляє про те, що особисте волевиявлення народного депутата зафіксовано.
При цьому автори законопроєкту передбачили, що до порядку денного дистанційного засідання не можна включати питання про внесення змін до Конституції України, дострокове припинення повноважень Президента України, питання укладення миру та пов’язаних з цим питань, проєкти актів Верховної Ради, необхідність прийняття яких випливає з укладених мирних угод.
Головне науково-експертне управління ВРУ у своєму висновку розкритикувало законопроєкт, вказавши на порушення ст. 84 Основного закону України, за якою «рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування, а голосування здійснюється народним депутатом України особисто».
ГНЕУ також додало наступне застереження: «зі змісту пропонованих новел незрозуміло, хто та в який спосіб здійснює підготовку (формування) та прийняття порядку денного дистанційного засідання Верховної Ради України». На думку юристів, тривалість кожного дистанційного голосування складатиме близько двох годин. А для розгляду законопроєктів у другому читанні за наявності пропозицій і поправок можуть знадобитися десятки голосувань. «Викликає серйозне занепокоєння проблема надійності технічного захисту дистанційного засідання… від несанкціонованого стороннього втручання. Адже в разі використання загальнодоступних платформ, які зазвичай використовуються для відеоконференцій, значно збільшуються ризики вчинення сторонніми особами дій, які можуть перешкоджати проведенню засідання або й взагалі зірвати його», – попередили в ГНЕУ.
За словами першого віцеспікера Олександра Корнієнка, в перші місяці воєнного стану цю ідею розглядали лише як запасну.
Понад два місяці законопроєкт так і пролежав у ВРУ. 30 травня у проєкті порядку денного засідання наступного дня його не було. Однак вранці 31 травня проєкт несподівано для опозиції таки включили у проєкт порядку денного.
Опозиція відреагувала миттєво. Так, нардеп Ірина Геращенко назвала це кроком до диктатури та запевнила, що «Європейська солідарність» голосувати за це не буде.
Депутат «Голосу» Ярослав Юрчишин у коментарі LB.ua повідомив, що «формальна аргументація винесення цього питання саме зараз – це необхідність швидко проголосувати законопроєкти для гарантій кандидатства в ЄС. Реальна – «слугам» усе важче зібрати необхідні голоси в залі». Додавши, що навіть нова «кишенькова» група з колишніх членів ОПЗЖ, а тепер «За відновлення» не допоможе з браком голосів. «Бо вони фізично в повному складі не ходять до Ради».
Джерела LB.ua зі «Слуги народу» підтвердили, що причиною винесення цього питання саме зараз є необхідність швидкого голосування за як мінімум 300 законодавчих актів для надання статусу кандидата на членство в ЄС.
«Для цього необхідно засідати по 7-8 годин щодня. В умовах ВС це небезпечно. Про жодні нові Мінськи мова не йде. У законі чітко прописані запобіжники, що онлайн змінювати Конституцію не можна. Плюс ця ідея робоча поки що лише на період воєнного стану. Хоча якщо добре зайде, то можемо обкатувати далі, на постійній основі», – не виключив один наш співрозмовник.
Ще один представник політради «Слуги» припустив, що необхідних мінімальних 226 голосів навіть за внесення у порядок денний не буде. «Усі опозиційні фракції – проти. Група «Довіра» – теж. У самій фракції є багато колег, які не підтримують цю ідею. Вона мала шанси на початку війни. Тоді й треба було голосувати. А так затягнули», – визнав він.
Врешті, прогноз справдився. Лише 160 депутатів зі «Слуги народу» (з 228 зареєстрованих) проголосували «за». Цікаво, що зелені кнопки натиснули депутати колишньої фракції ОПЗЖ. А тепер 9 членів з нової групи Бойка-Льовочкіна «Платформа за життя та мир» та 4 з «Відновлення України» Столара-Абрамовича. Лише 3 члени групи «За майбутнє» та 2 позафракційні. Усі інші фракції: «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос» та мажоритарники групи «Довіра» – «проти».
Один зі «слуг» пояснив LB.ua цей провал так: «Ідея навіть з усіма запобіжниками – доволі стрьомна. Не факт, що таким чином нас не помножили б на нуль. Але голосів і справді не вистачає. Тому до неї ще повернуться».
Недовіра омбудсману та невизначеність
Насамкінець, після повітряної тривоги, коли була оголошена перерва в голосуванні, 234 нардепи проголосували за недовіру уповноваженій парламенту з прав людини Людмилі Денісовій.
Цього разу «слугам» традиційно допомогли голосами не лише групи «За майбутнє» та «Довіра». 6 членів з фракції «Голос» також були «за». Як пояснив LB.ua один з них Ярослав Юрчишин, «через її неефективність на цій посаді у сфері боротьби з переслідуваннями активістів і зауваження з боку правозахисних організацій».
Інший нардеп з «Голосу» Ярослав Железняк підкреслив, що було «вільне голосування, я був проти».
Але голосів не вистачило, якби «слугам» не допомогли 17 представників двох уламків ОПЗЖ: груп Бойка-Льовочкіна та Столара-Абрамовича, які останнім часом стабільно голосують в унісон зі «СН».
Про плани відправити у відставку омбудсмана Денісову LB.ua стало відомо ще за день до засідання. Хоча у профільному комітеті з прав людини наголосили на порушенні процедури. Його голова нардеп Дмитро Лубінець розповідав, що, за чинним законодавством, комітет мав би отримати необхідні документи для вивчення як мінімум за 24 години до розгляду. А цього не відбулося.
Сама Денісова заявила, що рішення про її заміну ухвалили в Офісі президента.
«Їх не влаштовує моя активність як омбудсмана… Щодо збору та аналізу інформації про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях. Я вважаю такі дії влади незаконними та такими, що втручаються в діяльність Офісу омбудсмана України, який, за законом, обирається на 5 років», – сказала вона.
Декілька джерел зі «Слуги народу» пояснили команду на звільнення омбудсмана. «У своїх діях і виступах, постах у публічній площині вона взагалі не координується з владою, Верховною Радою. Про це знає голова парламенту. Він мав з нею розмову, просив, щоб була налагоджена хоч якась комунікація. Але вона (Денісова) дуже часто своїми інформаційними повідомленнями грає в мінус. Хоча хоче мати велику цитованість. Проте публікує часто неперевірені факти, які не збігаються з даними та цифрами Міноборони та інших міністерств. У результаті ми маємо повний конфюжин», – розповів впливовий «слуга».
Інформацію про нібито розгляд кандидатур на заміщення серед скандальних нардепів Мар’яни Безуглої, Миколи Тищенка чи Олександра Качури в «Слузі» назвали «відвертим фейком».
«Насправді ми не визначилися щодо кандидатури на заміщення Денісової. Але очевидно, що це має бути жінка», – зазначив представник «Слуги».