ГоловнаПолітика

Дистанційне голосування: реалії коронавірусу чи порушення Конституції?

Президент України Володимир Зеленський на засіданні фракції «Слуга народу» 14 лютого поставив завдання депутатам змінити законодавство для запровадження процедури дистанційного голосування у Верховній Раді.

У «Слузі» обіцяють реалізувати ініціативу президента, хоч і кажуть про ризики можливих кібератак і силового тиску на обранців. В опозиції виступають категорично проти переведення Верховної Ради на дистанційку, називаючи її порушенням норм Конституції про обов’язкове особисте голосування в стінах парламенту.

Ідея Стефанчука

Сама ідея дистанційного голосування не нова. Ще два роки тому її просував Руслан Стефанчук, який разом зі своїм братом Миколою, теж нардепом від «Слуги», зареєстрував у березні 2020 року законопроєкт 3250 «Про підстави проведення пленарних засідань ВРУ та комітетів в режимі відеоконференції на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби».

Перша онлайн-нарада з головами груп та фракцій у Верховній Раді, 23 березня 2020
Фото: facebook/Дмитро Разумков
Перша онлайн-нарада з головами груп та фракцій у Верховній Раді, 23 березня 2020

Однак проєкт було знято з розгляду 1 вересня 2020 року. Бо саму ідею розкритикувала не лише опозиція. Науково-експертне управління Ради дало невтішний висновок. Зокрема, експерти нагадали, що, відповідно «до ч. 2 ст. 84 Конституції України, рішення ВРУ приймаються виключно на її пленарних засіданнях. З урахуванням цього та з огляду на ті правила проведення пленарних засідань, які є традиційними для роботи парламенту і закріплені регламентними нормами, виникають певні сумніви стосовно того, чи може пропонований у проєкті спосіб розгляду… вважатись пленарним засіданням у тому сенсі, в якому це словосполучення вживається у Конституції України».

Також в управлінні зазначили, що запропонований порядок проведення засідань Ради в режимі відеоконференції «містить певний ризик, оскільки не дає гарантій захисту народного депутата України від стороннього тиску та не дозволяє з’ясувати, наскільки вільно відбувається волевиявлення особи».

Положення щодо проведення засідань парламентських комітетів онлайн у документі також назвали таким, що «не дає повного уявлення про особливості роботи парламентського комітету в такому режимі».

Хоча більшість парламентських комітетів на час карантину таки перейшли у формат дистанційної роботи в Zoom і трансляції в мережі. 

Про необхідність дистанційки неодноразово говорили голова фракції «слуг» Давид Арахамія та колишній очільник партії, а сьогодні перший віцеспікер Олександр Корнієнко. Натомість Дмитро Разумков, коли був спікером, послідовно блокував ідею.

Фото: Макс Требухов

Проте зараз через велику кількість відсутніх нардепів у монобільшості хронічно виникають проблеми з результативними голосуваннями. Минулого пленарного тижня не вистачило голосів за затвердження порядку денного сесії, навіть закон про «захист бджіл» провалили декілька разів.

Руслан Стефанчук у понеділок заявив, що президент, міністри закордонних справ та оборони попросили знайти механізм для ухвалення законів в умовах пандемії – надто коли ситуація на кордонах країни напружена.

«Знаєте, що вони сказали?.. Хлопці та дівчата, ваше завдання – приймати закони… Якщо ви хворієте, то маєте знайти механізм, за яким ви не втратите управління парламентом… Бо солдатам, що сидять в окопах, все одно, чи хворієте ви», – зазначив він, додавши, що робоча група напрацювала пропозицію про так зване гібридне голосування.

Суть його полягає в тому, що лише депутати з позитивним тестом ПЛР зможуть долучитися до онлайн-голосування. У сесійній залі мають установити додаткові два екрани. На них зможуть виводити відео з депутатами, які будуть підіймати зелену, червону чи жовту картку (за принципом натискання кнопок в електронній системі «Рада» за пультом у сесійній залі).

Фото: Михайло Палінчак

У «Слузі» не всі «за»

Як розповіли LB.ua джерела в президентській фракції, є два варіанти законодавчого запровадження дистанційного голосування.

Перший – через зміни до закону про регламент. Другий – через внесення змін до бюджету.

«Оскільки закон про державний кошторис – єдиний, через зміни до якого можна переписати інші законодавчі акти, – пояснила співрозмовниця у керівництві фракції. – Звісно, якщо робити це через бюджет, то буде не дуже красиво виглядати. Але президент на фракції в понеділок поставив питання так, щоб ми швидко проголосували за процедуру онлайн. Зрозуміло, що лише голосів нашої фракції «Слуга народу» буде недостатньо. Тому треба домовлятися з групами «За майбутнє» та «Довіра».

Член «Слуги народу» та Комітету з питань регламенту та депутатської етики Павло Фролов у спілкуванні з LB.ua наголосив, що найбільш доцільно все ж таки це зробити в межах самого регламенту.

Павло Фролов
Фото: facebook/Pavlo Frolov
Павло Фролов

«У прикінцевих положеннях чи виписати окремий розділ. Або ж у сам текст закону включити зміни про такі особливості голосування. Технічно це все можна зробити. Воно (проєкт) уже, напевно, напрацьоване. Але коли все це буде реєструватися, голосуватися – не можна сказати. Хоча президент на фракції дійсно визначав це питання як одне з пріоритетних уже цього тижня, – розповів нардеп. – Ми ж бачимо, що багато депутатів хворіють… А в нинішніх умовах парламент має демонструвати ефективність. Тим більше, що в час пандемії онлайнове голосування працює в багатьох країнах, починаючи від Європарламенту, Канади, Іспанії, Бразилії і закінчуючи міжнародними організаціями. Світ не стоїть на місці. І це не буде суперечити нормам Конституції, бо ж це все одно буде персональне голосування депутата. Тільки онлайн».

Ще один співрозмовник у «Слузі» підтвердив LB.ua, що в Офісі президента наполягають на швидкому ухваленні рішення про дистанційне голосування.

«Для чого такий поспіх? Зрозуміло, що наша більшість уже давно «зламалася» та «несіть іншу». Нам банально не вистачає бодай 5-10 голосів. А це саме та середня кількість нардепів з фракції, що хворіють на ковід протягом одного сесійного тижня. Однак не виключено, що в умовах можливої агресії Росії будуть наполегливіше протягувати законопроєкти про особливий статус і вибори. У такій ситуації кожен голос буде на ціну не просто золота», – припустив депутат.

А втім, навіть у президентській фракції може забракнути голосів.

Фото: Lb.ua

«У керівництві регламентного комітету ще два роки тому до цієї ідеї поставились з великою пересторогою. Така форма несе багато інших ризиків. Зокрема, в умовах гібридної війни з Росією ніхто не застрахований від втручання в онлайн-систему, – переконаний ще один представник президентської фракції. – Ми вже бачили, як лягали десятки сайтів державних установ через кібератаки. По-друге, де гарантії того, що саме цей конкретний депутат буде сидіти перед монітором і підіймати картки? Що він не буде під дулом рушниці під час голосування? Чи це буде запис відео, а не реальна присутність нардепа в кадрі? Питань саме до безпекової частини дуже велика кількість».

Водночас членкиня політради «Слуги народу» Євгенія Кравчук як один із безпекових запобіжників запропонувала передбачити в змінах обов’язкове подання ще й письмової підтверджувальної заяви про голосування кожним нардепом, який буде в мережі на екранах в Раді підіймати зелену, червону або жовтку картку.

Опозиція категорично проти

Представник фракції «Європейська солідарність» Руслан Князевич у розмові з LB.ua нагадав, що не перший рік виступає проти будь-яких спроб перевести голосування в Раді в онлайн-режим.

Руслан Князевич
Фото: eurosolidarity.org
Руслан Князевич

«У Конституції чітко прописано особисте голосування кожним нардепом. Є також посилання на те, що голосування відбувається згідно з порядком, визначеним регламентом. У законі про регламент голосування має відбуватися саме в приміщенні Верховної Ради, – наголосив він. – На моїй пам'яті 3-4 рази це питання намагалися порушити лише в цьому скликанні. Поки що вони на це не йшли. Бо це ж очевидно суперечить Конституції. І я не думаю, що навіть цього разу це має перспективи. Це буде абсурдне рішення».

Ще один парламентський старожил, член «Батьківщини» Сергій Власенко уточнив, що справді є рішення Конституційного Суду, який ще десять років тому дав визначення, що таке засідання Верховної Ради.

«Згідно з ним, це зібрання народних депутатів у визначеному місці та у визначений час. Тобто це означає, що депутати мають бути фізично присутні у тому місці, яке визначено Верховною Радою для проведення такого засідання, – зазначив він. – Це не передбачає, що кожен може сидіти у своїй хаті та тиснути на невідомі кнопочки. Ще невідомо, хто це буде: депутат чи інший. Але, на жаль, «видатні фахівці» з провладної фракції – це «Трускавецька школа конституційного права».

За оцінками Сергія Власенка, виключно зміни до Конституції у частині обов’язкового персонального голосування можуть теоретично дозволити процедуру онлайн.

«Давайте подавайте, внесіть. За процедурою та відповідно до Основного закону (на фінальній стадії необхідно не менш ніж 300 голосів)», – запропонував він, додавши, що запропонована ідея у вигляді змін до регламенту буде «брутальним порушенням Конституції».

Нардеп фракції «Голос» Ярослав Железняк визнав, що наразі депутатський корпус не розуміє в які саме закони будуть вносити зміни, щоб запровадити голосування дистанційно.

«Але у будь-якому випадку це точно буде не на користь держави. Це вже показав приклад застосування так званої «спецпроцедури» (коли фактично без правок опозиції проголосували закон про олігархів та урядовий про податки та ренту 5600). Якщо депутат захворів на ковід, нехай сидить вдома, лікується, як всі. Те, що у «Слуги» з групами розвалюється коаліція, не треба прикривати ковідом, – заявив він. – Дивно, що така ініціатива знову раптово та швидко з'явилася, коли приїхав Шольц і заговорив про закони про статус та вибори. А президент поставив це завдання по дистанційному голосуванню як першочергове. Ми точно будемо проти, бо це дуже небезпечно».

Анна СтешенкоАнна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram