Борис Джонсон: більше зброї для перемоги
Засідання розпочалось із виступу прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона. Він почав з подяки українцям за мужність, попри «варварський напад» Путіна, його «незаконну кампанію проти української землі». Тоді, коли весь цивілізований світ робить усе, щоб притягнути окупантів до відповідальності.
«У цей момент невідомості та страху, я хочу прислати вам одну звістку. Україна переможе! Україна буде вільною!» – голосно казав Джонсон.
Він згадав, що ще минулого року було багато доказів підготовки плану Путіна нападу на Україну:
«Я пригадаю це почуття жаху, але також і здивування. Бо я був у Києві перед війною, зустрічався з вами, стояв на Майдані та бачив, як віддають шану тим, хто боронив Україну проти путінської агресії. Я бачив достатньо української волі та знав, що Кремль припускається значної та страшної помилки».
За словами британського прем’єра, всі військові експерти пророкували, що Україна впаде, проте Україна не здалася: «Ваші селяни своїми тракторами захоплювали російські танки. Ваші пенсіонери виходили на вулиці та непарламентськими словами зверталися до нападників. Ваші вояки, хоча перевага завжди на боці ворога три до одного, мужні та віддані своїй країні. Ми бачимо, що міф путінської непорушності, нездоланності – розвіяний, як дим! Ваша країна стоїть, як фортеця. Путінська воєнна машина спіткнулася об український патріотизм, вона перечепилася та розбилася. Ось чому я вірю та знаю, що Україна переможе».
За його словами, війна почалася ще 2014 року, коли забрали Крим та почалася битва за Донбас: «Ми занадто повільно починали розуміти та до цього ставилися. Ми не збагнули це одразу та не наклали одразу відповідних санкцій на Владіміра Путіна. Та більше не маємо права на повторення цієї помилки».
Саме тому, наголосив Джонсон, «ніхто збоку не може говорити з повним правом про те, як розв’язати цей конфлікт».
«Україна має підносити свій голос. Не може бути якихось поступок та компромісів перед обличчям Владіміра Путіна. Ми у Великій Британії підемо за вами. Ви – вперед, а ми – ваші віддані друзі. Чим пишаємося», – запевнив він.
Наостанок Борис Джонсон нагадав, що посол Мелінда Сіммонс повернулася до Києва. Тому посольство Великобританії буде працювати, а військова допомога Україні – посилюватися.
«Найближчими тижнями ми надішлемо вам протикорабельні ракетні системи «Brimstone», панцирні машини. Ми маємо новий пакет підтримки у 300 млн фунтів, який включає радари для визначення артилерії, націленої на ваші міста. Дрони, щоб підсилити піхоту та наступальні сили. Необхідно зміцнити Україну такою мірою, щоб вже ніхто та ніколи не міг зазіхати на неї. Ми знаємо, що Україна переможе, а ми зробимо усе, щоб Україна знову постала як незалежна, суверенна країна без загроз. Слава Україні!» – завершив Джонсон українською.
Перше звернення президента у парламенті з початку війни
Далі слово перед самим засіданням Верховної Ради взяв президент Володимир Зеленський. Він нагадав, що вже майже десять тижнів, як РФ оголосила та веде повномасштабну війну. Натомість українці за ці тижні довели одне, що «не страшно, коли проти тебе такий ворог, коли поряд – такий друг, як Великобританія та її лідер».
Зеленський додав, що не буде розкривати деталей постачання зброї та техніки Великобританією: «Нехай це щодня стає для агресора неприємним сюрпризом».
Після цього голова держави перейшов до внутрішньої політики, наголосивши, що парламент – це частина українського війська, а фронт – законодавче поле, на якому нардепи мають працювати 24/7 без вихідних та зайвих емоцій, політичних гасел:
«Зараз у нас з вами одна партія. І ця партія – Україна. Одна фракція – Україна. У нас одна монобільшість – Україна. Єдина, сильна, незалежна. Все, що їй не допомагає, не дай Боже, шкодить, послаблює, розколює, – має бути, ні, не у меншості. Це має залишитися у минулому».
Володимир Зеленський також попередив, що «десь пересидіти» не вдасться: «Зараз відсутність депутата виправдовують лише дві речі. Це його робота закордоном чи в регіонах заради інтересів нашої держави. Або його смерть. Заради інтересів держави. Іншого для України не становить інтересу. Іншого їй не потрібно».
Наостанок президент попросив нардепів не витрачати час на зайві закони та правильно розставляти пріоритети під час війни: «Закони мають бути вчасними, як ленд-ліз. Влучними, як наша «стугна» та «байрактар». Приносити користь, як «нептун».
Росія – спонсор тероризму та заборона проросійських партій
Попри заклики президента, народні обранці за повні 4 години роботи із запланованих у порядку денному 23 питань спромоглися розглянути лише половину.
«Поправковий спам до законопроєкту 7269 про особливості діяльності органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (про розширення повноважень голів громад, скасування конкурсних процедур призначення на місцях) не дозволив перейти до інших важливих законів, – написав член регламентного комітету та депутат фракції «Слуга народу» Павло Фролов. – Тепер на наступній пленарці, якщо не буде досягнуто консенсусу, депутатів може чекати ще близько 4 сотень поправок або 8 годин роботи лише над проєктом 7269».
Однак ключові питання за планом все ж таки проголосували. Зокрема, конституційна більшість підтримала заяву Верховної Ради до Палати представників та Сенату Конгресу США із закликом вжити необхідних дій з метою визнання РФ державою – спонсором тероризму.
Такий статус означатиме посилення санкційного тиску та додаткові обмеження. Зараз США визнають державами – спонсорами тероризму Іран, КНДР, Сирію, Кубу.
На жаль, без суперечок не обійшлося і цього дня. Так, у депутатському корпусі ще напередодні засідання чвари викликала постанова 7343 про заяву ВРУ з нагоди 77-ї річниці перемоги над нацизмом. Член фракції «ЄС» Микола Княжицький обурювався: «Рада збирається прийняти постанову, якою хоче під виглядом «демонополізації» узаконити сталінсько-путінське святкування 9 травня».
Максим Бужанський зі «Слуги народу», один з адептів збереження всього радянського, назвав постанову «жалюгідною»: «Замість того, щоб чітко зафіксувати, що Російська Федерація і чомусь забута у проєкті постанови Білорусь повністю втратили будь-яке моральне, історичне та політичне право на спадщину перемоги над нацизмом та ставлення до неї, жалібно заявляє, що не лише РФ має право на перемогу над нацизмом. Краще ніяк, ніж отак, я за цю нісенітницю голосувати не буду».
У результаті після голосування депутати заплуталися у формулюваннях. Дехто почав повідомляти про рішення Ради про скасування святкування 9 травня, не читаючи навіть пояснювальної записки. Крапки над "і" розставив спікер Стефанчук, який наголосив: парламент напередодні Дня пам’яті та примирення 8 травня і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня засвідчив неприпустимість присвоєння та монополізацію РФ перемоги.
Об'єднав залу важливий законопроєкт 7304 про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС), який проголосували за основу.
Як відомо, МКС активно продовжує збір фактів про воєнні злочини окупантів на нашій території. Зокрема, в Бучі, Гостомелі, Бородянці, де знайдено численні братські могили із закатованими цивільними громадянами.
Проте Україна не ратифікувала Римський статут, що ставить під питання юрисдикцію МКС, тому депутати запровадили механізм співпраці України з МКС, врегулювавши у КПК обсяг і порядок такого співробітництва.
Ще одним законом 6521 депутати дозволили підрозділам територіальної оборони виконувати завдання у зоні ведення бойових дій на всій території України, а не лише своєї громади. Законом 7312 надали право на безоплатну вторинну правову допомогу потерпілим від злочинів проти статевої свободи та тим, хто втратив документи під час воєнних дій.
330 голосами депутати ухвалили закон 7172-1 про заборону проросійських політичних партій. Його голосування в цілому відкладалося декілька тижнів через велику кількість правок до другого читання. Як розповів співрозмовник LB.ua у керівництві однієї фракції, «у багатьох були перестороги, що деякими правками можуть дозволити забороняти взагалі всіх і вся. Але це все зняли».
Закон розширює перелік підстав для заборони, примусового розпуску, ліквідації політичних партій, при цьому депутатські фракції заборонених судом політичних партій підлягатимуть розпуску, а депутати ставатимуть позафракційними.
Одна з авторок закону, представниця ВРУ у КСУ Ольга Совгиря розповіла LB.ua, що ухвалення закону пришвидшить саму судову процедуру розгляду та можливої апеляції справ щодо заборони проросійських партій. Справи розглядатиме Апеляційний адміністративний суд в окрузі, що включає місто Львів. Судом апеляційної інстанції тепер визнано Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів. «Адміністративна справа про заборону партії буде вирішуватися судом першої інстанції упродовж місяця після відкриття провадження у справі. А суд апеляційної інстанції розглядає справу упродовж місяця після відкриття апеляційного провадження», – пояснила Совгиря.
За її прогнозом, Мін'юст відразу після підписання закону направить усі документи до суду у Львові. А сам процес остаточної заборони проросійських партій триватиме щонайбільше два місяці.