З порушенням строків, без Бюджетного кодексу та «ресурсного» 5600
Профільний бюджетний комітет Ради ухвалив рекомендації до першого читання законопроєкту про Державний бюджет 19 жовтня. Згідно з законодавством, нардепам мали б надати ще два дні на ознайомлення з текстом. Але цю процедуру порушили, винісши його на розгляд уже в середу (20 числа). Бо саме до 20 жовтня кожного року Рада має ухвалити кошторис у першому читанні.
«Насправді на самому засіданні комітету ухвалення було швидким. По суті, без обговорень. Нам «спустили» документ, який ми рекомендували», — розповів LB член бюджетного комітету.
Ба більше. Уранці на пленарному засіданні фракції опозиції та депутатські групи «За майбутнє» та «Довіра» попросили зняти з розгляду зміни до Бюджетного кодексу (6062) через те, що закон «зруйнує бюджети місцевих громад», — казав член профільного комітету, представник «Батьківщини» Іван Крулько. «Слуги народу» підтримали ініціативу. Майбутній новий заступник фракції «слуг» Андрій Мотовиловець (замість обраного першим віцеспікером Олександра Корнієнка) запропонував відкласти розгляд змін до БК, що схвалили 290 депутатів. Тим часом згідно з практикою прийняття бюджетів минулих років, розгляд кошторису та змін до БК завжди відбувався в парі. Так само «на потім» Рада запланувала ухвалення «ресурсного» урядового законопроєкту 5600 про податки, збори, ренту (джерела наповнення дохідної частини). А саме: вже після ухвалення бюджету в першому читанні.
«Аналогічно в сам проєкт бюджету не заклали надходжень від закону про олігархів. Мабуть, не наважилися записати», — іронізував заступник голови фінансового комітету та очільник фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За його словами, вранці за день до розгляду документа в парламенті його взагалі ще не бачили. Звісно, це викликає запитання: чи всі змогли за пів дня його докладно вивчити чи хоча б прочитати. За словами Железняка, каркас до першого читання майже не змінився. Основні макропоказники: ВВП — 3,8% (4,6% закладалися на цей рік).
Прогноз зростання доходів — на 161 млрд грн більше, ніж цього року (до рівня 1,277 трлн грн). Видатки будуть більші на 103 млрд грн (1,465 трлн грн у цілому). Дефіцит — 3,5% (на 2021 рік цей показник був 5,5%). Рівень інфляції — 6,2% (у 2021 закладали 7,3%). Експорт товарів і послуг — 6,5%, імпорт — 9,2%, рівень безробіття — 8,5%, курс гривні — 28,6/28,7 грн.
Мінімальна зарплатня з 1 січня 2022 року не зміниться — 6500 грн, як і було встановлено з 1 грудня поточного року. Зростання закладають з 1 жовтня 2022 року лише на 200 грн — до 6700 грн. А рівень середньої зарплатні Мінфін прогнозує на рівні 15258 грн (цього року — 13600 грн).
Прожитковий мінімум (для працездатних осіб), який у грудні цього року підвищився до 2481 грн, наступного року зросте в липні до 2600 грн і грудні до 2684 грн. Витрати на пільги та субсидії зростуть на 6,2 млрд грн (плюс до 41,4 млрд грн, як на цей рік).
До першого читання «лише «перекинули» 3,3 млрд з «оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізації залізничної інфраструктури» на «забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху». Передбачили додаткові 6,5 млрд надходжень від імпортного ПДВ. Плюс запропонували виділити 1 млрд на заходи боротьби з COVID-19 у закладах загальної середньої освіти, 1 млрд — на програму (першої леді) «Питна вода», 2,2 млрд — на розвиток аеропортної інфраструктури, 1 млрд — на субвенцію місцевим бюджетам для реалізації інфраструктурних проєктів і розвиток об’єктів соціально-культурної сфери».
«Вишенькою» саме для мажоритарних депутатів стали додаткові 6 млрд на «соцеконом», які забрали з Державного фонду регіонального розвитку. «Оскільки на «соцеконом» з Державного фонду регіонального розвитку забрали занадто багато, то зупиняють на 2022 рік дію норми БКУ, в якій сказано, що ДФРР повинен бути не меншим за 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду Держбюджету. А для розподілу «соцеконому» буде створена робоча група, де не менше ніж 50% складу будуть становити самі члени бюджетного комітету ВРУ», — підкреслив депутат.
Раніше, напередодні відставки спікера Дмитра Разумкова, джерела LB.ua розповідали, що саме «соцеконом» завжди був і залишається найбільш дієвим механізмом «переконування» мажоритарників голосувати чи ні за важливі питання. Один із членів бюджетного комітету не під запис у день розгляду висновків до кошторису також упевнено додав: «Це вічний приклад чистої політичної корупції. Гроші на округи за голоси завжди виділяли та будуть виділяти».
Правки нардепів на 86 трлн, чи ще 57 бюджетів
За процедурою розгляду, висновки до першого читання з трибуни представив голова бюджетного комітету Юрій Арістов. Він повідомив, що депутати «своєчасно» подали 3284 правки.
«Однак слід зазначити, що окремі пропозиції не відповідають вимогам регламенту щодо збалансованості. Деякі народні депутати подали пропозиції лише формально збалансовані. А запропоновані джерела для додаткових видатків не підтверджуються належними розрахунками і, відповідно, не можуть вважатися реалістичними. Окремі пропозиції містять зміни до інших законів, хоча, відповідно до Регламенту, законопроєкт про державний бюджет не може містити подібні положення», — виступав він.
Тому за підсумками проведеної роботи комітет врахував повністю або частково лише 1501 правку та відхилив 1783 пропозиції. Водночас члени комітету запропонували доручити уряду до другого читання опрацювати питання підвищення державних соціальних стандартів, насамперед прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати. Також опрацювати збільшення окремих видатків у сфері освіти, медицини, екології, науки, культури, спорту, економічного розвитку та інфраструктури. «А також належного фінансового забезпечення реалізації Указу Президента щодо підвищення зарплати медичним працівникам, збільшення на наступний рік частки податку на доходи фізичних осіб, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, в рамках виконання Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та гарячої води», — додав Арістов.
Далі слово з трибуни взяв міністр фінансів Сергій Марченко, який виступав лише п'ять хвилин. Він назвав бюджет наступного року «інвестиціями в людину та майбутнє України». Очільник Мінфіну підкреслив, що бюджет «реальний та збалансований», хоча деякі нардепи до першого читання подавали відверто нереалістичні поправки. За його словами, парламентарі подали більш ніж 3 тис. пропозицій на загальну рекордну суму «понад 86 трлн гривень. «Це, по суті, додатково ще 57 бюджетів», — говорив він. Але все ж подякував нардепам за «плідну співпрацю».
«До другого читання ми вийдемо на ще більш якісний документ», — запевнив він. Пообіцявши, що уряд внесе фінальну редакцію за планом (Рада, за БК, має прийняти головний фінансовий документ у цілому до 1 грудня).
Під час обговорення деякі депутати нещадно критикували документ. Так, заступник голови «Батьківщини» Сергій Соболєв обурювався тим, що на 2022 рік немає окремого ковідного фонду, як у 2021 році. Член бюджетного комітету та фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко назвав неприпустимим зростання видатків на утримання Офісу генпрокурора на 2 млрд грн.
«Інвестиції в енергоефективність – лише 2,5 млрд грн на рік. Це все? Це одна тисячна ВВП, коли ціна на газ перевищила $1 тис. Коли зростають ціни на енергоносії, а ми залежні від них. Ви що, знущаєтеся? Це ж має бути основна стаття бюджету… Де інвестиції у видобуток власного газу, вугільну промисловість, коли ми знову не маємо на складах вугілля перед зимою. Нічого цього немає абсолютно… Державний борг сягне понад 3,3 трлн грн. Це означає, як порахувала Рахункова палата, що кожен громадянин України — від немовляти до сторічної бабусі — буде винен 75 тисяч гривень на кінець майбутнього року», — волав він з трибуни.
У підсумку 264 нардепи натиснули зелені кнопки за прийняття проєкту постанови про висновки комітету до бюджету «за основу» (223 – «Слуги народу», 2 — мажоритарники з «Батьківщини» — Антон Яценко та Олег Мейдич, 12 — із групи «За майбутнє», 16 — із «Довіри» та 11 позафракційних (серед них навіть ексспікер Дмитро Разумков). Після прийняття постанови в цілому уряд має доопрацювати бюджет до другого читання.
«Завдання у нас одне. Щоб не було повторень «бюджетних ночей», коли закон голосують «під ялинку» з шампанським. Тому все буде до 1 грудня», — запевнив LB.ua наостанок один зі «слуг».
