Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2022 рік. Уряд зробив це вчасно – 15 вересня, як це передбачено законодавством. А 21 вересня бюджет презентував у сесійній залі парламенту Сергій Марченко.
«Головний фінансовий документ нашої держави є бюджетом інвестицій у людину, країну та майбутнє. Бюджет 2022 року є реалістичним і збалансованим», – заявив він під час свого виступу.
Наразі документ вивчають у профільному парламентському комітеті.
Головні цифри
Бюджет наступного року традиційно буде дефіцитним, проте дефіцит у 2022 році дещо знизиться – до 3,5% ВВП з 5,5%, що було закладено в бюджет-2021. Він також скоротиться і в абсолютних цифрах – до 188 млрд грн з 246,6 млрд грн відповідно.
Щодо інших макроекономічних показників, то зростання ВВП визначено на рівні 3,8% проти 4,6% минулого року, інфляція – 6,2% (7,3%).
В абсолютних цифрах бюджет-2022 буде більшим від цьогорічного. Доходи бюджету визначені на рівні 1,277 трлн грн (1,092 трлн грн у бюджеті-2021), видатки – 1,465 трлн грн (1,347 трлн грн).
Проєкт бюджету наступного року верстався за середньорічним обмінним курсом 28,6 грн/долар, тоді як поточного року його закладено на рівні 29,1 грн/долар. На кінець 2022 року курс має скласти 28,7 грн/долар (у бюджеті-2021 – 28,8 грн/долар).
Мінімальна зарплата впродовж більшої частини 2022 року становитиме 6500 грн (цей розмір буде встановлено з 1 грудня 2021 року, наразі «мінімалка» складає 6000 грн), а з 1 жовтня наступного року її розмір підвищиться до 6700 грн.
Щодо середньої зарплати, то її розмір прогнозують на рівні 15 258 грн (проти 13 632 грн у 2021 році). За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на кінець наступного року середня зарплата в Україні має вирости до 17,5 тис. грн.
При цьому в бюджеті-2022 встановлюється мінімальний розмір зарплати лікарів на рівні 20 тис. грн, а для середнього медперсоналу – 13,5 тис. грн. За словами глави уряду, середня зарплата лікаря наступного року буде понад 22,5 тис. грн, а середнього медперсоналу – понад 14,5 тис. грн.
Також із 1 січня 2022 року будуть підвищені стипендії – уперше з 2017 року. Зокрема, стипендії у вишах зростуть з 1300 грн до 2000 грн на місяць, а підвищені (для відмінників) – з 1660 грн до 2550 грн.
Стипендії студентів закладів передвищої освіти (коледжі, технікуми) зростуть відповідно з нинішніх 980 грн до 1510 грн, підвищені – з 1250 грн до 1930 грн.
А найбільше виростуть стипендії учнів закладів професійної та професійно-технічної освіти – з 490 грн до 1250 грн (підвищена стипендія не передбачена). Йдеться про зростання у понад 2,5 рази.
Видатки та доходи
Усі разом видатки держбюджету мають скласти 1,465 трлн грн. Більше ніж третина з цього – 574,7 млрд грн – піде на обслуговування державного боргу.
На безпеку і оборону планується скерувати 319,4 млрд грн. У відсотках це приблизно стільки само, скільки й у 2021 році (5,95% ВВП), але в абсолютних цифрах – збільшення на понад 52 млрд грн.
За словами міністра фінансів Марченка, видатки на соціальне забезпечення в проєкті бюджету складають 320,1 млрд грн. При цьому видатки на фінансування субсидій на послуги ЖКГ заплановано на рівні 34 млрд грн.
До Пенсійного фонду з бюджету скерують 200,6 млрд грн (при тому, що бюджет самого Пенсійного фонду становитиме 531,2 млрд грн).
Видатки на медицину та охорону здоров’я будуть на рівні 197,2 млрд грн, що на понад 30 млрд грн перевищує показник 2021 року.
На освіту уряд пропонує скерувати 185,6 млрд грн, що на 16,7 млрд грн більше, ніж у 2021 році.
Фінансування науки очікується більш скромним – на рівні 13,8 млрд грн (на 1,6 млрд грн більше, ніж на 2021 рік. На культуру та мистецтво дадуть 13,5 млрд грн (+2,3 млрд грн), на фізкультуру і спорт - 11,3 млрд грн (+4,3 млрд грн).
Звідки гроші
За словами Сергія Марченка, «основними джерелами наповнення бюджету є податок на додану вартість (ПДВ), податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб і рентних платежів, акцизи». За його словами, найбільше зростання очікується з доходів від ПДВ – на 72 млрд грн порівняно з 2021 роком.
Згідно з проєктом бюджету, на ПДВ припаде 44,21% всіх доходів. За рахунок податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) заплановано забезпечити 12,6% доходів, податку на прибуток підприємств – 10,75% доходів.
Фінансовий експерт Дмитро Соболєв звертає увагу на співвідношення між прогнозом економічного зростання, доходами та видатками у проєкті бюджету: доходи бюджету у 2022 році мають зрости на 14,4% порівняно з показником 2021 року, а видатки – на 7,6%. При цьому зростання номінального ВВП у гривні очікується на рівні 11,6%.
«Тобто приріст доходів бюджету випереджає зростання ВВП. Це може означати, що у 2022 році уряд планує збільшити фіскальне навантаження на українську економіку, – переконаний він. – Виглядає так, що уряд, готуючи бюджет, відштовхувався від того, що Рада прийме суперечливий законопроєкт № 5600, який передбачає збільшення податкового навантаження на бізнес».
Окрім того, у експерта викликають питання джерела фінансування бюджетного дефіциту, який, нагадаємо, складе 188 млрд грн. Переважно його покриватимуть за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), а приблизно третину дефіциту планують закрити зовнішніми запозиченнями і доходами від приватизації, хоча надходження від приватизації останніми роками не відповідали планам.
Розвиток чи проїдання
Практично кожного року Кабінет Міністрів, незалежно від того, яку політичну силу він представляє і хто уряд очолює, презентує головний фінансовий документ країни як «бюджет розвитку». І практично кожного року опозиція характеризує його як «бюджет проїдання».
Старший аналітик компанії Esperio Ян Кароль у коментарі LB.ua зазначив, що проєкт бюджету на 2022 рік поки що не можна назвати бюджетом розвитку, оскільки його показники несуттєво відрізняються від поточного року. Утім експерт назвав позитивним фактором скорочення бюджетного дефіциту.
Він також звернув увагу на те, що зростання ВВП закладено на рівні 3,8%, хоча раніше були прогнози в діапазоні 4-4,4%: «Тобто яскравого прогресу ніхто не чекає».