Зазвичай для держав і політиків було цілком природно просто реагувати. З’явилася проблема? Шукають рішення тоді, коли проблема вже має чіткі обриси. Є запит у суспільства? Задовольняють тоді, коли це вже має електоральне значення. А зараз час такий, що потрібно передбачати, які проблеми, запити, ризики і можливості виникнуть у держави через кілька років, через кілька електоральних циклів і через кілька поколінь.
Тобто не просто реагувати, а діяти завчасно. Не просто захищатись, а думати, якими можуть бути нові загрози. Не просто дбати про те, щоб наявна економіка працювала, а шукати можливості, щоб економічне зростання відбувалось і в принципово нових напрямках. Не просто працювати з традиційними зовнішніми партнерами, а відкривати для України всі частини світу, щоб ми були інтегровані в кожен глобальний успіх, де б він не відбувся.
Не всім народам пощастило вибороти власну державу. Українці це зробили. Зрозуміло, що держава – це ключовий інструмент забезпечення інтересів народу. Від того, чи уміють посадовці держави чесно і без цинізму працювати в інтересах свого народу, регулюючи суспільні відносини і направляючи суспільні ресурси, залежать конкретні умови життя громадян.
Але навіть найпотужніші держави світу все ж не здатні управляти майбутнім. Тому ключове завдання для кожної держави: уміти адаптуватись. І нам для цього потрібна абсолютно інша операційна система держави – не та, яку залишили ті, хто був вчора і позавчора, навіть якщо їм щось і вдавалося.
Перше – дебюрократизація. Може виникнути запитання: чому саме це є пріоритетом? Тому що коридори влади і кабінети посадовців – це той простір, у якому можуть загинути навіть найпотрібніші суспільству ідеї. І це той простір, в якому завжди народжується корупція. У підсумку це те, що дає негатив усім сторонам суспільного життя.
Отже, ми вже почали безпрецедентну реформу цифровізації. За два роки вийдемо на абсолютно небачений для України рівень взаємодії між громадянином і державою – без посередництва чиновників. Усі потрібні послуги від держави люди зможуть отримувати онлайн. Усі паперові формати підготовки та ухвалення рішень у державі переводяться в «цифру». Для чого це робиться? Контроль, швидкість і прозорість.
Що б не принесло майбутнє через три роки або через десять років як запит від суспільства до держави, наявність ефективної системи ухвалення контрольованих, швидких і прозорих рішень гарантуватиме, що держава працюватиме в інтересах суспільства та буде підзвітною людям.
Друге – нам потрібен зовсім інший рівень національної безпеки. Будемо відверті: на чому базувалася політика безпеки України упродовж десятків років? Або на сподіванні, що Україні нічого не загрожує. Або на ще наївнішому сподіванні, що Україні допоможуть. Зараз не варто копирсатися в минулому і шукати винних – про це і так сказано багато. Тим більше, винні самі все повністю усвідомлюють, тому зазвичай і вдають із себе найбільших патріотів країни. Але варто поглянути на ті речі, які можемо зробити і вже робимо, щоб Україна точно могла відповісти максимально на будь-яку загрозу.
Наші Збройні сили. Таких масштабних і пропрацьованих з міжнародним компонентом військових навчань, як за ці роки, ще не було. Україна зараз ближча до НАТО, ніж будь-коли. А завдяки нашій стратегічній співпраці з Туреччиною, Великою Британією, США та іншими партнерами в Альянсі ми вже посилюємо оборонний потенціал країни так, як, наприклад, у 2014 році і мріяти не могли. Уже будуємо новий флот нашої держави. Нове військове командування, яке сформувалося вже після радянського часу, забезпечить і те, щоб кожен український військовослужбовець чітко усвідомлював, яку перспективу він має в нашій армії – професійну та соціальну.
Одна зі складових руху до НАТО – це реформа Служби безпеки України. Скільки було розмов про це? А вже цього року ми допрацьовуємо потрібну законодавчу основу і дуже швидко реалізуємо цю реформу.
Третє – зовнішня політика. Якщо поглянути на час від 1991 року, то завжди було таке враження, що для представників України у світі є тільки чотири центри сили: Європа, Росія, Америка та Китай. Але світ більший. Звісно, Україна обов’язково стане повноправним членом європейської та євроатлантичної спільноти, але мають бути змістовні відносини з арабськими країнами, з Латинською Америкою, з країнами Африки, з державами Південно-Східної Азії. Двостороння співпраця України з Туреччиною, Канадою, Японією, Індією та іншими могутніми країнами… Усе це може дати і вже дає Україні конкретну користь.
Четверте – економіка. Розвиток економічних відносин не можна відокремити від прогресу інфраструктури та соціальних зв’язків. Бізнес завжди базується на комунікаціях – у широкому сенсі цього слова. Ми вже реалізуємо безпрецедентну програму будівництва та реконструкції доріг, мостів, аеропортів, соціальної сфери, об’єктів історичної спадщини. Для чого? Бо це реально поєднує всі області, усі міста. А отже, усіх економічних суб’єктів і просто людей, яким потрібен простір для реалізації свого потенціалу. Має бути обов’язково забезпечено розвиток систем зв’язку та перехід промисловості та енергетики на новий технологічний рівень.
П’яте. Ми живемо в час, коли простір сенсів у суспільстві вже не може забезпечуватися тільки традиційними інструментами. Тим більше, під тиском інформаційної агресії Росії як частини війни проти нашої держави. Освіта, сфера культури, розвиток медіа – усе це потребує нових підходів і конкретних інвестицій у горизонтальні зв’язки всередині країни. Не тільки від державних структур, але й від місцевого самоврядування.
Українцям потрібен ресурс, який поки що не забезпечується просто національною економікою, для того щоб захищати і розвивати свій ідейний простір. Отже, кожен посадовець - від громади до столиці, - від якого це може залежати, повинен дбати про забезпечення в Україні та з українським сенсом максимально комфортних умов для освітніх інституцій, культурного продукту та інформаційної роботи.
Ці п’ять пунктів – те, що дасть користь кожному нашому громадянину. І майбутнім поколінням нашого народу. Звісно, що цими пунктами робота не обмежується. Але це фундамент. На якому працюватимуть ще багато президентів незалежної, сильної та європейської України.