ГоловнаПолітика

Дивитись у майбутнє, вирішувати сьогодні

Що швидше розвиваються технології, то суттєвіших змін потребує кожна державна система. Не просто інших підходів і нової мотивації. Але й уміння адаптуватися до таких умов, яких вчора і позавчора суспільство та політичні лідери ще навіть не усвідомлювали.

Фото: president.gov.ua

Зазвичай для держав і політиків було цілком природно просто реагувати. З’явилася проблема? Шукають рішення тоді, коли проблема вже має чіткі обриси. Є запит у суспільства? Задовольняють тоді, коли це вже має електоральне значення. А зараз час такий, що потрібно передбачати, які проблеми, запити, ризики і можливості виникнуть у держави через кілька років, через кілька електоральних циклів і через кілька поколінь. 

Фото: Макс Требухов

Тобто не просто реагувати, а діяти завчасно. Не просто захищатись, а думати, якими можуть бути нові загрози. Не просто дбати про те, щоб наявна економіка працювала, а шукати можливості, щоб економічне зростання відбувалось і в принципово нових напрямках. Не просто працювати з традиційними зовнішніми партнерами, а відкривати для України всі частини світу, щоб ми були інтегровані в кожен глобальний успіх, де б він не відбувся.

Не всім народам пощастило вибороти власну державу. Українці це зробили. Зрозуміло, що держава – це ключовий інструмент забезпечення інтересів народу. Від того, чи уміють посадовці держави чесно і без цинізму працювати в інтересах свого народу, регулюючи суспільні відносини і направляючи суспільні ресурси, залежать конкретні умови життя громадян. 

Але навіть найпотужніші держави світу все ж не здатні управляти майбутнім. Тому ключове завдання для кожної держави: уміти адаптуватись. І нам для цього потрібна абсолютно інша операційна система держави – не та, яку залишили ті, хто був вчора і позавчора, навіть якщо їм щось і вдавалося.

Перше – дебюрократизація. Може виникнути запитання: чому саме це є пріоритетом? Тому що коридори влади і кабінети посадовців – це той простір, у якому можуть загинути навіть найпотрібніші суспільству ідеї. І це той простір, в якому завжди народжується корупція. У підсумку це те, що дає негатив усім сторонам суспільного життя.

Отже, ми вже почали безпрецедентну реформу цифровізації. За два роки вийдемо на абсолютно небачений для України рівень взаємодії між громадянином і державою – без посередництва чиновників. Усі потрібні послуги від держави люди зможуть отримувати онлайн. Усі паперові формати підготовки та ухвалення рішень у державі переводяться в «цифру». Для чого це робиться? Контроль, швидкість і прозорість.

Що б не принесло майбутнє через три роки або через десять років як запит від суспільства до держави, наявність ефективної системи ухвалення контрольованих, швидких і прозорих рішень гарантуватиме, що держава працюватиме в інтересах суспільства та буде підзвітною людям.

Робота ЦНАП Гребінківської громади на Київщині
Фото: decentralization.gov.ua
Робота ЦНАП Гребінківської громади на Київщині

Друге – нам потрібен зовсім інший рівень національної безпеки. Будемо відверті: на чому базувалася політика безпеки України упродовж десятків років? Або на сподіванні, що Україні нічого не загрожує. Або на ще наївнішому сподіванні, що Україні допоможуть. Зараз не варто копирсатися в минулому і шукати винних – про це і так сказано багато. Тим більше, винні самі все повністю усвідомлюють, тому зазвичай і вдають із себе найбільших патріотів країни. Але варто поглянути на ті речі, які можемо зробити і вже робимо, щоб Україна точно могла відповісти максимально на будь-яку загрозу.

Наші Збройні сили. Таких масштабних і пропрацьованих з міжнародним компонентом військових навчань, як за ці роки, ще не було. Україна зараз ближча до НАТО, ніж будь-коли. А завдяки нашій стратегічній співпраці з Туреччиною, Великою Британією, США та іншими партнерами в Альянсі ми вже посилюємо оборонний потенціал країни так, як, наприклад, у 2014 році і мріяти не могли. Уже будуємо новий флот нашої держави. Нове військове командування, яке сформувалося вже після радянського часу, забезпечить і те, щоб кожен український військовослужбовець чітко усвідомлював, яку перспективу він має в нашій армії – професійну та соціальну.

Фото: president.gov.ua

Одна зі складових руху до НАТО – це реформа Служби безпеки України. Скільки було розмов про це? А вже цього року ми допрацьовуємо потрібну законодавчу основу і дуже швидко реалізуємо цю реформу.

Третє – зовнішня політика. Якщо поглянути на час від 1991 року, то завжди було таке враження, що для представників України у світі є тільки чотири центри сили: Європа, Росія, Америка та Китай. Але світ більший. Звісно, Україна обов’язково стане повноправним членом європейської та євроатлантичної спільноти, але мають бути змістовні відносини з арабськими країнами, з Латинською Америкою, з країнами Африки, з державами Південно-Східної Азії. Двостороння співпраця України з Туреччиною, Канадою, Японією, Індією та іншими могутніми країнами… Усе це може дати і вже дає Україні конкретну користь.

Президент України Володимир Зеленський і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган
Фото: EPA/UPG
Президент України Володимир Зеленський і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган

Четверте – економіка. Розвиток економічних відносин не можна відокремити від прогресу інфраструктури та соціальних зв’язків. Бізнес завжди базується на комунікаціях – у широкому сенсі цього слова. Ми вже реалізуємо безпрецедентну програму будівництва та реконструкції доріг, мостів, аеропортів, соціальної сфери, об’єктів історичної спадщини. Для чого? Бо це реально поєднує всі області, усі міста. А отже, усіх економічних суб’єктів і просто людей, яким потрібен простір для реалізації свого потенціалу. Має бути обов’язково забезпечено розвиток систем зв’язку та перехід промисловості та енергетики на новий технологічний рівень.

Капітальний ремонт автошляху Т-13-02 КПП «Танюшівка» – Старобільськ – Бахмут (від м. Бахмут до межі Луганської області)
Фото: bigbud.kmu.gov.ua
Капітальний ремонт автошляху Т-13-02 КПП «Танюшівка» – Старобільськ – Бахмут (від м. Бахмут до межі Луганської області)

П’яте. Ми живемо в час, коли простір сенсів у суспільстві вже не може забезпечуватися тільки традиційними інструментами. Тим більше, під тиском інформаційної агресії Росії як частини війни проти нашої держави. Освіта, сфера культури, розвиток медіа – усе це потребує нових підходів і конкретних інвестицій у горизонтальні зв’язки всередині країни. Не тільки від державних структур, але й від місцевого самоврядування. 

Українцям потрібен ресурс, який поки що не забезпечується просто національною економікою, для того щоб захищати і розвивати свій ідейний простір. Отже, кожен посадовець - від громади до столиці, - від якого це може залежати, повинен дбати про забезпечення в Україні та з українським сенсом максимально комфортних умов для освітніх інституцій, культурного продукту та інформаційної роботи.

Ці п’ять пунктів – те, що дасть користь кожному нашому громадянину. І майбутнім поколінням нашого народу. Звісно, що цими пунктами робота не обмежується. Але це фундамент. На якому працюватимуть ще багато президентів незалежної, сильної та європейської України.

Володимир ЗеленськийВолодимир Зеленський, Президент України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram