Один з лідерів ОПЗЖ Віктор Медведчук заявив, що не причетний до нафтотрубопроводу "Самара - Західний напрямок", який нещодавно заарештували на виконання рішення РНБО про санкції.
У інтерв'ю "BBC Україна" він повідомив, що ані він, ані члени його родини "ніколи не мали відношення" до цього нафтопродуктопроводу. Він додав, що кілька років тому судився через поширення інформації про його причетність до цього нафтопродуктопроводу.
"Медведчук ніколи не мав відношення до цієї труби… Всі суди я виграв", - сказав він.
Зокрема, у травні 2018 Печерський райсуд Києва визнав недостовірною інформацію, поширену громадським діячем Назаром Перваком в ефірі каналу "Прямий" про те, що "певні сегменти міждержавної торгівлі між Росією та Україною саме в паливно-енергетичному секторі так чи інакше контролює Медведчук. Насамперед це поставка дизельного палива нафтопроводом, яка контролюється близькими до Медведчука людьми, і вже актуальна тема... скраплений газ". Згодом це рішення підтвердив Верховний Суд.
Нагадаємо, що побудований за часів СРСР нафтопродуктопровід "Самара - Західний напрямок" проходить по території України. Останнім часом ним переправляється дизельне паливо. Після розпаду Союзу інфраструктура на території незалежних держав мала перейти у їхню власність, однак "опіку" над цим трубопроводом, а також "Грозний - Армавір - Трудова", отримала російська державна структура "Транснафтопродукт".
У 2011 році Госпсуд Рівненської області визнав право власності на українську частину нафтопроводів за Україною.
Але через шість років той же Господарський суд Рівненської області на "основі нових обставин" визнав частини нафтопродуктопроводів приватною власністю юридичних осіб з іноземною юрисдикцією і кінцевим власником в Україні - "ПрикарпатЗахідтранс" (до 2016 року ця компанія була дочкою російського "Транснафтопродукту").
У 2018 році ГПУ остаточно програла справу про повернення у державну власність частин трубопроводів "Самара - Західний напрямок" та "Грозний - Армавір - Трудова". На той момент нардеп Ігор Луценко повідомив, що Верховний Суд України ухвалив рішення про виведення української ділянки магістральних трубопроводів з державної власності та передавання її в користування російським комерційним структурам і компаніям, афільованим з лідером руху "Український вибір" Віктором Медведчуком.
Виявилося, що ще на початку весни 2016 року російська "Транснафта" продала трубопровід "ПрикарпатЗахідтранс" швейцарській компанії International Trading Partners AG, серед контрагентів якої, за версією детективів НАБУ, є структури, що належать людям з оточення Віктора Медведчука. Це, наприклад, громадянин ФРН Анатолій Шефер, який також є директором швейцарської компанії ITC Industry Trading Company SA. У квітні 2019 року Шефер продав 51% акцій ТОВ "ПрикарпатЗахідтранс" білоруському олігарху Миколі Воробйову, близькому до Олександра Лукашенка.
Через рік після формальної зміни власника компанія Шефіра ITC Industry отримала контракт на 10 років з "Роснафтою" на постачання 30-50 млн тон дизельного палива на рік. Постачальником дизеля стала швейцарська група Proton Energy бізнесмена Нісана Моїсеєва. У 2017 році група купила мережу АЗС Glusco. Саме тоді і заговорили про те, що мережа АЗС перейшла під контроль структур з оточення Медведчука. Як з'ясувала програма "Схеми", все паливо, яке йде трубопроводом із Росії, проходить через посередника: групу Proton Energy Моїсеєва, якого вважають другом Віктора Медведчука. Журналісти зафіксували, як чоловіки прилітали одним чартером із Москви до Києва, і в аеропорту по-дружньому обіймалися на прощання.
"З паном Медведчуком я знайомий давно, як і з багатьма іншими українськими, російськими, європейськими, ізраїльськими, американськими публічними людьми та бізнесменами. Нас пов'язують дружні відносини, а не ділові. Жодного стосунку пан Медведчук до цих компаній не має, вони належать мені, я - їх єдиний власник", - заявив Моїсеєв у письмовій відповіді на запит.
Окрім того, компанія Шефера ITC Industry Trading Company SA, згідно з розлідуванням "Української правди", причетна до постачання вугілля з окупованих шахт Донбасу під виглядом південноафриканського, а також вона торгувала з компаніями оточення Віктора Медведчука.
Зазначимо, що словосполучення "труба Медведчука" набуло поширення на тлі того, як 19 лютого РНБО ухвалила рішення про санкції щодо цього політика і його дружини Оксани Марченко, а також інших пов'язаних з ним осіб.
Докладніше про це читайте у матеріалі LB.ua "Как Медведчук забрал у Украины трубу – история в деталях".