У Верховній Раді запрацювала сенсорна система для запобігання "кнопкодавству", яку намагалися ввести в дію з 2008 року.
Парламентарі реєструвалися вже за новою системою – натискаючу і зелену, і сенсорну кнопки, повідомив спікер парламенту Дмитро Разумков.
Тепер депутати і під час голосування мають натискати однією рукою кнопки "за", "проти" чи "утримався", а іншою - тиснути на сенсорну кнопку. Тиснути на сенсор потрібно до завершення процесу голосування.
Сенсорну систему в українському парламенті впроваджують з 2008 року. Тоді Інститут проблем математичних машин і систем на кожному пульті змонтував додаткову сенсорну кнопку. Завдяки кнопці другою рукою депутат не міг голосувати за іншого нардепа. Однак теоретично одна людина з великими долонями могла голосувати за двох, натискаючи пальцями однієї руки кнопки за себе, а іншої - за колегу. Чере це кнопку перенесли униз пульту, але систему так і не запустили в роботу.
За часів президенства Віктора Януковича спікер Ради Володимир Рибак відмовився вмикати сенсорну кнопку на вимогу опозиції, а депутати провладної партії демонстрували, як цю систему можна обманути. У 2017 році до кнопки хотіли додати сканер відбитку пальців, але необхідні зміни в законодавство не ухвалили.
Перед початком роботи Ради цього скликання, 23 серпня 2019, Руслан Стефанчук анонсував перехід на нову систему голосування "Рада-4". Він заявив, що сенсорної кнопки там не буде, тому що це "така річ, яка просто реагує на тепло людини".
27 серпня, за два дні до першого урочистого засідання, в стінах парламенту спалахнув скандал. Нібито спікер Ради попереднього скликання Андрій Парубій разом з в.о. голови Апарату ВР Петром Боднаром особисто вирішили ввімкнути "сенсорну кнопку" системи голосування, яку не вмикали всі останні п'ять років роботи попереднього парламенту. У "Слузі народу" такі спроби назвали "справжньою диверсією і підступами колишньої влади". Детальніше читайте у репортажі LB.ua "Страсті за кнопкою".
Тоді ж СБУ і ДБР провели слідчі дії щодо впровадження сенсорної кнопки. У Державному бюро розслідувань повідомили, що центральний апарат Бюро за підтримки СБУ проводив досудове розслідування за ст. 363 Кримінального кодексу, яка стосується можливих порушень посадовими особами апарату Верховної Ради правил експлуатації ЕОМ і автоматизованих систем шляхом впровадження сенсорної клавіші.
До питання додаткової кнопки парламент повернувся у лютому 2021 на тлі сканадалів із кнопкодавством. Разумков повідомив, що кнопку протестували, вона придатна до роботи і відповідає усім нормам.