У Верховній Раді завтра, 2 березня, запрацює система для запобігання "кнопкодавству" – сенсорна кнопка. Ввести у роботу цю систему намагаються з 2008 року.
Про запуск кнопки на погоджувальній раді повідомив спікер парламенту Дмитро Разумков.
"Минулого тижня була завершена робота та проведене тестування, щоб ввести в дію систему сенсорної кнопки у залі Верховної Ради України. Вона працює, вона пройшла перевірку відповідної організації. Вже цього пленарного тижня ми зможемо використовувати її під час голосування та засідання Верховної Ради. Вона відповідає усім нормам. Інститут-розробник її протестував. Питання, які викликали дискусію, прибрані. У нас є офіційні заключення та офіційний акт, що вона може бути використана", — долав він.
Разумков запросив народних депутатів у вівторок перед пленарним засіданням протестувати "сенсорну кнопку".
"Ми маємо продемонструвати роботу системи, яка не буде дозволяти кнопкодавства у стінах Верховної Ради. Єдине прохання, щоб вона працювала, вже не має сенсу прив’язувати карти до місця. Бо сама система знімає питання прив’язки до місця. Бо вона унеможливлює одночасне натискання більше ніж з одного робочого місця голосування: "за", "проти" чи "утримався"... Завтра вона починає працювати. Прохання до колег... Пропоную завтра зібратися на 9-45, щоб усі могли протестувати та спробувати роботу. Щоб вже о 10-00 ми змогли почати працювати з новими механізмами голосування", - додав він.
Разумков додав, що у сесійній залі також запрацюють додаткові камери відеоспостереження.
Останній скандал з "кнопкодавством" у Раді відбувся на тлі голосування за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки. Він був призначений мінімальною кількістю голосів. Після цього фракція "Голос" заявила про кнопкодавство. Як повідомив депутат від фракції Ярослав Железняк, відомо щонайменше про чотири випадки неперсонального голосування.
18 січня Офіс генпрокурора відкрив справу про "кнопкодавство" під час призначення Шкарлета.
Нагадаємо, що сенсорну кнопку в українському парламенті впроваджують з 2008 року. Інститут проблем математичних машин і систем на кожному пульті змонтував додаткову сенсорну кнопку. Нардеп мав натискати не тільки кнопку "за", "проти" чи "утримався", а й цей сенсор. Таким чином другою рукою він не міг голосувати за іншого нардепа. Однак теоретично одна людина з великими долонями могла голосувати за двох, натискаючи пальцями однієї руки кнопки за себе, а іншої - за колегу. Чере це кнопку перенесли униз пульту, але систему так і не запустили в роботу.
За часів президенства Віктора Януковича спікер Ради Володимир Рибак відмовився вмикати сенсорну кнопку на вимогу опозиції, а депутати провладної партії демонстрували, як цю систему можна обманути. У 2017 році до кнопки хотіли додати сканер відбитку пальців, але необхідні зміни в законодавство не ухвалили.
23 серпня 2019 один Руслан Стефанчук анонсував перехід на нову систему голосування "Рада-4". Він заявив, що сенсорної кнопки там не буде, тому що це "така річ, яка просто реагує на тепло людини".
27 серпня, за два дні до першого урочистого засідання Верховної Ради України IX скликання в стінах парламенту спалахнув скандал. Нібито спікер Ради ІІ скликання Андрій Парубій разом з в.о. голови Апарату ВР Петром Боднаром особисто вирішили ввімкнути "сенсорну кнопку" системи голосування, яку не вмикали всі останні п'ять років роботи попереднього парламенту. У "Слузі народу" такі спроби назвали "справжньою диверсією і підступами колишньої влади". Детальніше читайте у репортажі LB.ua "Страсті за кнопкою".
Тоді ж СБУ і ДБР провели слідчі дії щодо впровадження сенсорної кнопки. У Державному бюро розслідувань повідомили, що центральний апарат Бюро за підтримки СБУ проводив досудове розслідування за ст. 363 Кримінального кодексу, яка стосується можливих порушень посадовими особами апарату Верховної Ради правил експлуатації ЕОМ і автоматизованих систем шляхом впровадження сенсорної клавіші.