Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження про "кнопкодавство" під час призначення Сергія Шкарлета міністром освіти та науки.
Про це повідомила партія "Голос".
Заяву про злочин написала її представниця Інна Совсун. Вона наполягає, що картка депутата від ОПЗЖ Григорія Суркіса проголосувала "за", хоча його не було в залі Ради. Цей голос був критичним, тому що за Шкарлета набралося тільки 226 голосів - мінімальна кількість для прийняття рішення.
За результатами розгляду заяви Совсун генеральний прокурор Ірина Венедіктова внесла відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420210000000000081.
Справу кваліфікували за ст.364-2 Кримінального кодексу - неособисте голосування.
Розслідування ймовірного злочину доручили провести ДБР.
Нагадаємо, 17 грудня Шкарлет був призначений міністром освіти і науки мінімальною кількістю голосів - 226. Проти висловилися 43 парламентарії, утрималися 39. Не брали участі у голосуванні 35 нардепів. Джерела LB.ua у "Слузі народу" повідомили, що буквально незадовго до голосування достатньої кількості голосів за призначення не було, втім після цього був дзвінок від президента.
Після цього фракція "Голос" заявила про кнопкодавство. Як повідомив депутат від фракції Ярослав Железняк, відомо щонайменше про чотири випадки неперсонального голосування.
У грудні минулого року Рада ввела штраф до 85 тис. гривень за кнопкодавство. За таке рішення проголосував 261 депутат. Також зазначалося, що для фіксації голосування мають забезпечити відеоспостереження. Спікер Ради уповноважений повідомляти про факт неперсонального голосування, після чого він повинен буде доручити лічильній комісії вилучити картку такого депутата і провести голосування повторно.
Незважаючи на це, нардепи від "Опозиційної платформи - За життя" (ОПЗЖ) Сергій Ларін і Віктор Чорний "винайшли" спосіб, що дозволяє "кнопкодавити", не натискаючи на чужу кнопку пальцем.
21 лютого 2020 року Офіс генпрокурора відкрив першу кримінальну справу за "кнопкодавство".