Перехідне фінансування, яке дали їм на адаптацію, невдовзі завершиться, і медзаклади отримуватимуть від держави кошти за загальними правилами. Тобто скільки людей пролікували і якої складності, стільки коштів за договорами з Національною службою здоров’я отримали.
Наразі з 29 закладів Академії лише кілька показують власну спроможність існувати далі.
Про це в проєкті “Боляче” сказав заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар. Останній випуск проєкту з’явиться незабаром.
“Періодично збираємося з Академією і обговорюємо цифри. З 29 закладів лише кілька – Інститут Шалімова, Амосова, травматології, ще один-два, – виходять приблизно на ті самі показники по фінансуванню, які були в них по кошторисному фінансуванню (коли просто виділяли суму коштів без реальної прив’язки до того, що відбувається в закладі – LB.ua). В усіх інших – провал. Є заклади, які менше 10% коштів від суми, яку раніше мали за кошторисом, заробляють по НСЗУ”.
Заступник міністра наголошує, що Академія має всередині розібратися, які їм треба заходи зробити, які інститути приєднати, реорганізувати чи віддати, якщо там немає ні наукової, ні клінічної складової, і “сформувати невелику кількість інститутів, на базі яких буде подальший розвиток”.
Адже перехідний період закінчиться.
“Ми не будемо просто фінансувати їх за те, що вони існують”, – додає Гончар.
На уточнювальне запитання про те, чи можна сказати, що завдяки отому, що інститути вже перейшли на загальну систему, видно реальну кількість їхніх послуг і які наскільки вони високотехнологічні, що відбулася певна десакралізація закладів Національної академії медичних наук, заступник міністра відповів: “Думаю, так, можна так сказати".
Гончар каже, що не хоче применшувати роль інститутів, які роблять дуже технологічні медичні операції: "На прикладі Харкова. НСЗУ надали інформацію про середню складність терапевтичного і хірургічного випадку. Харківські інститути, їх там вісім клінічних, середня вартість терапевтичного, хірургічного випадку нижча, ніж в обласній чи міських лікарнях. Тобто не можна казати про супервисокотехнологічне втручання. Але навіть в харківських інститутах, в інституті Зайцева, наприклад, є високотехнологічні певні операції. Але їхня кількість невелика в загальній структурі”.
Тобто в закладах Академії є лікарі-лідери в своєму напрямку, є інститути доволі високого рівня, однак це не загальний рівень по всіх.
“Коли ми переводимо інститути на фінансування за ПМГ, вони будуть вимушені покращувати своє адміністрування. Якщо і цього не вдасться, це буде бачити суспільство, уряд, тоді будуть інші кроки, більш драматичні”, -- додав Гончар.