Зокрема, йдеться про скасування тарифної сітки і перехід до якісного колективного договору. Однак на практиці власники медзакладів – громади, міські й обласні ради – регулярно зупиняли їх від таких дій.
Про це в інтерв’ю для проєкту “Боляче” сказав голова Ради громадського контролю Національної служби здоров’я, головний юридичний радник БФ “Здорові рішення” Олексій Головін.
“Брав участь в панельній дискусії, де більшість аудиторії були працівниками комунальної сфери. Питаю: хто працює в комунальних медзакладах? 90% підняли руки. Питаю: хто вважає, що НСЗУ та МОЗ платить вам маленьку зарплату? Майже всі підняли руки з тих, хто сказав, що працюють в комунальних медзакладах. Ще питання: хто вважає, що маленьку зарплату платять керівники і громади? Вже 40% підняли руки. Це про сприйняття людьми, що відбувається”, – каже Головін.
Адже у країні юридично і документально пройшов перехід від субвенції до обслуговування за договорами з НСЗУ. Тобто медзаклади самі заробляють кошти на те, щоб далі функціонувати. Однак не всі медики і медзаклади розуміють, як відбувається оформлення зарплат, як вони їх отримують.
“Відомий наказ 308/519 багато медиків знали напам'ять, ним керувалися в оплатах праці до медреформи. Була тарифна ставка, тарифний розряд. Займаючи якусь посаду, ти цю ставку, яка була умовно на прожитковому мінімумі, помножував на коефіцієнт по своєму розряду. І далі включалися доплати, надбавки за статусність, кількість безперервного стажу і так далі. Основну частину зарплати для медпрацівників складали якраз надбавки. Чим довше працюєш, тим більша зарплата”, – пояснює юрист.
З початком медреформи наказ 308/519 перестав бути обов'язковим. Тобто стало можна мотивувати не за кількість відпрацьованих років і статус, а оплачувати медперсоналу продуктивність за виконання певних показників, чи залежно від результатів роботи, кількості проведених консультацій, діагностик, інтервенцій тощо.
“Сімейна медицина швидко це зрозуміла, тому там ми побачили одразу стрибок по зарплатах – люди перестали себе обмежувати єдиною тарифною сіткою і на момент ухвалення рішення (уряду про мінімальну зарплату лікарів у 20 000 грн) майже вся первинка, всі лікарі вже і так отримували таку зарплату”, – каже Головін і додає, що досі . існують лікарні, які залишаються на єдиній тарифній сітці.
Чому? “Відповідь може бути проста: там декілька тисяч працівників, а за дизайном, як передбачено в законодавстві, колективний договір це складний документ. Його складно напрацювати, складно прийняти. Тут важливе бажання. Коли ми йшли на в медзаклади сімейної медицини, коли вони комунікували з персоналом, що тепер не буде надбавок за стаж та інші речі, які раніше оплачували, була боротьба. Керівники часто не заходять в цей процес, розуміючи, що впруться в стіну нерозуміння своїх працівників”, – додає Головін.
Також він виділяє й інші аспекти. Наприклад. керівник медзакладу розуміє нові правила, але їх не розуміє / не поділяє засновник медзакладу. Це може бути чи то громада, чи міська, чи обласна рада, чи МОЗ.
Серед представників власника медзакладу досі є люди, які “живуть за принципами бюджетного фінансування, кошторису, і не знають, що таке фінансовий план”, додає юрист: “Вони звикли, що є єдина тарифна сітка, не потрібно робити ніяких перерахунків, і не дозволяють змінювати систему оплати праці. Медзаклади часто зупиняли свої намагання змінити систему оплати праці на етапі, коли власник їм казав: «Ні, ви цього робити не будете». Є й такі, які казали, що «ви зараз поставите собі високі оклади, а у нас не буде грошей їх потім покривати»”.
Голова Ради громадського контролю НСЗУ розповідає, що коли на якійсь ланці з'являється ціннісний керівник на рівні заввідділення, керівника закладу, керівника обласного департаменту і вище, система починає змінюватися: “У закладах, куди керівництво змогло принести правильні цінності і так побудувати процеси, що лікарі сприймають оплату від пацієнта як щось погане, а не як щось, що має бути, то там підходи змінюються, ми отримуємо новий сервіс і нові правила. Зазвичай такі заклади наступним кроком нормально запускають систему платних послуг і лікарі, крім зарплати від коштів, які отримують від НСЗУ, ще починають отримувати відсоток від платних послуг, які вони також надають”.