Про це кажуть молекулярні зміни, пов’язані зі старінням, пише Science Alert із посиланням на дослідження у Nature Aging.
Це означає, що ми не старшаємо все життя поступово. А що є періоди прискорення процесу, пояснює генетик Майкл Снайдер зі Стенфордського університету: «Виявляється, середина 40-х – це час різких змін, як і початок 60-х. І це правда незалежно від того, на який клас молекул ви дивитесь».
Старшання – це комплексна річ, пов’язана зі зростанням ризиків різноманітних хвороб.
Снайдер з колегами досліджували біологію старіння, щоб краще зрозуміти, які зміни відбуваються і як можна їх полегшити / сповільнити. Тож вони відстежували групу зі 108 дорослих, які здавали біологічні зразки щокілька місяців упродовж кількох років.
Дослідники помітили, до при станах на кшталт хвороби Альцгеймера чи серцево-судинних захворювань ризик не росте поступово з часом. Ні. Він різко стрибає після певного віку.
Тому вчені хотіли ближче дослідити біомаркери старшання.
Використовуючи зразки своєї групи зі 108 дорослих, вони відстежували різні види біомолекул: РНК, білки, ліпіди, групи мікробіомів кишківника, шкіри, носа та рота. Загалом 135 239 біологічних особливостей.
Кожен учасник подав у середньому 47 зразків протягом 626 днів, учасник з найдовшим стажем участі в дослідженні подав 367 зразків.
Ця величезна кількість даних призвела до отримання понад 246 мільярдів точок даних, які потім дослідники обробили, шукаючи закономірності змін.
Вчені помітили, що існує чітка зміна кількості різних типів молекул в організмі на двох різних стадіях.
Приблизно 81 % усіх досліджених молекул показав зміни під час однієї чи обох стадій.
Пік змін припав на середину 40-х років і знову – на початку 60-х років.
Пік у середині 40-х років показав зміни в молекулах, пов’язані з метаболізмом ліпідів, кофеїну та алкоголю, а також із серцево-судинними захворюваннями та порушеннями роботи шкіри та м’язів.
Пік на початку 60-х років був пов’язаний з метаболізмом вуглеводів і кофеїну, серцево-судинними захворюваннями, шкірою та м’язами, імунною регуляцією та функцією нирок.
Перший пік, середина 40-х років, зазвичай припадає на період менопаузи або перименопаузи (періоду перед менопаузою) у жінок, але дослідники виключили це як головний фактор. Адже чоловіки також мали значні молекулярні зміни у цьому ж віці.
Ймовірно, існують інші, більш значні фактори, що впливають на ці зміни як у чоловіків, так і у жінок, вважає перший автор дослідження Сяотао Шен, колишній співробітник Стенфордського університету, який зараз працює у Наньянському технологічному університеті Сінгапуру: «Виявлення та вивчення цих факторів має бути пріоритетом для майбутніх досліджень».
Вчені відзначають, що розмір їхньої групи людей досить малий, і вони протестували обмежені біологічні зразки пацієнтів у віці від 25 до 70 років.
Майбутні дослідження можуть допомогти глибше заглибитися в це явище.