Блиск металевих плит
Кілька місяців новий лікувально-діагностичний корпус Охматдиту стояв забитий фанерою. Тепер же тут місцями виблискують, відбиваючи сонце, металеві плити.
Це частина протиаварійних робіт, які підготували будівлю до зимівлі. Саме сюди з’їхалися медики й пацієнти трьох корпусів після ракетної атаки. Адже внаслідок удару токсикологічний корпус повністю зруйнований, хірургічний визнали аварійним, а лікувально-діагностичний устояв. Хоча й постраждав. Тому тут тепер, як у казці «Рукавичка» — можете подивитися.
Оскільки цей корпус такий важливий, його вирішили відновлювати першочергово, майже відразу після атаки. Тут і стався перший скандальний тендер з благодійним фондом при лікарні, який скасували.
Далі відбудова пішла за офіційними процедурами й через Prozorro. Хронологію попередніх подій можна почитати тут.
Скажемо лише, що наразі зібрали 1 млрд грн на офіційний рахунок лікарні, благодійний фонд на United24 лежить недоторканим.
Аби підготувати корпус до зими, кошти на докладну оцінку пошкоджень дав благодійний фонд «Таблеточки». І він же оплатив офіційний тендер за результатами цього аналізу на протиаварійні роботи для захисту від зовнішнього впливу.
Очікувана вартість цього тендеру була понад 9,5 млн грн, але врешті договір уклали на 7,5 млн грн. Конкурс виграло ТОВ «ЮНІТ ДЕВЕЛОПМЕНТ». І вже завершило роботи.
Що саме зробили в Охматдиті
Будівля спроєктована так, що комунікації виведені назовні й заховані під зовнішніми панелями. Удар пошкодив панелі — і комунікації вже не були захищені від дощів, снігів і морозів. Про них потрібно було подбати, аби лікарня пережила зиму.
Першочергово мусили убезпечити приміщення на дев’ятому поверсі — там уся інженерія корпусу. «Назвемо її котельнею. Уночі вже була мінусова температура. Критично було зробити так, щоб уся інженерія залишилася в робочому стані. Бо потім відновлення було б у десятки разів дорожчим», — розповідає керівник і власник ТОВ «ЮНІТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» Іван Щебетун.
Його компанія зашила розбиті вікна сендвіч-панелями, закрила всі тріщини й щілини, крізь які холод потрапляв у будинок.
Мова і про приміщення палат для онкохворих дітей, і про реанімації.
Раніше там були вікна, тепер вимушено суцільні стіни. Ще й такі, аби їх можна було дезінфікувати й мити. Їх зашивали і зсередини, і ззовні.
Також демонтували небезпечну плитку з фасаду, яка могла впасти й травмувати. Подекуди додали мінеральної вати, щоб утеплити.
«Тепер усі комунікації захищені», — каже Щебетун.
«Щоб ми були впевнені, що гарно запакувалися, прийдуть ще хлопці з тепловізором глянути, чи ще є витоки тепла», — додає в.о. гендиректора Охматдиту Олександр Урін.
У реанімаціях і практично в усіх палатах, які нам показали, є діти-пацієнти. Більшість були тут і раніше, коли стояла фанера. Але взимку вони не змогли б тут залишатися. В онковідділенні завдяки цим роботам змогли поселити дітей ще в п’ять палат (працювало сім).
«Тут дуууже тепло», — сміється мама немовляти в одній палаті.
Подекуди в зашитих приміщеннях ще стирчать пошкодження стелі, та ці моменти лікарня планує закрити своїми силами. Вони не були частиною тендеру.
Загалом будівля може вмістити до 300 дітей. Завдяки першому ремонту Олександр Урін очікує, що лікарня прийме на 15 % більше дітей порівняно з тією місткістю, яка була після прильоту.
Наразі пустують тільки шість пошкоджених боксів для онкохворих дітей, які мають бути стерильними, у відділенні трансплантації кісткового мозку. Діти-пацієнти зараз в іншому медзакладі, однак доглядає їх саме команда Охматдиту. Аби бокси запрацювали, просто зашити фасад не досить. Потрібен повноцінний ремонт.
Лікарня готова пережити зиму?
Видається, що так. Опалення працює, комунікації захищені. Замість трансформаторної підстанції з шести трансформаторів на шість мегаватів, яку знищив ракетний удар, ДТЕК поставив три пересувні. Вони забезпечують лікарню та підключені до загальної енергосистеми. USAID надасть лікарні шість нових трансформаторів — повинні приїхати вже в січні 2025 року.
Є також великий дизельний генератор. У лікарні жартують, що тут стільки генераторів, що на всю Лук’янівку вистачить.
Що буде далі з відбудовою корпусу
Для повноцінного відновлення й ремонту в Охматдиті нарешті створюють службу замовника. Те, що її не було раніше, — одна з причин початкового скандалу. Адже ні Охматдит, ні МОЗ, ні благодійний фонд не мали експертизи в будівництві.
Служба замовника — це фахівці, які можуть оцінювати, що саме треба і як, скільки має коштувати. І вони ж уміють контролювати перебіг робіт.
Для Охматдиту роль служби замовника виконуватиме міжнародна інжинірингова компанія «ЕПТІСА СЕРВІСІОС ДЕ ІНДЖЕНЕРІЯ, С.Л.». Вона наглядає за будівництвами, зокрема, для Світового банку. Банк дав грант на це.
14 листопада вже підписали договір. «ЕПТІСА» має представництво в Україні, інженерів-консультантів зі знанням українського контексту, українськими сертифікатами.
Вони будуть супроводжувати весь процес відбудови. Це технічні, економічні, юридичні, фінансові тощо аспекти на всіх етапах. Ці фахівці допоможуть лікарні ухвалювати складні технічні рішення, що стосуються будівництва, й обов’язково погоджуватимуть усі необхідні документи.
На замовлення благодійного фонду «Таблеточки», у співпраці з МОЗом й Охматдитом Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» зробив докладний дефектний акт і проєкт звіту, і тепер, каже міністр Віктор Ляшко, хоче, аби Охматдит підписав, які матеріали слід використовувати у відбудові корпусу.
«Але ми не можемо сказати. Нам треба дешево і якісно. Але треба знати межу дешевизни / якості, це вже мають визначати експерти. Це вони вже робитимуть як служба замовника», — каже міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
Зараз ця компанія почала готувати проєкт документів, аби оголосили тендер на розробку проєктної документації для відновлення лікувально-діагностичного комплексу та трансформаторної підстанції.
«Проєктування — насправді найскладніший етап, — каже заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов. — Якщо все буде правильно спроєктовано і пораховано, експертиза, то будівництво — вже технічна деталь».
За словами Адаманова, тендер на розробку проєктної документації на повноцінний ремонт корпусу планують оголосити вже в листопаді, максимум у грудні цього року. А вже коли вона буде готова, можна буде говорити про терміни оголошення тендеру на відбудову й конкретніші дати його початку. Однак і тут є деталь: після проєктування ще треба буде все погодити з Міністерством інфраструктури, бо є відхилення від будівельних норм. Корпус будували за експериментальним проєктом у 2012 році, додає Ляшко.
Робота інжинірингової компанії стосується не тільки нового корпусу, але й старого хірургічного. І це грантові кошти, а не кредитні, надані Україні, уточнює Едем.
А що з іншими будівлями Охматдиту?
Тут складніше й довше. Хірургічний корпус, який визнали аварійним, тимчасово законсервували власними силами лікарні. Там є мінімальне опалення, але немає лікувального процесу, каже Віктор Ляшко.
Медики вже написали свої побажання, що хотіли б бачити там. Олександр Урін перераховує, що це відділення щелепно-лицевої хірургії, токсикології, опікове, реанімація, ще кілька відділень, які зараз перебувають у старих будівлях і вже не пристосовані до нових умов і будівельних норм: «І нові діагностичні, реабілітаційні потужності теж сюди хочемо. Тепер чекаємо рішення, що це можливо».
Міністр додає, що хочуть також з’єднати новий і хірургічний корпуси переходом. Щоб через нього возили пацієнтів з хірургічного корпусу в реанімацію нового.
«Якщо знадобиться, буде окремо реанімаційне відділення, але на меншу кількість дітей. Бо реанімаційні відділення — одні з найдорожчих», — пояснює Ляшко.
А от адмінкорпус і токсикологічний мають статуси історичної памʼятки архітектури й обʼєкта культурної спадщини, тому тут є додаткові виклики. Це старі будівлі. Мінкульт робив їм техзвіт і визнав аварійними, але (!) такими, які слід відновити.
Тому для цих будівель треба проєкти консервації, і їх мають робити спеціалізовані організації. Бо «за незбереження або пошкодження об’єкта культурної спадщини йде кримінальна відповідальність», каже Адаманов.
Вибрали НДІпроєктреставрацію та «Лідера» — вони вже виконують проєктні роботи. «Очікуємо конструкторського рішення й кошторису на консервацію, початково вона розрахована на п'ять років», — додає Урін. Щоб будівлі мінімум п'ять років могли стояти законсервованими, щоб не осипалися й не руйнувалися далі. Це не означає, що за стільки часу не почнуть відновлювати, кажуть в Охматдиті, — радше перестраховка, аби будівлі точно дочекалися старту робіт.
А вже далі проєктуватимуть відновлення, додає Ляшко, і ухвалюватимуть, що буде з будівлями — чи музей, чи лікувальний заклад, чи ще щось інше.
***
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.