Дослідження опубліковано в журналі Nature.
Про це пише Science Alert.
Йдеться про полімер полі[2-(N-оксид-N,N-диметиламіно)етилметакрилат] або ОП, властивості якого змінюються залежно від рівня pH шкіри. На її поверхні він має позитивний заряд і може прилипати до ліпідів. У глибших шарах, де pH нейтральніший, полімер втрачає заряд і «прослизає» всередину організму, долаючи природний бар’єр рогового шару.
Учені поєднали ОП з інсуліном, створивши кон’югат OP-I. У тестах на людській шкірі та у мишей з діабетом OP-I проникало крізь шкіру значно ефективніше, ніж інсулін окремо чи в поєднанні з контрольним полімером ПЕГ.
У мишей нове лікування нормалізувало рівень глюкози протягом години та підтримувало його стабільним упродовж 12 годин — ефективність була зіставною з ін’єкціями інсуліну. Подібні результати отримали й у свиней: їхній рівень глюкози повертався до норми приблизно за дві години та залишався контрольованим 12 годин.
Після проникнення в організм OP-I накопичується у тканинах, що регулюють рівень цукру — у печінці, жировій клітковині та м’язах — і там вивільняє інсулін. Вчені також зафіксували більш плавний та тривалий ефект порівняно зі звичайними ін’єкціями. Ознак запалення чи інших побічних реакцій вони не виявили.
Дослідники кажуть, метод може стати універсальним і для інших терапевтичних препаратів на основі білків, пептидів чи нуклеїнових кислот. Попереду — доклінічні та клінічні випробування на людях, але результати вже зараз позитивні.