Таргет на дітей
20 % українських дітей 13–15 років є споживачами електронних сигарет, 18 % — тютюнових виробів, з них 7 % — тютюнових виробів для нагрівання (ТВЕН), 3 % — нікотинових снюсів. Це дані Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS, 2023).
Серед дорослих ці показники в рази нижчі. Це означає одне — індустрія таргетує дітей.
Порівняння споживання тютюнових та нікотинових виробів серед дітей та дорослих (дані ВООЗ)
50 % дітей 13–15 років в Україні бачать викладку в магазинах на рівні очей. А ті, хто регулярно її бачить, на 64 % більш схильний почати курити. Так працює маркетинг — набагато швидше, ніж будь-які батьківські пояснення.
Методи залучення дітей до вживання тютюну й нікотину відпрацьовані. Діти — вразлива група. Їхній мозок ще формується, здатність оцінювати ризики теж. Вони гірше розуміють наслідки й краще реагують на емоційні стимули. Саме це й використовує індустрія.
На додачу до викладки на рівні очей з підсвіткою застосовують:
- нові вироби, які ще не врегульовані;
- оманливі повідомлення про меншу шкоду та безпечність;
- кольорові привабливі упаковки;
- смаки фруктів і солодощів, не властиві для тютюнових і нікотинових виробів;
- тотальну присутність у соцмережах;
- цінову доступність і продаж через інтернет.
Як дітей намагаються захистити від куріння у світі
Щоб захистити дітей від тютюнової індустрії, не потрібно вигадувати велосипед. У світі вже давно розроблена ефективна система заходів контролю над тютюном, яка довела свою результативність, зокрема і в Україні.
З 2005 по 2017 рік поширеність куріння серед українських підлітків знизилася на 43 % завдяки простим послідовним заходам: заборона реклами, підвищення акцизів, медичні попередження на упаковках. Але сьогодні індустрія пропонує десятки нових виробів — від кольорових вейпів до снюсів (паучів), тож регулювання стає складнішим.
«Нікотинова залежність в міжнародній класифікації хвороб визначена як розлад психіки і поведінки. Через нікотинові снюси й подібні вироби до центральної нервової системи надходять неконтрольовані дози нікотину. Від цього діти стають ще більш вразливими до всіх видів тютюнових і нікотинових виробів!» — пояснює Отто Стойка, лікар Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ, координатор проєкту «Школи без нікотину та тютюну».
І тут без дій держави не обійтися. Тільки регулювання: вищі акцизи на такі продукти, чіткі правила маркетингу (від обмежень рекламних інтеграцій у соцмережах й інтернеті на дитячо-підліткову аудиторію до попереджень на упаковках тощо) — здатне дати найефективніший результат.
Наразі Верховна Рада розглядає законопроєкти, які передбачають посилення обмежень на маркетинг тютюнових і нікотинових виробів (№ 12091), заборону електронних сигарет (№ 13548-4) і нікотинових снюсів (№ 14110).
«Право дитини на здоров’я — не декларація, а обов’язок. Обов'язок держави створити безпечне середовище для дітей і обмежувати дії тих, хто порушує це право. Контакт з тютюном і нікотином — загроза здоровому розвитку дітей і всієі нації, а також фінансовий тягар для сімʼї», — підкреслює у зверненні Оксана Червякова, представниця уповноваженого з прав дитини.
Щороку від хвороб, спричинених вживанням тютюну, Україна передчасно втрачає близько 100 тисяч людей і 3,2 % ВВП.
Що можуть зробити батьки зараз
-
Головне — мати з дитиною зв’язок. Не лякати, а пояснювати і будувати довіру.
-
Бути в темі: знати, які вироби існують і чим вони небезпечні.
-
Показувати приклад: не вживати нікотин, а якщо вживаєте — кинути (в Україні діє безкоштовний сервіс «Я кидаю курити»).
Маленьке нагадування: безпечного куріння чи іншої форми вживання нікотину не існує (окрім призначених лікарем для терапії).