Такі хвороби, як лихоманка денге та малярія, які передаються через укуси комарів, досягнуть регіонів, де їх раніше не було – Північну Європу, Америку, Азію та Австралію. Причина – у змінах клімату.
Поширеність цих недуг значно зросла за останні 80 років, оскільки глобальне нагрівання створило для комах, які їх переносять, потрібні їм тепліші та вологіші умови, пише The Guardian.
Видання цитує професорку Рейчел Лоу, яка очолює Глобальну групу зі стійкості охорони здоров’я в Barcelona Supercomputing Center в Іспанії. Вона попередила, що спалахи поширюватимуться по названих регіонах протягом наступних кількох десятиліть. Тому світ має бути готовим до різкого сплеску цих захворювань.
За її словами, глобальне потепління може призвести до того, що комарі, які переносять такі хвороби як малярія та лихоманка денге, можуть оселитися у більшій кількості регіонів. Спалахи якраз можуть бути там, де люди до цього імунологічно не готові, як і системи охорони здоров’я: "Сувора реальність: більш тривалі спекотні сезони розширять сезонне вікно для поширення хвороб, що передаються комарами, і сприятимуть дедалі частішим спалахам".
Раніше лихоманка денге зустрічалася в основному в тропічних і субтропічних регіонах, оскільки холодніші нічні погодні умови вбивають личинки та яйця комах. Триваліші спекотні сезони та менш часті морози спричинили поширення денге.
Азіатський тигровий комар (Aedes albopictus) є переносником лихоманки Денге і станом на 2023 поширений вже у 13 європейських країнах: Італії, Франції, Іспанії, Мальті, Монако, Сан-Марино, британському Гібралтарі, Ліхтенштейні, Швейцарії, Німеччині, Австрії, Греції та Португалії. Карта показує, що є він уже і в Криму.
Кількість випадків лихоманки денге, про які повідомляє ВООЗ, зросла у вісім разів за останні два десятиліття: з 500 000 у 2000 році до понад 5 мільйонів у 2019 році.
За словами професорки, погіршення клімату посилить це поширення, оскільки за повенями слідуватимуть посухи: "Посухи та повені, пов’язані зі зміною клімату, можуть призвести до більшої передачі вірусу, а накопичена вода стане додатковим місцем для розмноження комарів".
За її словами, якщо нинішня траєкторія високих викидів вуглецю та зростання населення продовжуватиметься, кількість людей, які живуть у районах з хворобами, що передаються комарами, подвоїться до 4,7 мільярда до кінця століття: "З огляду на те, що проблема зміни клімату здається настільки важкою для вирішення, ми можемо очікувати збільшення випадків і, можливо, смертей від таких хвороб, як денге та малярія, по всій материковій Європі. Ми повинні передбачити спалахи та вчасно втручатися, щоб запобігти виникненню захворювань".
Проблема з кліматом також посилює загрозу резистентності до антимікробних препаратів.
Нагадаємо, що У 2022 в Європі було зареєстровано більше випадків локальної лихоманки денге, ніж загалом за попереднє десятиліття, оскільки все триваліші та частіші хвилі спеки та повені дозволяють інвазивним комарам заселятися далі на північ і захід, йдеться у новій доповіді ЄЦПКЗ.
Гана стала першою країною, яка схвалила нову вакцину проти малярії. Вчені, які її розробили, вважають, що препарат змінить світ.
Після торішніх повеней у Пакистані поширювалися випадки малярії з ризиком холери.
У 2021 році у Харкові зареєстрували завізний випадок тропічної малярії. Її виявили у жінки, яка повернулася до України з Нігерії.
У 2020 році тропічну малярію виявили у Львові у чоловіка, який тривалий час перебував в Уганді.
Два роки тому ВООЗ вперше рекомендувала вакцину від малярії для дітей.