Кредит є, а виплат не буде
Від суботи, 9 листопада, компанія припинить виплати за кредитами, які брали на компенсацію зеленого тарифу. Рішення тимчасове, переконують в Укренерго, чинне, поки борги не вдасться реструктуризувати. Щоправда, коли саме це зроблять — не уточнюють, лише зазначили, що домовитися з власниками облігацій сподіваються «у найближчі місяці».
В Укренерго повідомили і про причини такого рішення: припинити виплати за борговими зобов'язаннями змушені через закон, який затвердила Верховна Рада. У державній компанії зауважили, що міжнародних кредиторів про рішення вже попередили.
9 листопада Укренерго мало б погасити відсотковий платіж на 5 млрд гривень.
«Для тих, хто стежить за ситуацією, це передбачуваний крок. Ця історія тягнеться ще з 2021 року. Тоді Укренерго отримало позику і її коштом виплатило частину боргів за зелений тариф», — розповів експерт енергетичної галузі Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Зелений тариф в Україні запровадили ще 2008 року. Так держава намагалася стимулювати розвиток відновлюваних джерел енергії. Тариф на електроенергію, яку виробляють сонячні, вітрові чи біогазові станції, зафіксували. Вартість є різною для кожного виду генерації, але загалом вона значно перевищує ринкові показники. Саме тому уряд зобов'язав Укренерго компенсувати цю різницю цін з власних доходів. У 2021 році компанія зуміла практично повністю розрахуватися з виробниками — тоді рівень виплат становив аж 99.7 %. Натомість з початком повномасштабного вторгнення ситуація значно погіршала. Натепер заборгованість Укренерго за зеленим тарифом уже складає 30 млрд грн. А рівень виплат цього року ледь перевищує 60 %.
Самі собі ж заборонили?
У 2021 році Укренерго розмістило під державні гарантії так звані зелені єврооблігації на Лондонській фондовій біржі. Їхня загальна сума — 825 млн доларів. Простіше кажучи, це кредит на п'ять років під ставку майже 7 %. Після початку повномасштабного вторгнення Україна зуміла домовитися з кредиторами відтермінувати повернення позики до 2028 року. Вдалося перенести на два роки і виплати відсотків, цей термін минає саме 9 листопада.
«У цій ситуації дуже важливо розуміти контекст. Цього року в рамках програми співпраці з Міжнародним валютним фондом уряд завершив реструктуризацію держборгу. Далі Верховна Рада ухвалила спеціальний закон, де згадують державні компанії, які залучали зовнішнє фінансування, серед них — Укренерго. Вони також мають провести реструктуризації боргів. Але на умовах, які мають бути кращими для самих компаній, але точно не для кредиторів», — пояснив член наглядової ради Укренерго Юрій Бойко.
Дійти згоди з кредиторами не вийшло, тому уряд своєю постановою і зупинив виплати з 9 листопада.
Переговори поки що на паузі
Водночас міжнародні кредитори Укренерго тимчасово вийшли з переговорного процесу про реструктуризацію боргів. Паузу взяли щонайменше до початку грудня. Причина проста — вимагають відновити повноцінну роботу наглядової ради компанії. Двоє її членів на початку вересня звільнилися за власним бажанням і заявили про політичний тиск. Це сталося після відставки колишнього голови Укренерго Володимира Кудрицького. Два незалежні члени наглядової ради назвали його звільнення необґрунтованим.
«Звільнення Кудрицького відбулося з порушенням правил корпоративного управління. Ну і на це одразу відреагували ключові кредитори і донори, які працювали з Укренерго. Ці установи вважають, що без незалежної наглядової ради фінансові ризики компанії дуже високі, тому вони не можуть йти на реструктуризації позики чи надання нових кредитів», — розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Міністерство енергетики вже оголосило конкурс на вакантні місця в наглядовій раді Укренерго. Обіцяють провести відбір прозоро, а також із залученням іноземних фахівців. Завершиться конкурс 9 грудня, і саме після цієї дати переговори можуть знову відновити.
Утім виплати за зеленими позиками Укренерго припинило щонайменше до весни. У компанії очікують, що переговори з кредиторами завершать орієнтовно в лютому.
Власники облігацій все менше звертають увагу на війну в Україні й вимагають повних виплат за кредитами. Улітку уряд мав цілу серію надзвичайно важких переговорів про реструктуризацію державного боргу на 20 млрд доларів. Ці кошти Україна винна власникам єврооблігацій. Уряд розраховував бодай на часткове списання позики, але кредитори не хотіли йти на поступки.
Чому Укренерго бере кредити, щоб компенсувати зелений тариф
Де-юре причин, щоб компанія брала позики, немає. Адже Укренерго має покривати витрати на зелений тариф з власного доходу. Але де-факто ситуація протилежна. Енергетичний регулятор (НКРЕКП) й справді заклав у тариф на передачу електроенергії витрати на компенсації виробникам відновлювальних джерел енергії. Однак цієї суми замало, порахували аналітики Центру Разумкова. Як наслідок, у 2022–2023 роках Укренерго не вистачило 8 млрд гривень, а вже цього року ще 10 млрд.
«Це все повторює ситуацію з боргами, яка переходить з року в рік — і зараз надходження зеленої генерації становлять лише 65 % від потрібного рівня. Вказані проблеми необхідно терміново виправити, або в іншому разі Укренерго опиниться в довгостроковому дефолті», — зауважив Володимир Омельченко.
Ще на початку осені Укренерго запропонувало збільшити тариф на передачу електроенергії з наступного року в півтора раза. Проєкт нової вартості оприлюднили для громадського обговорення. Але останнє слово за НКРЕКП, саме енергетичний регулятор затверджує тарифи.
Проблему треба терміново вирішити, оскільки зелений тариф залишається чинним до 2030 року. Тобто Укренерго доведеться не лише розібратися зі старими боргами, а й платити нові мільярдні компенсації виробникам чистої енергії.
А що ж буде взимку
Укренерго залишається на плаву і може фінансувати всі поточні роботи. Коштів удосталь на підготовку до зими, відновлення об'єктів чи захист від російських атак. Зупинка кредитних виплат за зеленим тарифом на цей процес жодним чином не впливає.
Але ця ситуація може мати глобальні наслідки, якщо уряд не зуміє відновити довіру міжнародних фінансових організацій. Укренерго є чи не єдиною державною енергокомпанією, з якою кредитори охоче йшли на співпрацю.
«Уряд постав перед екзистенційним вибором. Чи далі втручатися через адміністративні важелі в роботу Укренерго, в результаті забути про зовнішнє кредитування енергетики. Чи дійсно забезпечити якісне корпоративне управління й нормальну економічну логіку, що дозволить відновити таку необхідну співпрацю. Ніякого третього варіанта не існує», — переконаний Володимир Омельченко.
Росія може спробувати завдати масованого удару по українській енергетиці до інавгурації Дональда Трампа, припускає видання The Economist. Що вона накопичує озброєння та готується до такого обстрілу, українська влада заявляла вже не раз. Поки що росіяни економлять ракети, тому атакують здебільшого ударними дронами. Скажімо, у жовтні Росія запустила по Україні 4300 безпілотників, повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Прямі влучання зафіксували лише у 5 % випадків.
У четвер, 7 листопада, через дронову атаку частково без світла були Житомирська та Рівненська області. Обстріл стався вночі, а вже ближче до вечора енергопостачання відновили.
«Нарешті оголосили про рішення збільшити дозволений імпорт до 2,1 ГВт з 1 грудня. У такому режимі енергосистема може працювати до перших від’ємних температур і без нових комплексних ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі. Але навіть без урахування можливих нових обстрілів цього року природного газу в підземних сховищах менше, ніж минулого, обладнання на електростанціях і підстанціях суттєво пошкоджене. Тобто цього опалювального сезону ми маємо набагато менший запас міцності, що означає набагато більші виклики для енергетиків», — розповіла колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
У жовтні Україна зменшила імпорт світла на майже 60 %, порахували аналітики DiXi Group. Натомість продаж електроенергії за кордон значно зріс — аж у 88 разів.
Однак у листопаді ситуація поступово змінюється через зниження температури. Скажімо, з початку цього тижня рівень споживання електроенергії збільшився на понад 4 %, у масштабах держави це багато. Серед причин і хмарна погода, від чого генерація сонячних станцій значно знижується. Відповідно зростає імпорт електроенергії з Євросоюзу.