Заборона російського газу: країни мають право вибору
ЄС усе складніше ухвалювати нові санкції проти Росії. Тим паче — енергетичні. Консультації про 12-й пакет обмежень тривали місяцями. Гальмували процес кілька країн, зокрема, Австрія та Угорщина. Пауза між запровадженням пакетів протривала понад пів року — 11-й ухвалювали ще в червні. Схоже, керівництво ЄС знайшло новий вихід з ситуації. Принаймні в енергетиці.
Рада Євросоюзу повідомила: «Регламент міститиме положення, що дозволяють державам-членам запроваджувати обмеження на постачання природного газу, включаючи скраплений природний газ, з Росії або Білорусі з метою захисту суттєвих інтересів безпеки держав-членів або ЄС, беручи до уваги безпеку постачання та цілі диверсифікації».
Отже, у ЄС дійшли згоди у важливих змінах роботи енергетичних ринків. Пропонують дозволити кожній країні самостійно забороняти постачання та купівлю російського газу. У Міністерстві енергетики України підтримують такий крок європейських партнерів. Але водночас наголошують: він не альтернатива антиросійським санкціям.
«Звичайно, хотілося б, щоб весь Європейський Союз і всі країни були об'єднані однією ідеєю, що країна, яка руйнує енергетику іншої країни, знищує все на своєму шляху, заслуговує на те, щоб їй ніхто руки не тиснув. І тим паче — не купував її енергоресурсів. Однак ми розуміємо, що позиції в усіх можуть бути різними. Тому це рішення ми також вітаємо», — повідомила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.
З початком російського повномасштабного вторгнення Європейський Союз узяв курс на відмову від ресурсу з Росії. До великої війни частка імпорту, скажімо, трубопровідного газу з Росії складала понад половину. Натепер цей показник — близько 10%.
Складніша ситуація зі скрапленим газом. Обсяги його імпорту зараз б'ють рекорди. У розслідуванні Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) спільно з коаліцією Business4Ukraine йдеться: щомісяця ЄС платить Росії близько мільярда євро за скраплений газ. Загалом понад половина експорту скрапленого газу з Росії далі осідає у країнах Євросоюзу.
«Як ми бачимо із запровадженням санкцій, спільне рішення на рівні ЄС зараз знайти майже неможливо. Надаючи можливість кожній країні ухвалювати рішення самостійно, ЄС може пришвидшити санкційний тиск на РФ. І зменшити її доходи. Тобто коли окрема країна забороняє використовувати її термінали, то це не тільки не дає змоги не продавати в цю країну скраплений газ, але й забороняє перевалку цього газу. Тобто тут удар одразу по двох напрямках», — констатує експертка з енергетичної безпеки аналітичного центру Dixi Group Олена Лапенко.
Альтернатива російському газу
Болгарія та Сербія добудували новий газогін потужністю 1,8 млрд кубометрів. Він поєднав болгарське місто Новий Іскир і сербський Ниш. Якщо труба повноцінно запрацює, то Сербія зможе покрити 60% споживання газу, тобто поступово відмовитися від російського ресурсу. І такий крок нетиповий. Офіційний Белград не хоче запроваджувати санкції проти Росії, та й загалом Сербія, попри бажання вступити до ЄС, тісно співпрацює з Москвою.
«Треба розділяти їхній проросійський настрій і здоровий прагматизм. Вони прекрасно розуміють, що таке санкції. Вони знають: якщо обмеження проти Росії справді посилюватимуть у тому обсязі, як це було проти колишньої Югославії, то це означає, що Росія буде ізольованою. І співпраця з нею буде неможливою. Тому Сербія намагається якимось чином підготувати запасні варіанти», — вважає керівниця проєкту «Балканський оглядач» Наталя Іщенко.
Сербія матиме доступ до пального з Азербайджану. А ще до терміналів скрапленого газу в Греції. Натомість Болгарія зможе отримувати пальне із заходу Балкан, куди його постачають морем. Газогін почали будувати в лютому. Грошима допомагав Європейський Союз. 50 млн євро надали грантів, ще 25 млн — це кредити. Утім повноцінно газогін ще не запрацював.
«Цікаві формулювання під час відкриття газогону. Європейський посол говорив про зменшення залежності Сербії від російського газу й узагалі про європейський вибір країни. Міністерка енергетики Сербії дуже обережно сказала про додатковий до російського газ. Відчуйте різницю. А президент Сербії взагалі відмовився виступати, послався на те, що зараз передвиборча кампанія і він не має права робити якісь заяви. Хоча скаче по всій країні й не вилазить з екранів», — зазначила Наталя Іщенко.
Болгарія вже позбулася газової залежності від Росії. У квітні торік Кремль перекрив експорт палива до цієї країни. Тоді Москва намагалася змусити європейські держави платити за ресурс у рублях. Болгарія взялася шукати альтернативу. Серед іншого, країна уклала угоду з Туреччиною на 13 років.
Утім Болгарія все ще залишається транзитером російського газу. Восени вирішила запровадити новий податок на транспортування ресурсу — 111 доларів за тисячу кубів. Це викликало обурення й тиск Угорщини й Австрії — саме ці країни купують газ із Росії. Зрештою, від ідеї додаткового збору Болгарія відмовилася: країна прагне стати частиною Шенгенської зони, а тому не хоче сваритися з її членами. Бо, скажімо, Австрія й не намагається відмовитися від російського газу: у жовтні частка Росії в австрійському імпорті блакитного палива склала 90%.
А от нафту з Росії Болгарія купує. Точніше пропускає паливо на нафтопереробний завод на своїй території. До речі, підприємство належить росіянам. Зрештою, болгарський уряд ухвалив рішення припинити нафтовий імпорт з 1 березня наступного року.
Загалом же ЄС запровадив нафтові санкції проти Росії ще торік. Йдеться про паливо, яке постачають морськими шляхами. Постачання трубопроводами не обмежили.
Казахстанська нафта у ЄС: є запитання
У грудні Німеччина закупить 150 тисяч тонн нафти з Казахстану. Домовлятися про постачання країни почали ще торік. Офіційний Берлін мотивував це бажанням відмовитися від ресурсу з Росії. Утім нафта з Казахстану до Європи тече російською трубою. Постачають через нафтопровід «Дружба».
«Квотовий транзит для Казахойлу — це певна плата за лояльність і допомогу Москві з боку Астани в обході санкцій. Але тут є нюанси. Транснафта заганяє казахів туди, куди їй потрібно й вигідно. У тих немає вибору, оскільки вони не диверсифікують маршрутів, а все, що було, зав'язане на Росію», — підкреслив експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин Михайло Гончар.
Загалом же наступного року через нафтопровід «Дружба» Казахстан планує експортувати 1,2 млн тонн палива. Ще один важливий маршрут постачання казахстанської нафти також пролягає через Росію.
«Для Казахстану зробили виняток у санкціях. Вони також користуються Каспійським трубопроводом дуже активно. І от там справді є ризик того, що частина того ресурсу буде російською. Рішення про виняток зробили для мотивації: щоб Казахстан якось політично підтримував санкції проти Росії», — розповіла Олена Лапенко.
Продаж нафти залишається ключовим джерелом доходів російського бюджету — у середньому РФ отримує 15 млрд доларів на місяць. Кремль пристосувався до санкцій і вміло обходить їх: навіть цінове обмеження в 60 доларів за барель. Росії вдалося створити тіньовий флот, який транспортує нафту. І західний світ тепер розмірковує, як із цим боротися.
Виконання санкцій треба контролювати
Велика Британія створила спеціальну державну інституцію, яка слідкуватиме, щоб економічні обмеження працювали. Офіс із застосування торговельних санкцій матиме повноваження перевіряти діяльність компаній, які можуть торгувати з підсанкційними країнами. У Сполученому Королівстві не приховують: особливо пильнуватимуть Росію.
«У своєму прагненні зупинити військову машину Путіна ми не залишимо каменя на камені. Це означає, що будемо тиснути на тих, хто ухиляється від санкцій, і позбавлятимемо Росію технологій і доходів, необхідних їй, щоб продовжити незаконне вторгнення», — підкреслила міністерка промисловості й економічної безпеки Нусрат Гані.
За оцінками уряду Сполученого Королівства, завдяки санкціям Росія втратила понад 400 млрд доларів.
«Світ зрозумів, наскільки санкційна інфраструктура не відповідає викликам часу. Але ще ніколи світ не застосовував такого великого обсягу санкцій до такої великої держави. Ми розуміємо, що застосовувати санкції важливо, але не менш важливо забезпечити їхнє виконання. Суттєвими є схеми обходу санкцій для нафти. Механізм — це створення тіньового флоту. Я впевнена, що увага Сполученого Королівства буде приділена саме російській нафті», — переконана керівниця напрямку санкційної політики НАЗК Агія Загребельська.
Державні структури, які мають завадити Росії оминати міжнародні обмеження, створили в Чехії та Німеччині. А от Україна цього питання так і не розв'язала. Єдиного центру, який координував би санкційну політику, ми не маємо.