Друкувати гривню не будуть. Але це не точно
«Бюджет 2023 року не передбачає емісійного фінансування. Сьогодні ми говоримо про якісний перезапуск внутрішнього боргового ринку та максимальне використання його ресурсів», – заявив голова Нацбанку Андрій Пишний за підсумками зустрічі з послом США в Україні Бріджит Брінк напередодні в Києві і з радником посольства з економічних питань Хезер Гезерт наприкінці листопада.
Раніше про те, що фінансування видатків державного бюджету наступного року може відбутися без додаткової емісії з НБУ, в інтерв'ю LB.ua розповідав міністр фінансів України Сергій Марченко.
Хоча, за його словам, уряд усе одно залишить таку можливість за собою.
«На наступний рік ми взагалі не плануємо емісійного фінансування. Підкреслюю: монетарного фінансування на наступний рік не плануємо. Хоча ми таку опцію залишаємо, але загалом не плануємо. Якщо в нас будуть кошти від наших партнерів у розмірі 3 мільярдів доларів США щомісячно, нам це не потрібно взагалі», – сказав він.
Також Марченко додав, що цього року Мінфін домовився з Національним банком, що має певний місячний ліміт грошей (НБУ друкує їх фактично для потреб уряду), «який ми можемо собі дозволити».
«І в цих межах ми живемо вже досить великий період часу і не будемо зловживати. Я бачу можливість до кінця року спокійно дофінансувати все необхідне, пріоритетні видатки як мінімум, без розширення цього коридору», – додав міністр.
І уточнив, що мова йде загалом про 400 млрд грн упродовж року.
Станом на кінець листопада, за даними заступника голови бюджетного комітету парламенту Ярослава Железняка, уряд уже отримав таким чином 370 млрд грн. За його словами, у грудні мають надрукувати ще 30 млрд, аби вкластись у визначений ліміт.
Надія є. Переважно на ЗСУ
На думку економічного експерта Тараса Козака, цей механізм емісії НБУ був основною причиною інфляції. Тож якщо НБУ не друкуватиме активно грошей наступного року, вона буде суттєво меншою.
І додає, що в цій ситуації багато що залежатиме від ЗСУ та міжнародних партнерів.
Попри певні перебої впродовж року, Мінфіну вдалося вийти на стабільне надходження міжнародної допомоги, на наступний 2023 рік уряд уже має зобов’язання донорів надати допомогу в розмірі $38 млрд до бюджету та $17 млрд на відновлення критичної інфраструктури.
Та фінансування потреб бюджету здійснюється у гривнях, а не в доларах чи євро. Тож кошти донорів мають або потрапити на наш валютний ринок, або ж за них держава купуватиме необхідні товари чи послуги за кордоном.
І, як не дивно, обидва ці варіанти створюють доволі суттєві ризики для економічної ситуації всередині України, переконаний економічний експерт Ілля Несходовський.
«На наступний рік планується надходження 38 млрд доларів США для покриття дефіциту бюджету. А ще мають бути гроші на відновлення. І це на тлі наявного від’ємного сальдо торговельного балансу (країна більше купує, ніж продає). І коли ці гроші потраплятимуть на ринок, то ринок буде перенасичений валютою. Це може призвести до суттєвого укріплення гривні, навіть до рівня меншого від нинішнього офіційного, тобто менше за 36 грн, 35 грн, що катастрофічно погіршить ситуацію для внутрішнього виробника, бо імпорт стане дешевшим за те, що виробляється в нас. І виробляти в нас буде невигідно. У результаті отримуємо ще більше економічне падіння», – зазначив він у коментарі LB.ua.
На думку експерта, це може призвести до зменшення податкових надходжень уже в середині наступного року. І тоді найімовірнішим стане повернення до емісії, аби викупити валюту в резерви Нацбанку.
«Тому логічно, якби НБУ друкував гривню, аби викуповувати її, стабілізуючи курс», – вважає Ілля Несходовський.
Водночас він визнає: такий обсяг валюти в державі за наших реалій має певний позитивний аспект, бо дає можливість забезпечувати поточні потреби в разі повного руйнування економіки України окупантами (на думку експерта, такий сценарій «фантастичний» – ворог не зможе завдати настільки нищівних пошкоджень).
Загалом, коли НБУ заявляє, що відмовляється від надмірного друку гривні, то засвідчує, що усвідомлює ризики цього, зокрема в частині знецінення національної валюти.
«Плани не друкувати гривню свідчать про наміри НБУ стримувати інфляцію, бо в умовах, коли фактично немає зростання виплат незахищеним верствам населення та бюджетникам, зростання цін – це прямий удар по них», – заявляє Тарас Козак.
Він також додає, що реалістичність цих планів багато в чому залежатиме від ситуації на полі бою та стабільності надходження допомоги.
«Усе це буде в першу чергу залежати від тривалості війни та обсягів міжнародної фінансової допомоги. Та й пам’ятаймо, що ми не можемо фінансувати військові потреби із цієї допомоги, а тільки коштом власних надходжень до бюджету. Тому якщо економіка впаде до того рівня, що податки та збори будуть мінімальними, НБУ доведеться знову друкувати гривню, бо загроза інфляції не так страшна, як загроза існуванню держави як такої. Тому маємо розуміти, що фінансування потреб ЗСУ для нас першочергове», – зазначає Тарас Козак.
Нагадаємо, у жовтні рівень зростання споживчих цін сягнув 26,6%, а по року може скласти всі 30%.
До другого читання держбюджету на 2023 рік урядовці погіршили прогноз зростання ВВП на 2023 рік з 4,6% до 3,2%.
При цьому прогноз інфляції покращили з 30% до 28%.
Також прогноз середнього курсу гривні до долара на кінець 2023 року суттєво покращили до другого читання, передбачивши його на рівні 45,8 грн/$ (замість 50 грн/$, як було в першому читанні), із загальноринковим курсом упродовж року на рівні 42,2 грн/$ і офіційним 36,6 грн/$.