Що кажуть цифри
Дані Державного центру зайнятості - єдина офіційна статистика безробіття в країні. Утім вона не відображає реальної картини. Про це говорять і цифри, і експерти.
Так, станом на 6 вересня 2022 року кількість офіційно зареєстрованих безробітних становила 273 тис. осіб, повідомили в центрі у відповіді на запит LB.ua. І це на 8% менше, ніж було 6 вересня 2021 року.
З 1 березня по 31 серпня 2022 року до служби зайнятості звернулися та отримали статус безробітного 345 тис. людей. Минулого року в аналогічний період ця цифра була на 1% меншою.
Неофіційно ж, за різними даними, включно з оцінками Нацбанку та опитуваннями, без роботи залишилося близько третини українців - понад 35%.
Таку різницю в цифрах експертка з питань людського капіталу Центру економічної стратегії Олександра Коломієць пояснює тим, що до неофіційної статистики включають:
часткове безробіття (коли втрати людиногодин роботи переводять на втрати робочих місць);
"приховане безробіття", коли працівники формально не втрачають робочого місця, але фактично не виконують жодної роботи і не отримують зарплатні.
"Державна служба зайнятості озвучує число осіб, які стали в них на облік. Щоб стати на облік, треба бути офіційно звільненим, а таких серед фактично безробітних – меншість. Крім того, ставати на облік найбільше має сенс, якщо особа до цього була офіційно працевлаштованою й отримувала офіційну заробітну плату. Таким критеріям відповідають не всі працівники", - пояснила Коломієць.
Наприклад, у 2020 році Держстат порахував, що без трудової книжки працювало 3,4 млн людей - це понад 20% від загальної кількості зайнятого населення віком від 15 до 70 років.
Бери, що дають
Після 24 лютого в роботі служби зайнятості дещо змінилося: додали можливість отримати статус безробітного через портал Дія або гугл-форму (але в центр зайнятості на зустріч із кар’єрним консультантом потрібно з’являтися все одно), дали право ВПО розривати трудові відносини в односторонньому порядку. А також змінили критерії до пошуку відповідної роботи.
Нові правила ділять їх на до 30 днів статусу безробітного і після. Так, перші 30 днів людині шукають роботу, яка відповідає її освіті/спеціальності. Якщо в цей період нічого не знайшли - їй пропонують будь-яку роботу, яка не потребує кваліфікації чи професійної підготовки.
Із зарплатою так само: до місяця - не нижче від розміру зарплати на останньому місці роботи, після - не нижче від мінімалки.
У червні прем’єр Денис Шмигаль заявляв, що таких людей залучатимуть до суспільно-корисних робіт: розбирати завали, будувати захисні споруди, виконувати ремонтні чи сільськогосподарські роботи, до благоустрою. Конкретні завдання по областях має визначати місцева влада. За таку роботу пропонують мінімалку.
У службі зайнятості запевняють, що людина, як і раніше, має право двічі відмовитися від пропонованої роботи, а далі можуть або переглянути розмір нарахування, або припинити його, залежно від випадку.
Але насправді безробітного в центрі зайнятості через місяць можуть поставити перед вибором: або погоджуєтеся на запропоновану працю, або пишете заяву на зняття з обліку.
Це порушення з боку працівника центру зайнятості, кажуть у ДСЗ. З відповідними заявами радять звертатися або на гарячу лінію, або в телеграм-бот. Та залежно від ситуації не факт, що справу вирішать на користь безробітного.
А що дають?
Ще до 24 лютого шанси знайти роботу через центр зайнятості були в основному в людей, які мають робітничі спеціальності. Для офісних працівників або представників сучасних професій варіантів було небагато.
Нині ситуація не змінилася. Найбільше вакансій є в переробній промисловості, торгівлі, ремонті транспорту, освіті, охороні здоров'я, державному управлінні.
Тож, наприклад, якщо на облік у Києві стає людина з освітою журналіста і відповідним робочим стажем - кар’єрний консультант одразу попередить, що таких вакансій немає, і скаже надіслати резюме з вказанням, на що безробітний здатен ще. Через місяць запропонують направлення на співбесіду прибиральником.
Яка загалом ситуація з вакансіями, розміщеними в центрі зайнятості.
На середину вересня на сайті є 26 тис. пропозицій роботи. Це більш ніж удвічі менше за ту кількість, яка була в такий період минулого року.
Наприклад, у січні-серпні 2021 року вакансій на сайті було 530 тис. За аналогічний період цього року - 295 тис. У кінці серпня минулого року - 80 тис. Цього року - близько 30 тис.
Крім того, центр зайнятості може скеровувати на професійне навчання, але тільки за замовленням роботодавця і за його кошти. Попри те, що на одне вільне місце претендують дев’ять безробітних, у центрі зайнятості запевняють, що попит від роботодавців на навчання працівників є: робітничих спеціальностей, ковалів, трактористів і навіть лозоплетіння.
І попит, вважають, буде збільшуватись, враховуючи, що велика кількість людей залучена у військову справу, а на деокупованих територіях знадобляться і інженери, і працівники комунального господарства.
На збільшення кількості робочих місць розраховують і у зв’язку з урядовою програмою "єРобота", згідно з якою представники малого та середнього бізнесу можуть отримувати гранти на свої проєкти. Кабмін очікує, що так в Україні з’явиться понад 300 тис. робочих місць.
За словами міністра економіки Юлії Свириденко, на кінець серпня заявки на отримання грантів подали вже близько 10 тис. громадян, 8,5 тис. з яких - на отримання мікрогранту на започаткування або розвиток власної справи.
Скільком людям ДСЗ знайшла роботу за ці пів року
У службі звітують про 157 тис. працевлаштованих українців з 1 березня до 31 серпня 2022 року.
Майже 500 з них влаштували на підприємства, релоковані в більш безпечні райони. Таких, кажуть у службі, тисяча.
А за програмою виплати підприємству компенсації на 6,5 тис. грн удалося влаштувати на роботу 11,7 тис. внутрішньо переміщених осіб.
Також ДСЗ виплачує допомогу з безробіття людям, які залишилися на окупованих територіях. LB.ua чекає від служби точної цифри, скільки українців в окупації отримують допомогу від держави. Тільки-но отримаємо її - опублікуємо.
У Центрі економічної стратегії вважають, що служба зайнятості не може допомогти знайти роботу більшості висококваліфікованих працівників, бо не бачить усієї інформації на ринку праці: про вакансії, попит, пропозицію, зарплати в національному та регіональному масштабах.
"У всіх розвинених країнах однією з головних функцій служби зайнятості є збір та обробка такої інформації (через власні аналітичні та наукові підрозділи, або спеціальні структури, які входять до її складу)", - коментує Олександра Коломієць.
У службі вважають, що причиною відмови підприємств подавати їм інформацію про вакансії є тіньова зарплата.
Які прогнози безробіття в Україні
Нацбанк вважає, що безробіття в країні до кінця року буде скорочуватись, утім повільними темпами. На кінець 2022 року прогнозують 28,9% безробітних (35% у липні), 2023-го - 27%, 2024-го - 18,2%. Це великі цифри, бо, наприклад, у 2021 році безробітних було 9,8%.
Наскільки виправить ситуацію створення нових робочих місць у рамках проєкту "єРобота" - наразі невідомо, адже у службі зайнятості кажуть, що результат можна буде оцінити за пів року.
Чим загрожує безробіття економіці
Безробіття впливає на економіку у двох напрямах, пояснюють у Центрі економічної стратегії.
"Перший - прямий. Через падіння доходів населення скорочується попит на товари та послуги, що негативно позначається на результатах роботи бізнесу, передусім торгівлі, виробництві продуктів харчування, а також індивідуальних послугах (у сферах краси, дозвілля, позашкільного розвитку дітей та ін.)", - розповідає Коломієць.
Другий - опосередкований: трудовий потенціал населення зменшується, навантаження на систему соціального захисту зростає.
"Безробіття - це результат зниження економічної активності (особливо в регіонах, де ведуться активні бойові дії) та згортання роботи окремих бізнесів і навіть галузей виробництва. Недовикористання трудового потенціалу населення призводить до його кількісних (через міграцію) та якісних (через втрату кваліфікації у період простою) втрат. Збільшується навантаження на систему соціального захисту", - пояснює експертка.
Скорочення споживчого попиту теж загрожує погіршенням економічних показників роботи бізнесу, особливо малого.
"Втрати трудоресурсного потенціалу, на жаль, становлять більш серйозну середньо- і довгострокову загрозу – скорочення людського капіталу, наявність і висока якість якого є головним фактором розвитку економіки", - додає Коломієць.
Щоб виправити ситуацію, на думку експертки, потрібно стимулювати в країні самозайнятість, створювати сприятливі умови для інвестицій, розбудовувати сприятливу житлову, транспортну та соціально-побутову інфраструктуру в місцях, де не ведуться активні бойові дії.
