Про незаконне виведенню коштів: «Аналізуємо ціоперації ще до початку війни»
Олександр Децик: У нас три блоки запитань. Перший це протидія впливу РФ в економічному плані. БЕБ повідомляло, що виявило 21 тис. суб’єктів та встановило майже 8 тис. одиниць нерухомого майна і майже 2 тис. рухомого. Про що мова і яка подальша доля всього цього?
Вадим Мельник: Так, дійсно нами встановлено практично повний перелік суб’єктів господарювання, де власниками є РФ чи її громадяни. Ці цифри - результат нашого системного та комплексного підходу. І всі вони зараз в роботі – ми аналізуємо їх. Однак, які ви озвучили, були певний час тому, а зараз вони вже більші – в 2, а подекуди в 3 рази.
Наприклад, щодо нерухомого майна, це вже 15 тис., щодо рухомого – 6 тис.
Задача БЕБ – встановити ці активи і унеможливити їх використання в інтересах країни-агресора. Більш того, треба, аби вони працювали на користь України.
Бюро, в межах своїх повноважень, накладає арешти на такі активи. Це вже понад 30 млрд грн, і ця цифра зростає на декілька мільйонів на добу, бо робота триває.
Приведу один з багатьох прикладів – вагони. Ми спільно з «Укрзалізницею» (УЗ) встановили всю кількість вагонів РФ та Республіки Білорусь (РБ), які є на території України – їх 17, 8 тис. За рішенням суду їх арештували і передали УЗ і вона використовує все це на потреби нашої країни.
О.Д.: Скільки з цих вагонів належали РФ, а скільки Білорусі?
В.М.: Близько 25-30% це РБ. Хоча для нас це не принципово – російські вони чи білоруські. Важливо, щоб вони працювали для України. Щодо фабули кримінального провадження – вони знаходились на території нашої країни з порушенням митного режиму. Тобто вже є збитки бюджету у вигляді несплати податків. Тому ми це провадження і розслідуємо.
І тут важливо, щоб це майно не виїхало з України. Воно має залишитись тут і працювати під контролем.
О.Д.: Національне агентство з запобігання корупції ще в березні склало перелік російських активів, які підлягали вилученню. На частину з них, за участю БЕБ, накладено арешти. Що зараз цим майном?
В.М.: Це ви зараз кажете про вилучення активів згідно закону про санкції. Ця робота триває. Але Бюро економічної безпеки тут є дотичним, та виступає у якості органу, який допомагає цю процедуру пройти.
Ось, як приклад один гірничо-збагачувальний комбінат, який в Україні видобував титановмісну руду, що, ще до початку військових дій відправлялась до РФ. Звісно, там вона використовувалась в оборонній сфері.
Тому ми ініціювали накладання арешту, як на корпоративні права цієї компанії, так і на усі активи: устаткування, обладнання, машини і таке інше. А зараз триває процедура повернення його у законний спосіб державі Україна.
І так ми зараз працюємо по багатьох підприємствах.
О.Д.: Ви згадали про титан. Але ж до війни росіяни так чи інакше контролювали цілі галузі української економіки. І не завжди це було на користь країні. Що зараз?
В.М.: Ви підняли дуже важливе питання, бо їх діяльність (великого бізнесу РФ, російських олігархів, - LB.ua), як свідчить наш аналіз, здебільшого була спрямована на знищення підприємств у відповідних галузях економіки.
Хоча вони здобували права на ці підприємства у цілком законний спосіб, як інвестори. Але грошей у розвиток не вкладали, підприємства доводили до банкрутства і, таким чином, знищували.
Наприклад, Львівський автобусний завод. Це дуже яскравий приклад. Що з ним зараз? Він банкрут! І Україна немає своїх автобусів. Нічого в нього не вклали, інвестиційні зобов’язання не виконали.
Ще є приклад одного з великих підприємств нафто-паливної галузі. На нього теж набули право власності в законний спосіб. Там отримували відшкодування податку на додану вартість, однак ці кошти, після отримання, виводили з України. І, при цьому, доводили підприємства до збитковості – лише за 2020 рік, накопичили 4 млрд грн боргів.
О.Д.: Коли вже згадали ЛАЗ. Чи є сенс його націоналізувати?
В.М.: Потенціал для його повернення у власність держави є. І це потрібно робити. Чому? Бо він фактично у центрі міста і це велика земельна ділянка. Це наша, українська земля.
І тут треба вивчати діяльність інвесторів. Не лише по ЛАЗу. Бо якщо вони навмисно доводили його до банкрутства, це злочин. Термін давності по ньому є, та він ще не сплив.
Ми ставимо питання притягнення до відповідальності тих осіб, які ще до війни почали з нами війну на економічному фронті...
Ще не до всіх росіян дійшли руки. Але дійдуть.
О.Д.: Розумію, що через таємницю досудового слідства ви не будете називати прізвища. Та їх озвучує Генеральний прокурор. Зокрема звучало прізвище російського олігарха Михайла Фрідмана, який має цілу низку активів у важливих галузях економіки України (В Україні контролює, серед іншого, "IDS Borjomi International – IDS Group Ukraine" (ТМ "Моршинська"), - LB.ua). Але ці бізнеси працюють. Яким чином діяти у цьому випадку?
В.М.: Важливо, щоб не трапилось так, що ми усіх зупиняємо. Ні, бо це робочі місця, зарплати, це, знову ж таки, забезпечення населення питною водою. Це все важливо. До того ж не треба забувати, що ця питна вода не завозиться, а виробляється тут, в Україні. Тому є доцільність дати можливість цьому підприємству працювати.
В межах кримінальних проваджень, після арешту, БЕБ передає майно в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів.
Так робиться щодо всіх активів. Чи треба їх брати під контроль? Обов'язково. А в який спосіб, ще вже вирішують інші державні органи...Чому це важливо? Бо сьогодні вони працюють, а де гарантія, що завтра власники не передумають і не знищать це підприємство, і не виставить на вулицю людей?
У нас немає виключень - ми аналізуємо усіх російських бенефіціарів, зокрема й цього.
В деяких випадках їх діяльність досліджується й в межах кримінальних проваджень. Але деталі не можу наводити, бо провадження триває.
О.Д.: В Україні є підприємства за участю російських державних компаній. Того ж «Газпрому». Ви ними якось займаєтесь?
В.М.: Там де є великі російські активи, ми займаємся дослідженнями в першу чергу. Але щодо саме цих підприємств – в складі робочих груп, що займаються застосуванням санкцій і вилученням активів підсанкційних осіб та підприємств.
О.Д.: Тоді щодо банків. Окрім того, що входить до сфери впливу Михайла Фрідмана, у нас і досі є банки, які фактично належать російським олігархам. Як щодо них?
В.М.: Фінансова система це одна з найбільш важливих складових економіки України. Банки, це частина цієї системи. Звісно ми аналізуємо, вивчаємо їх діяльність, вживаємо заходів щодо припинення незаконних операцій через банківські рахунки.
Саме головне зараз – протидія незаконному виведенню кошів з держави. Ми зараз аналізуємо ці операції не тільки після початку війни, а й до.
Ми вже встановили, що через банківські установи в перші дні війни, через фіктивні операції, виводили кошти. По цьому вже є розслідування і кримінальні провадження.
Це неприпустимо. Кошти мають працювати на Україну і в Україні.
О.Д.: Скільки банків таке допустили?
В.М.: Станом на 7 червня працюємо по 10 банківських установах, де ми встановили такі факти.
О.Д.: А про які суми йде мова?
В.М.: Є й сотні мільйони гривень – 500 млн., 400 млн.
О.Д.: Це вже виведені за кордон кошти?
В.М.: Це заблоковані для виведення кошти.
О.Д.: Це до війни, чи після?
В.М.: Це вже після.
О.Д.: Давайте перейдемо до телеком-операторів. Ви ними займаєтесь?
В.М.: БЕБ в даному випадку досліджує лише виконання ними податкового законодавства і щоб ці активи не приносили користь країні-агресору. Зараз не встановлено фактів, що вони можуть працювати проти інтересів України.
О.Д.: Ми вже згадали про руйнівну діяльність росіян в автопромі, нафтогазовому, видобувному секторах, їх присутність та діяльність в банківській сфері. Що ще?
В.М.: Зараз, серед іншого, ми аналізуємо агросектор. Досліджуємо підприємства за участю росіян, які орендують наші землі.
Тут головне, щоб цю продукцію, яка вирощена ними в Україні, не вивозили потім в РФ чи РБ аби годувати армію. Такі випадки були, але ми це зупинили.
О.Д.: Можна більш детально про вивезення коштів на початку війни. Ми чули, що везли готівкову валюту валізами. Як цьому можна запобігти?
В.М.: Звідки ці гроші взялись? У тіньовому секторі. Ми саме займаємось протидією йому.
Зараз ми співпрацюємо з тими державами ЄС де був перетин кордону нашими громадянами і де вони декларували суми на ввезення. Контактуємо щодо отримання інформації про осіб, які ввозили валюту. Там є особливості їх національного законодавства, але просування є.
Наприклад, за нашої участі у Румунії заблоковано коштів на 1,5 млн Євро. Триває кримінальне провадження. Будемо вживати заходів щодо їх повернення.
О.Д.: А нам готові повертати ці кошти?
В.М.: Я кажу колегам за кордоном: «Коли ці кошти зароблені в тіні, то з них не сплачені податки в Україні. А, якщо ви їх тримаєте у себе – сприяєте злочину з ухилення від податків…». Після цього готовність до співпраці у них збільшується.
Ведемо переговори. Робота триває.
О.Д.: А які суми, скільки таких випадків?
В.М.: Зафіксували 17 випадків. Є кримінальні провадження. Загалом це $ 30-40 млн. готівкою.
Але тільки повернути не достатньо. Треба ще зрозуміти, як не допустити цього в майбутньому.
«Тільки з початку великої війни співробітники БЕБ попередили сумнівні витрати на 80 млн грн коштів держбюджету при закупівлях»
О.Д.: Давайте тоді до блоку «Україна». Гуманітарна допомога. Ви повідомляли, що відслідковуєте ситуацію з нею. Тож чи відомо вам, наприклад, скільки брендованих речей завезли під виглядом «гуманітарки» в Україну з початком війни?
В.М.: На перший погляд БЕБ не має займатись питаннями «гуманітарної допомоги». І ми дійсно не маємо жодного стосунку до її завезення чи розподілу.
Та ми відслідковуємо ситуацію щодо інших моментів.
Наприклад, у нас відкрито кримінальне провадження, по якому вже є оголошення підозр про скоєння злочину тим причетним особам, які під виглядом волонтерів збирали кошти на території України, виводили гроші до Європи, і там закупляли товари військового призначення.
Зокрема це: бронежилети, оптичні прилади, квадрокоптери, наколінники й таке інше. Завозили все це як гуманітарну допомогу. Але потім вони її реалізовували.
Обсяг реалізованих таким чином товарів склав 60 млн грн. БЕБ відкрило кримінальне провадження через несплату податків.
О.Д.: Які ще пріоритети в роботі зараз?
В.М.: У нас важлива частина, як я вже зазначав, це аналітична складова у роботі, яка дозволяє нам упереджувати економічні злочини..
От, наприклад закупівлі за кошти держави. Тільки з початку великої війни співробітники БЕБ попередили сумнівні витрати на 80 млн грн коштів держбюджету при закупівлях. Це превентивна робота.
Коли ми аналізували характерні приклади порушень, то виявляється, що намагалися провести закупівлі для відбудування інфраструктури на територіях, де тривають …бойові дії.
Ще одним із типових порушень є завищення ціни в 2-3 рази. Це і на медичні препарати, на будівельне обладнання, на виконання робіт.
І коли ми це виявляли була реакція одразу – скасовували процедури закупівель. А це економія коштів для бюджету.
О.Д.: Тоді може в рамках третього блоку питань «організаційні» прокоментуєте інформацію щодо можливого скорочення чи ліквідації БЕБ, яку, як нам стало відомо, зараз розглядають у владі?
В.М.: Знаєте, казати про те, що треба зменшувати БЕБ, дуже зарано. Бо ми ще не встигли сформувати свій кількісний і особовий склад. Не сформована матеріальна база. Але ми шукаємо можливості. Маємо надію на партнерів щодо матеріально-технічної допомоги. В межах фінансування розглядаємо можливості набору персоналу.
БЕБ, на мою думку, це дуже важлива реформа в нашій державі. Ми почали роботу тільки пів року тому. Напрацьовуємо алгоритми в уіх напрямах і робота вже пішла. Це важливо, бо сильна економіка це запорука успіху і на фронті.
А БЕБ саме й працює над усуненням кримінальних проявів в економіці, аби у нас були рівні умови ведення бізнесу, здорова конкуренція, інвестиції.