Складнощі переходу
Обговорення механізмів обмеження продажів російської нафти було доволі складним. Ініціативи США щодо позбавлення РФ надприбутків від продажу вуглеводнів (передусім нафти та газу), які Москва отримує через захмарні ціни на газ, традиційно обережно сприймали країни ЄС. Передусім ФРН. Певного консенсусу досягли лише на третій день спілкування.
Зокрема лідери країн G7 підтвердили своє зобов'язання поступово ліквідувати свою залежність від російських енергоресурсів та пообіцяли розглянути подальші кроки, які позбавили б Росію прибутків, якими вона оплачує війну.
Ситуація доволі неоднозначна, бо досі виглядає так, що санкції не лише не стримують росіян, а, навпаки, дозволяють їм шалено заробляти.
Річ у тому, що агресія Росії проти України призвела до стрімкого росту цін на енергоресурси. Як наслідок, Москва зараз заробляє більше, хоча продає менше нафти й газу. І при цьому продовжує використовувати енергоносії як зброю.
«Російська загарбницька війна проти України впливає на енергетичні ринки та безпеку поставок глобально. Ми прагнемо протидіяти цим впливам і ризикам для безпеки енергопостачання членів G7 та не тільки. Ми працюємо над тим, щоб Росія не експлуатувала її позицію виробника енергії, щоб отримати прибуток від своєї агресії за рахунок уразливих країн…Ми стурбовані тягарем підвищення цін на енергоносії та нестабільністю енергетичного ринку, які посилюють нерівність на національному та міжнародному рівні та загрожують нашому спільному процвітанню», – зазначили лідери G7.
При цьому, взяти й просто заборонити купівлю того, чого потребують економіки цих країн вони не можуть.
«Концептуально повністю ізолювати Росію від енергетичних ринків поки не вдається, бо це може призвести до нестачі ресурсу, ще більшої його вартості, ще більшої економічної кризи на Заході, що послабить його й обмежить можливості щодо нашої підтримки», – зазначає економічний експерт Олексій Кущ.
Що ж може зробити «Велика сімка» в цій ситуації?
США, Велика Британія, Канада, зрештою Японія, які менш залежні від російської нафти, вже ввели заборону на її імпорт.
Країни ЄС, які досі є великими покупцями російських енергоресурсів (близько 40% обсягів продажу російської нафти у 2021 році) намагаються позбутись цієї залежності, однак це вимагає часу.
Тому цього разу обговорювали можливості того, як можна зменшити прибутки росіян від торгівлі енергоресурсами.
Мова йшла про встановлення стелі ціни на вуглеводні РФ та якомога більших перепон для їх транспортування. Найперше щодо нафти, відмовитися від якої для країн ЄС суто технічно простіше, ніж від російського газу. До того ж, частина обмежень, зокрема, заборона страхування танкерів з російською нафтою та заборона на заходи російських суден в європейські порти вже діють.
Але досі захмарна ціна ресурсів спокушає трейдерів, у тому числі, європейських. 28 червня США затримали грецький танкер Daytona, який прямував з Росії до штату Луїзіана з, імовірно, російськими нафтопродуктами.
Тому G7 планує запровадити повну заборону на послуги з перевезення російської нафти та нафтопродуктів по всьому світу, поки нафта не закуповуватиметься за ціною, узгодженою у консультаціях з міжнародними партнерами, або дешевшою. Про це теж йдеться у заяві за результатами зустрічі лідерів.
Поки це теоретичне рішення, країнам G7 доведеться розробити практичні кроки щодо впровадження граничної ціни.
При цьому «Велика сімка» хоче розглянути механізми пом’якшення наслідків від запроваджених обмежень, щоб гарантувати, що найбільш уразливі та постраждалі країни збережуть доступ до енергетичних ринків, зокрема з Росії.
G7 також закликала країни-виробники нафти збільшити видобуток, підтримати стабільність на світових енергетичних ринках та водночас мінімізувати негативні економічні наслідки.
«Зараз ситуація на ринках вуглеводнів виглядає доволі парадоксально. З першого погляду може здатись, що санкції працюють навпаки – накладання їх на Росію призводить до швидкого зростання цін на енергетичних ринках. При цьому РФ з цих ринків не усунута повністю і може продавати свої нафту та газ навіть у меншому обсязі, та все одно, маючи з цього надприбутки. Тобто маємо парадокс – чим більше санкцій, тим більше РФ заробляє. Та це тимчасовий ефект і не буде тривати вічно. Має пройти час аби усунути росіян та знайти потрібні обсяги. Це не один рік. І для того, щоб дійти до цього, треба пройти ті болючі етапи, які є зараз», – каже економіст Олексій Кущ.
Тобто нинішні рішення на зустрічі G7 спрямовані на те, спробувати вилучати частину коштів, які отримує Росія з продажу нафти та газу, скерувавши їх, зокрема, й на підтримку України.
На тлі цього логічними та доречними виглядають ініціативи щодо подальшого обмеження можливості прямого продажу тієї ж нафти за допомогою танкерів, що курсують морем.
Як пояснює експерт з нафтового ринку Геннадій Кобаль, суто технічно ЄС здатен контролювати ці перевезення на найбільш завантажених до цього для росіян напрямах – на Балтиці з порту Усть-Луга, чи з Новоросійська Чорному морі.
Вже відомо, що США вмовляють Кіпр – один із найбільших гравців на ринку морських перевезень нафти, запровадити заборону на перевезення російської нафти до третіх країн суднами під кіпрським прапором.
Це стосовно перевезень.
Ще одним з варіантів може стати створення окремих торговельних майданчиків, де РФ змусять продавати за фіксованими цінами. Зокрема, повідомлялось про можливість створення спеціального закупівельного картелю для таких цілей.
«Тут для Росії треба створювати умови «або-або». Тобто: або Москва щось продає за певними умовами, або не продає взагалі. І країни «Великої сімки» про цей намір заявили і будуть над цим працювати. А вони не помічені в тому, що кидають подібні слова на вітер», – каже Олексій Кущ.
На його думку, відповідні механізми запрацюють вже восени цього року.
Натомість як нагадує Геннадій Кобаль, навіть на тлі наявних санкцій, РФ вже змушена продавати свою нафту зі знижками понад 30% від ринкових.