ГоловнаЕкономікаБізнес

Криваве паливо. Чому нафтове ембарго Європи є важливим

Через зростання цін на нафту у світі РФ може заробити на ній цього року навіть більше, ніж минулого. Після початку війни в Україні російський експорт сирої нафти фактично неухильно зростав, а в березні 2022 року сягнув 4,7 млн барелів, що є рекордним показником із часів пандемії COVID-19, зазначає радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

І констатує, що таким чином «Путін тільки на нафті отримує 1 мільярд доларів щодня. Європейські країни навіть збільшили імпорт російської нафти». 

Для України це означає одне: країна-окупант матиме додаткові ресурси у війні проти нас.

Тому повне ембарго на експорт російської нафти надзвичайно важливе, аби припинити агресію РФ. Однак чи зважиться Європа на такий крок? 

Фото: Роснефть

Хто традиційно купує російську нафту?

Найбільші покупці нафти країни-окупантки – Євросоюз (купує 42% російської нафти) і Китай (14%).

У ЄС найдужче від російської нафти залежать Литва (83% від усього споживання), Фінляндія (80%), Словаччина (74%), Польща (58%), Угорщина (43%) та Естонія (34%). Натомість частка РФ в імпорті Німеччини - лише 30%. При цьому саме Німеччина є найактивнішим опонентом термінового запровадження ембарго.

Від купівлі російської нафти вже відмовились Австралія, Канада (обидві країни споживали незначну її кількість) і США (8% від усього імпорту нафти). Велика Британія (8%) планує це зробити до кінця 2022 року.

Як довго це може тривати?

У п'ятницю, 8 квітня, під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що міністри закордонних справ Союзу обговорять нафтові санкції в середині квітня.

«Санкції, про які ми домовилися, завдають великих збитків російській економіці, але їх має бути ще більше», – сказав Жозеп Боррель в українській столиці. Проте будь-які швидкі рішення наражаються на серйозні політичні перешкоди.

Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем у Києві.
Фото: president.gov.ua
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем у Києві.

Наприклад, Німеччина виступає проти заборони на купівлю російської нафти. Так само ембарго на рівні ЄС буде блокувати Угорщина.

«Деякі європейські країни побоюються, що (через ембарго на купівлю російської нафти. – LB.ua) зросте інфляція. Однак на ринку відбудеться швидка корекція – і ціни знову повернуться до прийнятного рівня. Причина, через яку я вважаю, що ціна на нафту впаде, полягає в тому, що на ринок надходитиме додаткова сира нафта з Латинської Америки та Близького Сходу», – говорить Олег Устенко.

Він зазначає, що африканські держави та деякі країни Близького Сходу почали готуватися до збільшення видобутку. Не виключено, що з пропозицією нафти на світовий ринок вийдуть Іран і Венесуела.

Утім після перемовин ОПЕК і ЄС цього тижня генеральний секретар об’єднання Мохаммед Баркіндо заявив, що картель не зможе компенсувати відмову від постачань російської нафти на світовому ринку.

Чи діють санкції та мораторії, які вже є?

Грошові потоки РФ від видобутку нафти та природного газу в березні впали на 47,8%, у лютому вони знизилися на 29,6%. Це призвело до того, що до бюджету країни-окупантки надійшло на 300 млрд рублів менше, ніж планувалося, пояснило її міністерство фінансів.

Зниження виторгу від нафти та газу – це прямий результат добровільного ембарго деяких країн і компаній у відповідь на війну Росії в Україні.

Фото: Роснефть

Однак паралельно з’являються повідомлення про те, що росіяни та їхні партнери на Заході застосовують схеми, що допомагають оминати навіть чинні санкції.

Зокрема, компанія Shell хоч і заявила про припинення співпраці з РФ, проте знайшла спосіб продавати російську нафту за допомогою так званої «латвійської суміші». У цій суміші є лише 49,99% нафти російського походження. Поки інші 50,01% відсотка надходять з іншого місця, нафтовий вантаж технічно не має російського походження.

Нафта йде з російського Приморська в латвійський порт Вентспілса, де продукт і «змішують».

«Такий маневр використовують для того, щоб забезпечити надходження продуктів до Європи і при цьому нібито задовольнити громадську думку, яка проти того, щоб нафтові компанії спонсорували агресію Путіна в Україні. Ми опрацьовуємо механізми контролю таких схем», – констатував голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Однак як би там не було, вільно торгувати нафтою, як до війни та санкцій, РФ уже не може.

«Зараз Росія вже продає свою нафту Urals з дисконтом більш ніж 30%,і ми не знаємо, якою буде ціна до кінця року. Зараз вони добувають 11 млн барелів на добу. На експорт із цього у них іде 50%. А з цієї половини вони вже втратили можливість продажу 2,5 млн барелів. Це саме через санкції проти їхнього фінансового сектору. Бо зараз купити нафту не проблема, а проблема за неї розрахуватися, бо є питання з обміном валюти та проведенням платежів», – розповів LB.ua експерт ринку Геннадій Кобаль.

Геннадій Кобаль
Фото: dsnews.ua
Геннадій Кобаль

При цьому він додав, що кожен наступний пакет санкцій все більше обмежує цю статтю доходів РФ.

Чи допоможе росіянам Китай?

Навіть китайські державні нафтопереробники уникають нових торгів з російською нафтою, зазначає економічний експерт Олег Гетьман.

І хоча вони виконують чинні контракти, втім уникають нових, попри значні знижки. Вони прислухаються до закликів Пекіна бути обережними, оскільки західні санкції проти Росії посилюються, повідомили Reuters шість джерел з Китаю.

Зокрема, за даними агентства, у травні державні компанії Sinopec, CNOOC, PetroChina та Sinochem відмовилися купувати нафту в Росії.

Торговий підрозділ Sinopec – Unipec, який досі був провідним покупцем російської нафти в Китаї, на внутрішніх нарадах попередив глобальну команду про ризики роботи із сировиною з РФ.

«Ідея і тон зрозумілі – контроль ризиків і дотримання вимог важливіші за прибуток. Хоча російська нафта продається з величезними знижками, є багато проблем, як-от страхування відвантаження та проблеми з платежами», – стверджує Reuters.

Фото: upec.ru

За словами співрозмовників агентства, китайські держкомпанії також не хочуть, щоб придбання великих партій нафти виглядало як підтримка Росії на тлі її агресії проти України.

Чи допоможе РФ продаж нафти в Індію?

Однак у кінці березня стало відомо, що індійська держкомпанія Hindustan Petroleum Corp купила 2 мільйони барелів російської нафти Urals з доставкою в червні. Urals купують й інші індійські нафтопереробники, що спокусилися дисконтом – Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd. і Bharat Petroleum Corp.

Як розповів LB.ua економіст Олексій Кущ, на Індію РФ, утім, не варто надто розраховувати. Причому через низку досить важливих причин.

«Зараз Росія пропонує дисконт на свою нафту від ринкових цін на рівні 35%, а в перспективі він може бути і 50%. Те саме було з Іраном, який без змоги продавати свою нафту на вільних ринках пропонував знижку як винагороду тим, хто ризикне обходити санкції. А будь-який ризик коштує дорого», – каже він.

І додає, що при цьому маємо певний ціновий шантаж з боку покупця, бо продати цей товар будь-кому за ринковою ціною неможливо. І Індія, якщо вирішить купувати надалі, буде вимагати від РФ величезного дисконту.

Однак навіть тоді росіяни заледве чи зможуть сподіватися на значні обсяги продажів виключно з технічних, логістичних причин.

«Раніше постачання російської нафти в Індію відбувалися за принципом заміщення. Бо до війни Росія фізично не постачала нафту в Індію. Туди її фактично везли країни Перської затоки, а росіяни натомість давали ці обсяги Європі по нафтопроводах. Відбувався такий взаємозалік між ними за обумовленими цінами. А зараз ця система працювати вже не зможе через санкції», – розповідає Олексій Кущ.

Олексій Кущ
Фото: dyvys.info
Олексій Кущ

Тепер РФ буде змушена вивозити фізично свою нафту до Індії. Однак для цього вона не має достатньої кількості танкерів. А наймати їх для цих потреб не зможе – знову ж таки через санкції. До того ж додаються обмеження на обслуговування російських суден у портах різних країн.

Як зазначає своєю чергою Геннадій Кобаль, у РФ проблеми в цьому сегменті енергоресурсів виникають з продажами не лише сирої нафти, а й нафтопродуктів, бо через війну та санкції всі логістичні ланцюги для Росії фактично були знищені.

Чого чекати в недалекому майбутньому?

«За місяць війни у РФ не знайшли можливості зменшити видобуток. У них усі термінали, усі танкери забиті нафтою. Є проблеми з доставкою танкерами та оплатою. А продавати швидко, як це було, вже не виходить. І ці проблеми накопичуються, наче снігова куля, бо на підході нові обмеження, а може, й ембарго», – констатує Геннадій Кобаль.

При цьому в Росії частка нафтогазових доходів у федеральному бюджеті за минулий рік оцінюється на рівні 35%. Частка паливно-енергетичного комплексу у ВВП становила 25,5%. Загалом минулоріч росіяни від нафти й газу отримали $250 млрд (за цінами на рівні понад $100 за барель нафти та $1200 за тисячу кубометрів газу). Надходження саме від сирої нафти за 2021 рік склали $110 млрд. Нафтопродуктів вона експортувала 2021 року 144 млн тонн на $70 млрд. Сумарно це $180 млрд валютної виручки від експорту нафти та нафтопродуктів.

Фото: wexlerglobal.com

«Це для РФ критично великі цифри. Тому всілякі санкції, які стосуються цих галузей, ведуть до поступового знищення російської економіки. Але, на жаль, ми не маємо часу очікувати цього. Тому, звичайно, повноцінне нафтогазове ембарго значно пришвидшить це», – констатує Олексій Кущ.

Олександр ДецикОлександр Децик, редактор відділу "Економіка"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram