Європрорив: як це відображається на ситуації в економіці та на фінансових ринках

Історичною подією, що матиме далекосяжні наслідки для економічного розвитку України стало надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Окрім очевидної важливості цієї події як політичного сигналу щодо підтримки України у війні проти рф та переходу стосунків між Україною та ЄС на новий рівень (від політики сусідства до політики розширення) надання статусу кандидата також матиме як короткострокові так і довгострокові результати для економічного розвитку України.

Фото: president.gov.ua/

Серед короткострокових наслідків найбільш очевидними є: поглиблення співпраці з ЄС (різноманітні програми та ініціативи ЄС відкриті для країн-членів та країн зі статусом кандидата, отримання технічної та консультативної підтримки) та розширення доступу до фінансових ресурсів Союзу (довгострокові кредити та гранти, цільові проєкти тощо), а серед довгострокових – збільшення інвестиційної привабливості України через поступову імплементацію європейських норм та правил та все більшу економічну та політичну інтеграцію з ЄС. Водночас перспектива членства не лише не скасовує необхідність проведення структурних реформ в Україні але й актуалізує запит на їх швидке та всеосяжне завершення.

Згідно з останнім дослідженням, що було проведено спільно Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, Дія.Бізнес та Advanter Group після стрімкого відновлення діяльності підприємств в березні-квітні (частка бізнесів що «зупинилися повністю» або «майже зупинено» зменшилася з 85% на початку березня до 55% в другій декаді квітня) частка підприємств що повністю зупинили роботу або працюють із завантаженістю менше 1/3 від довоєнних показників впродовж останніх двох місяців коливається в межах 50%.

Така динаміка вказує на затяжний характер впливу основних чинників, що «заважають зараз відновлювати і розвивати бізнес», а саме: відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів на внутрішньому ринку; непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку; відсутність достатнього капіталу; непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу; брак кредитних коштів. На особливу увагу заслуговують також такі факти як те, що в умовах оцінки загальних прямих втрат МСБ у розмірі 83 млрд. дол. США та скороченні близько 1 млн працівників, 94% бізнесу не знають, чи не долучені до програм підтримки від Громад чи ОДА та поступове зростання потреб бізнесу у додатковому фінансуванні (оцінено в 74 млрд. дол. США) та доступі до ресурсів (нестача як власного капіталу так і кредитних ресурсів).

Бюджетна сфера

Міністерство фінансів продовжує зберігати незмінну дохідність за державними запозиченнями. На черговому аукціоні, який відбувся 28.06.2022, до державного бюджету було залучено лише 350 млн. гривень та 59,5 млн. доларів США. Загалом у червні за допомогою гривневих інструментів Мінфіном було залучено 6,1 млрд. гривень із середньозваженою ставкою 9,6%, що становить менше 1/5 від загального обсягу планових місячних платежів із обслуговування та амортизації внутрішнього державного боргу у гривні.

В умовах низького попиту на державні облігації фінансування дефіциту державного бюджету здійснюється значною мірою за рахунок купівлі ОВДП Національним банком на первинному ринку. Так, загальний обсяг військових ОВДП, придбаних НБУ з початку широкомасштабної війни, досяг 225 млрд. гривень, що відповідає майже половині зального обсягу фінансування держбюджету. Також є характерним скорочення за плинний тиждень вкладень в ОВДП всіх категорій інвесторів, окрім Національного банку, зокрема, банків – на 4,4 млрд. грн., юридичних осіб – на 1,5 млрд. грн., фізичних осіб – на 1,3 млрд. грн.

Натомість вагому підтримку фінансуванню державного бюджету забезпечує грантова та кредитна підтримка України з боку країн-партнерів. Минулого тижня між Урядами України та Німеччини було досягнуто домовленості про надання Україні 1 млрд євро грантового фінансування. Кошти будуть спрямовані через механізм адміністративного рахунку Міжнародного Валютного Фонду до держбюджету України для фінансування першочергових соціальних та гуманітарних видатків під час воєнного стану.

Крім того, Україна отримала додаткових 65 млрд японських єн (приблизно 500 млн дол. США) пільгового кредиту в межах кредитної угоди щодо кредиту Японського агентства міжнародного співробітництва на політику розвитку в сфері надзвичайного економічного відновлення. Кредит надано на пільгових умовах: термін погашення кредиту – 30 років, у тому числі, пільговий період – 10 років; процентна ставка – 1% річних. 24 травня Україна отримала за зазначеною Угодою 13,0 млрд японських єн (приблизно 100 млн дол. США).

Валютний ринок

На міжбанківському валютному ринку за клієнтськими операціями чистий попит на іноземну валюту дещо зменшився порівняно із минулим тижнем за рахунок збільшення пропозиції іноземної валюти на тлі сталого попиту на неї. Офіційний курс гривні до долару США продовжує залишатися фіксованим на рівні 29,25 гривень за 1 долар США.

Збалансування попиту та пропозиції іноземної валюти на ринку забезпечують інтервенції Національного банку. Обсяг чистого продажу іноземної валюти Національним банком минулого тижня становив 925 млн. доларів США, а з початку червня вже становив близько 3,5 млрд. доларів США, перевищивши показник минулого місяця. Купівля безготівкового долару США у банків, як і раніше, здійснюється за офіційним курсом, а його продаж банкам – за офіційним курсом, збільшеним на 1%.

Фінансовий сектор

Ліквідність банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) за плинний тиждень перевищила 240 млрд. гривень. Основну підтримку ліквідності банків, як і раніше, забезпечують видаткові операції з Єдиного казначейського рахунку Уряду, а також певне скорочення готівкової гривні в обігу поза банками. Натомість головним інструментом абсорбування вільної ліквідності виступають валютні інтервенції Національного банку. Процентні ставки на міжбанківському ринку утримуються на рівні нижньої межі ставок за операціями постійного доступу НБУ (23%).

Надлишок ліквідності банківського сектору обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування. За минулий тиждень обсяг надання нових кредитів становив лише 1,9 млрд. гривень (строком на 1 рік за ставкою 27%), тоді як загальна заборгованість платоспроможних банків за кредитами рефінансування скоротилася на 6,4 млрд. гривень.

Спрямуванню ресурсного потенціалу банків у кредитну активність сприяє реалізація державної програми «Доступні кредити 5-7-9%, хоча обсяги надання нових кредитів з державною підтримкою у червні суттєво поступаються травневим. Так, минулого тижня на умовах програми банками було видано 390 пільгових кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн., половина з яких була надана державними банками. Всього за період дії воєнного стану на умовах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» банками було видано понад 10 тис. пільгових кредитів на загальну суму 37,6 млрд грн., близько 50% з яких було надано сільськогосподарським виробникам для проведення посівної кампанії.

Богдан Данилишин Богдан Данилишин , завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram