Звідки гроші?
Фонд майбутніх поколінь (ФМП) наповнюватимуть із рентних платежів:
– 70% від зібраної рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (у 2023 році – 3%, зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 70%);
– 95% від зібраної рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (у 2023 році – 47,5%, зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 95%);
– 100% від зібраної рентної плати за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (у 2023 році – 50%, зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 100%).
У проєкті державного бюджету на 2022 рік надходження від ренти мають скласти 69 млрд гривень.
Перший річний державний внесок у 2023 році становитиме 21,8 млрд грн із розрахунку двох розмірів мінімальної заробітної плати (7 176 грн) і прогнозної статистики народжуваності.
ФМП інвестуватиме кошти, щоб збільшувати активи через інвестиційний дохід.
«Через 18 років ми говоримо з вами про суму як мінімум 10 тисяч доларів. Там є різні розрахунки залежно від того, який ти ставиш дисконтний коефіцієнт... Крім того, суми можуть бути різні. Оскільки вони залежать від ренти за корисні копалини. А щороку різні рентні платежі. І вони розподілятимуться між тими дітьми, які народилися того року, коли нараховано цей рентний платіж», – констатував радник президента з економічних питань Олег Устенко.
Представники влади переконані, що зможуть знайти механізми, щоб компенсувати інфляційні знецінення. Тут важливо розуміти, що за минулі 14 років, з 2007 по 2021 рік, гривня стосовно долара знецінилася у 5 разів.
Де зберігатимуть гроші і хто ними буде опікуватися?
Активи ФМП мають зберігатися в державному банку, який повинен володіти ліцензією на провадження діяльності зі зберігання активів пенсійних фондів. Він і буде зберігачем коштів Фонду, і примножуватиме їх за рахунок інвестиційного доходу, штрафних санкцій, пені, інших платежів на користь учасників Фонду.
Адміністратор ФМП, яким може бути на 100% державна юридична особа, також має бути ліцензованим для зберігання активів пенсійних фондів.
Збір і ведення обліку державних внесків здійснюються у Єдиному соціальному реєстрі.
Адміністратор Єдиного соціального реєстру визначається Кабінетом Міністрів.
А от управління активами Фонду здійснюється компанією з управління активами (КУА).
КУА та банк-зберігач обирають раду Фонду в складі п’яти осіб за результатами конкурсу (ним буде опікуватися Кабмін) та укладають договір з нею – рада управлятиме та контролюватиме ФМП.
Хто може претендувати на виплати і за що можна платити?
Кошти мають нараховувати тим, хто був народжений в Україні після 1 січня 2019 року, та будуть виплачувати після досягнення 18 років.
Для отримання виплати із системи економічного паспорта після досягнення 18 років учасник Фонду повинен бути громадянином України та постійно проживати на її території впродовж останніх п’яти років.
Кошти можна використати на оплату навчання у вишах України, оплату лікування, купівлю власного житла або перевести на власний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення.
Для отримання виплати будь-який українець чи його законний представник має подати адміністратору Фонду заяву. При собі слід мати документи, що підтверджують здійснення витрат.
Живих готівкових грошей на руки давати не будуть. Фонд безготівково перерахує кошти власнику електронного рахунку на витрати, щодо яких надані відповідні документи.
Виплати здійснюють упродовж п'яти робочих днів з часу подачі заяви та необхідних документів. Якщо гроші не будуть переказані у вказаний строк, адміністратор власним коштом сплачує отримувачу виплати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми виплати. Станом на грудень 2021 року ставка перебуває на рівні 8,5%.
Гроші у фонді можна передати у спадок. Щоб їх отримати, спадкоємець повинен надати адміністратору фонду документ про право на спадщину. Спадкоємець отримає ці гроші на свій банківський рахунок.
«Дитячі» гроші зараз
Зараз українці отримують допомогу на народження дитини. З'явилася вона в Україні 1992 року, але на початку «нульових» через інфляцію сума виплат стала символічною.
З 2005 року за народження дитини стали платити 22,6 прожиткового мінімуму: 9 – відразу, решту – упродовж року. На той час це була серйозна сума – 8500 грн за середньої зарплати 804 грн.
З 2008-го з'явилася диференціація виплат: на першу дитину виплачували 12 240 грн, на другу – 25000, на наступних – 50000 грн. З 2011 року виплати підняли до 25, 50 та 100 тис. грн відповідно.
2014 року розмір допомоги уряд переглянув. Незалежно від кількості дітей при народженні, нині нараховують допомогу в розмірі 41 280 грн. Близько 10 тисяч гривень виплачують одразу, а решту – упродовж трьох років. На місяць – 860 гривень, у кращому разі їх вистачає на підгузки (іноді – ні).
А тепер порівняймо розмір виплат у 2013 році та 2015 році (згадаймо про долар по 8 гривень). Батьки до 2014 року отримували понад 4 тис. доларів виплат або й більше, якщо дитина була не першою. Нинішня допомога в доларовому еквіваленті становить трохи більше за 1,5 тисячі доларів.
Звичайно, ренту на корисні копалини можуть визначати, виходячи із цін на міжнародних ринках, але, крім періодів зльоту, на ринках бувають і цінові ями. А передбачити, як розвиватиметься ситуація, дуже складно.
Володимир Зеленський говорить про оплату навчання або купівлю квартири. Доведеться розчарувати: квартиру за 10 тисяч доларів можна знайти тільки в дуже віддаленому райцентрі. Оплата навчання – ідея придатна, але лякає перспектива такої дорогої освіти в Україні. Зараз витрати на навчання у ВНЗ на платній основі дещо нижчі.
Рентні ризики
Варто зазначити, що ця ініціатива президента з’явилася майже відразу після того, як парламент ухвалив «ресурсний» закон 5600, за яким було передбачено перегляд формули рентних платежів. Його обговорення тривало понад пів року. Зокрема, через спроби відмінити збільшення розміру ренти. Проголосували його лише з третьої спроби.
«Рентна плата за користування низкою надр в Україні є занизькою порівняно з багатьма країнами. Спроби підвищити цю плату зазвичай стикаються зі спротивом бізнесу. Головним аргументом стає те, що бізнес не розуміє, як саме використовуються їхні податки. Використання ренти для наповнення Фонду дасть бізнесу впевненість, що ці платежі використовуються на визначені цілі»,– йдеться в пояснювальній записці до проєкту закону «Про економічний паспорт».
Тож як варіант, можемо припустити, що нинішній «занизький рівень» ренти може бути переглянутий, аби збільшити рівень відрахувань до Фонду майбутніх поколінь.
