Незаконне затримання?
22 лютого чартерний рейс із Яценком примусово здійснив розворот і посадку в Борисполі. Детективи НАБУ перервали його політ до Відня, вручили повідомлення про підозру та затримали. Яценка, колишнього голову правління Приватбанку Олександра Дубілета і колишню першу заступницю голови правління страхової компанії «ІНГОССТРАХ» Олену Бичихіну підозрюють за ч. 5 ст. 191 КПК України у розтраті шляхом зловживання своїм службовим становищем 136 мільйонів гривень. Двоє останніх, імовірно, перебувають за кордоном.
Адвокати Яценка прохали суд визнати його затримання незаконним. За їхніми словами, ця справа не належить до підслідності Національного антикорупційного бюро, бо Яценко був заступником правління комерційного банку.
Натомість прокурори апелювали: колишній генпрокурор Руслан Рябошапка визначив підслідність у цій справі за НАБУ та САП. Провадження стосується не лише посадової особи Приватбанку, її суб'єкти – посадові особи Нацбанку, у зв’язку з чим воно підслідне НАБУ. У прокуратурі переконують: шкода заподіяна саме державі, бо банк був націоналізований за його проханням, а махінацію здійснили в останні дні перед націоналізацією. Таким чином, постраждала держава, не отримавши належних грошей.
Спроба втекти чи плановий візит до лікаря?
Яценко 22 лютого летів до лікаря у Відень згідно з направленням, заявили його захисники.
“2 лютого я прилетів до Відня, аби потрапити на прийом до цього доктора. Він мені виписав направлення на прийом 22 лютого. Загалом я понад 10 разів виїжджав за кордон і повертався, тому я не тікав цього разу”, – заявив Яценко.
За словами захисту, він пересувається виключно орендованим літаком з початку спалаху коронавірусної хвороби, бо перебуває в групі ризику. Нібито Яценко не міг тікати і тому, що мав намір повернутися до України, щоб 25 лютого їхати на відпочинок з родиною до Мальдівів. Адвокат каже: під час затримання його підзахисний був шокований, тому ніяких пояснень не надав. А документи залишилися в літаку, якого не оглядали.
Проте прокурори апелювали, що в направленні до лікаря чомусь була вказана не українська, а австрійська адреса, а квитки на відпочинок родини були до столиці Мальдівів Мале зі Стамбула. Про
повернення до України не йшлося. У бюро стверджують, що Яценко переховуватиметься, аби уникнути кримінальної відповідальності. Відтак попрохали для нього двомісячний арешт з альтернативою застави в
136 мільйонів гривень.
Суть справи та ролі підозрюваних
У 2015 році Національний банк України перевірив 20 банків, щоб визначити їхню платоспроможність. НБУ встановив, що Приватбанку потрібна додаткова капіталізація в розмірі 130 мільярдів гривень.
16 грудня 2016 року Коломойський і Боголюбов звернулися листом до Кабміну з проханням, щоб держава взяла собі Приватбанк. А вже 18 грудня 2016 року НБУ визнав його неплатоспроможним.
За версією слідства, у грудні 2016 року тодішні топменеджери Яценко, Дубілет з іншими невстановленими особами розуміли, що Приватбанк перейде державі і вони втратять кошти, а тому змовились і вдалися до розтрати: перерахували 136 мільйонів гривень пов’язаній з банком страховій компанії “ІНГОССТРАХ”, де на керівній посаді працювала інша фігурантка справи Олена Бичихіна.
З цією компанією Приватбанк уклав два договори депозитів у 2005 та 2014 роках. При кожному вкладі грошових активів визначався розмір і строк, укладали додаткові угоди, які підписував Яценко. Прокуратура наголошує: виплата додаткової винагороди через зростання курсу гривні до долара депозитними договорами не передбачалася.
“Проте бажаючи розтрати грошей Приватбанку, службові особи разом з топменеджерами вирішили скористатися розпорядженням банку щодо виплати додаткової винагороди за певних умов. Утім воно не
поширювалось на ті два договори депозиту, зокрема, через недостатню суму вкладу. Сума вкладу мала бути не менше ніж 10 мільйонів гривень, а вона становила 3 мільйони гривень. Цим розпорядженням
запровадили депозит “Стабільний”, який передбачав виплату додаткової винагороди через зростання курсу гривні до долара. У депозиті вказано, що він не поширюється та не може застосовуватись до
пов’язаних з банком компаній, а СК “ІНГОССТРАХ” була саме пов’язаною компанією. Підозрювані про це знали. Проте Яценко, Дубілет, Бичихіна та інші поки що невстановлені особи створили штучні умови,
аби застосувати це розпорядження й вивести гроші з Приватбанку”, – розповів прокурор САП Ігор Щур.
Слідство: документи підроблені “заднім числом”
Слідство стверджує: у грудні 2016 року за кілька днів до визнання банку неплатоспроможним Олександр Дубілет підробив рішення кредитного комітету, яким нібито було прийнято рішення про нарахування додаткової винагороди до цієї компанії за двома договорами депозитів у розмірі 136 мільйонів гривень. Комітет не засідав, а тодішній голова правління одноосібно підписав його рішення заднім числом – 2014 роком, а також прописав суму додаткової винагороди у розмірі 136 мільйонів гривень. Це є і розміром розтрати, що встановила економічна експертиза.
За версією слідства, у грудні 2016 року Яценко направив теж підроблений і датований 2014 роком лист Приватбанку до СК “ІНГОССТРАХ” з пропозицією розмістити депозит на умовах виплати додаткової винагороди через зростання курсу гривні до долара. В останній день перед націоналізацією Приватбанку вони підписали додаткову угоду, за якою тоді й відійшли гроші компанії.
Усім трьом підозрюваним загрожує від 7 до 12 років тюрми.
“Я розумів ситуацію”: позиція підозрюваного
Володимир Яценко заперечив свою причетність. Переконує: не виходив за межі своїх повноважень.
“Я дуже добре знаю законодавство, яке регулює банківську діяльність. Було б смішно, якби я вчинив сумнівні операції в той час. Я розумів ситуацію. У 2014 році, коли палав Донбас, ми обходили великі компанії з проханням не забирати гроші з банків, щоб їх дали роздрібним клієнтам… В “ІНГОССТРАХ" були гривні. Якщо гривня падала з восьми до двадцяти п’яти, у мене була єдина можливість їм допомогти – це створити індексацію. Я не порушив своїх повноважень. Якби компанія не отримала цих грошей, постраждали б два мільйони клієнтів”, – заявив підозрюваний. Він додав: держава відібрала “кращий банк України” безпідставно.
Топменеджери Приватбанку – фактичні контролери страхової компанії?
Економічні експертизи показали, що суму перерахували, збитки документально підтверджуються, а їх розмір – 136 мільйонів гривень. Також висновок експерта засвідчив: підпис Дубілета зроблено “заднім числом”. Цікаво, що автор документа “спалився”, бо вказав в листі Приватбанку до страхової компанії нібито за 2014 рік місто Дніпро, хоч на той час воно мало стару назву – Дніпропетровськ. Експерти також встановили, що рахунок для перерахування грошей був відкритий не у 2014 році, а у 2016 році.
Окрім того, детективи бюро під час обшуку з мобільних телефонів Бичихіної отримали листування, яке за версією слідства свідчить: Дубілет і Яценко – фактичні контролери страхової компанії. Адвокати заперечили, що листування вів саме Яценко, проте доказів цього не надали.
Розтрата є, а збитків немає?
За твердженням слідства, 2 лютого 2021 року, майже за місяць до підозри, компанія “ІНГОССТРАХ” в рамках господарського позову перерахувала Приватбанку 136 мільйонів гривень.
Захист вважає, що підозра необґрунтована, бо немає шкоди державі. У 2016 році топменеджери банку, мовляв, не знали, що банк визнають неплатоспроможним. За словами адвоката, у Приватбанку був куратор з НБУ, який “стояв за спинами” й міг зупинити будь-яку сумнівну транзакцію. А висновок експертів про мільйонні збитки державі, мовляв, не може братись до уваги, бо його зробили до повернення грошей.
На думку прокурора САП Ігоря Щура, підозрювані перешкоджають провадженню й штучно створюють умови, аби показати, що розтрати нібито немає й не було.
“Факт вчинення кримінального правопорушення не спростовується тим, повернені пізніше збитки чи ні. У минулому людина вчинила розтрату коштів. Це правопорушення закінчене. Тривалий час ніхто не намагався повернути ці кошти. Чому це почали робити саме зараз, коли активізувалось розслідування і почались повідомлення про підозру? Це спроба уникнути відповідальності. Окрім того, фірма з якимось власним мотивуванням ці кошти повертає. Вона може їх і витребувати, бо це кошти не за якусь угоду чи товар, а кошти, які чомусь хтось вирішив передати незалежно від договірних відносин. Рішення господарського суду ще не набрало чинності. Слід розмежовувати господарські відносини з відносинами кримінального процесу”, – пояснив прокурор.
Варто додати, що Міністерство юстиції США у своїх позовах до ексвласників банку в Америці стверджує: до 2016 року в Приватбанку існував спеціальний кредитний комітет, який видавав гроші майже виключно компаніям Коломойського та Боголюбова. І керував цим відділом, на їхнє переконання, саме Яценко. Водночас українське слідство перевіряє причетність до афери також посадових осіб Нацбанку.