У Мистецькому Арсеналі триває масштабний проєкт “Футуромарення” — і є ймовірність, що виставку продовжать ще на якийсь час. 25-29 травня на нас чекає вже традиційний “Книжковий Арсенал” з новою фокус-темою “Велике переселення”. Фокусну програму куруватиме Оксана Форостина, а письменницьку — Ірена Карпа. На літо інституція запланувала масштабну виставку-дослідження історії самого Арсеналу, а на осінь — велику сайт-специфік інсталяцію українського абстракціоніста, класика сучасного мистецтва Тиберія Сільваші, яка заполонить весь музейний простір. Його інсталяція “Крила” 2008 року номінована на цьогорічну Шевченківську премію (інший претендент — Нікіта Кадан з виставкою “Камінь б’є камінь”).
NAMU
Національний художній музей України продовжує працювати з дослідженням власної колекції та історії. На березень музей запланував відкриття виставки Наді і Тімо Каабі-Лінке “Реактивний струм” (04.03 — 22.05). Проєкт подружжя художниці та куратора ґрунтується на дослідженні історії українського мистецтва ХХ століття (зокрема, через колекцію NAMU) як історії втрат. Він поєднає відеоарт, сайт-специфік інсталяцію та соціальний перформанс: незрячі гіди проводитимуть екскурсії та транслюватимуть приховану історію мистецтва, яка закарбувалась у слідах цензури та пошкоджень, видимих на полотнах.
Літом NAMU проведе виставку Лесі Хоменко з робочою назвою “Зорова дистанція” (03.06 — 07.08), яка продовжить напрямок роботи сучасних художниць і художників з музейною колекцією (попереднім був проєкт Лади Наконечної “Дисципліноване бачення”, 2021). Хоменко зосередить увагу на темі війни та насилля у творчості: відштовхуючись від спадку свого діда-художника Степана Рєпіна, який був на фронті в Другу світову, вона проаналізує власний досвід осмислення подій Майдану 2014 року та нинішньої війни.
Ще одна літня виставка — твори з колекції Антона Собкевича (08.07 – 14.08), які потрапили до музейної колекції після смерті колекціонера. Деякі з них (наприклад, роботи Олександра Мурашка) розташовані в постійній експозиції, інші ніколи не експонувались.
А восени в музеї пройде масштабна ретроспектива Федора Тетянича до його 80-річчя (02.09 — 31.10). Вона представить різні аспекти творчості та авторської міфології художника, від монументального мистецтва до розробок ідей Біотехносфери й Безмежжя. На першому поверсі музею працюватиме Академія Фріпулья, де можна буде долучитись до творчого процесу Тетянича.
Музей Ханенків
Головним проєктом музею 2022 року (відкриття заплановане на травень) стане виставка “Музей, дорожчий за життя”, присвячена 170-літньому ювілею Варвари Ханенко та 100-річчю від дня її смерті. Історію української колекціонерки та фундаторки музею розкажуть через символічну реконструкцію унікального “енциклопедичного” ханенківського зібрання. Для цього, крім колекції Музею Ханенків, залучать предмети з фондів ще чотирьох київських музеїв.
У березні PinchukArtCentre відкриває одразу дві виставки. Перша — це персональна виставка Олександра Ройтбурда, яка зробить акцент на громадській діяльності художника, від заснування Центру Сороса в Одесі до його політичної активності під час майданів. Друга — виставка “За межами людського”, присвячена принципам екологічної етики та питанням постгуманізму, за участю Олександра Бурлаки, Катерини Лісовенко, Даниїла Ревковського та Андрія Рачинського, Студії 1234567890 та художників зі США, з Литви, Китаю, Португалії та Бразилії. Крім того, у жовтні PAC відкриє групову виставку 20 художників і художниць, номінованих на Премію PinchukArtCentre 2022.
У квітні Довженко-Центр відкриє виставку “Суспільство з кіноапаратом”, яка відбулася 2021 року у Львові в Центрі міської історії. Експозицію розширять і доповнять: розповідь про історію кіноаматорства в Україні базуватиметься на колекції приватних кінозйомок, зібраних у Міському медіаархіві Центру міської історії й у фільмофонді Довженко-Центру, та на нових знахідках дослідників цих інституцій. Ще одна запланована виставка — “City of Tomorrow. Архітектурний модернізм”. Створена в колаборації з Ґете Інститутом, вона розповідатиме про життя радянського міста та досліджуватиме його долю після розпаду СРСР.
Головний цьогорічний план Музею Харківської школи фотографії — нарешті відкритися та запрацювати як повноцінна інституція на власній території. Відкриття заплановане на осінь, але і протягом року музей планує виставкову діяльність, зокрема — у співпраці з ЄрміловЦентром.
У 2022 ЄрміловЦентру виповнюється 10 років. Під ювілей заплановані серія кросмедіальних інтенсивів для молодих художників і видання арткритичної збірки, що переосмислить архів ЄрміловЦентру. Крім того, взимку відкриються персональні виставки двох харківських художників Гамлета Зіньковського (січень — лютий) та Олега Калашніка (лютий — березень). У вересні Центр покаже проєкт “Ревізіоністський синдром” Нікіти Кадана та Юрія Андруховича, презентація якого відбулась у грудні минулого року в Івано-Франківську. А в жовтні відкриється зібрана Музеєм Харківської школи фотографії персональна виставка Міші Педана, яка триватиме до грудня.
Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького
Восени ЛНГМ ім. Возницького спільно з Талліннським музеєм лицарських орденів відкриють виставку «За вірну службу». Нагороди з естонського музею, що є унікальними ювелірними виробами, будуть представлені поруч із портретами їхніх носіїв з колекції ЛНГМ. Окрім загальновідомих орденів (австро-угорське Золоте руно, польський Білий орел), можна буде побачити й унікальні відзнаки (наприклад, англійський Орден підв’язки – прикрашений діамантами оксамитовий ремінь, який підтримував панчохи). Виставка звертає увагу на те, що деякі ордени існують і донині: започатковані як суто європейське явище, вони стали невід'ємною складовою багатьох країн світу.
Музей модернізму є підрозділом ЛНГМ, тому його експозиційна діяльність відбуватиметься на суміжних майданчиках. У квітні у виставкових залах палацу Лозинського відбудеться виставка "Колекція Юрка Бойка", у серпні — "Творчість Платона Сильвестрова", а у вересні — "Малярство Михайла Красника". У стаціонарній експозиції музею теж заплановані деякі оновлення: у лютому відбудеться презентація ранніх творів Ярослави Музики, а навесні — відреставрованих робіт Миколи Федюка та Арнольда Шаргородського.
Львівський Центр міської історії презентує виставку “Роз/архівування пост/індустрії”, створену за матеріалами фото та аматорських кінофільмів. Вона поєднає “сирі” документальні матеріали зі створеними на їхній основі мистецькими й дослідницькими творами. Спочатку виставку представлять у Маріупольському краєзнавчому музеї (червень — липень), а вже потім відкриють у Львові (серпень — жовтень).
Супутній до цієї виставки проєкт “Екологія у фокусі” відбудеться офлайн у Краматорську (лютий, центр “Поруч” і Гончаренко-Центр) та Маріуполі (березень, Краєзнавчий музей), а також онлайн на сайті Центру міської історії. Теж створена за матеріалами фото та аматорських кінофільмів, ця виставка зосередиться на історії екологічної свідомості й продемонструє, яким чином візуальні образи з фотографій і фільмів встановлюють наші рамки мислення про людину та природне середовище.
Крім того, Центр міської історії проведе ще одну, вже повністю онлайнову виставку “Місто спадщини: концепції, актори та практики у модерну добу”. Проєкт пропонує зазирнути “за лаштунки” спадщини та подивитися на механізми її конструювання, на динаміку уявлень про неї. Ці питання будуть досліджені на прикладі Львова ХІХ-ХХІ ст.
Музей “Територія Терору” долучається до Міжнародного дня жертв пам'яті Голокосту та створює, разом з українською організацією "Пост Беллум" і нідерландським театром Theater Na de Dam, театральний онлайновий перформанс. У ньому братимуть участь нідерландська перформерка Фемке Гескес та українська режисерка Олена Апчел. Крім того, музей працюватиме над диджиталізацією основної експозиції розділу Барак #1 та планує створити експозицію АТО у Старобільську в партнерстві з Луганським обласним краєзнавчим музеєм.
Це ще одна інституція, яка має відкритись цьогоріч після 7 років ревіталізації комплексу будівель. У новому культурному центрі запрацює інституція сучасного мистецтва Jam Factory Art Center. Назва програми відкриття, запланованого на кінець серпня, — “Органічні спільноти”. Цей тримісячний проєкт включатиме виставку сучасного мистецтва, дискусійну програму, низку театральних постановок і концертів, присвячених питанню деколонізації.
Одеський художній музей проведе цього року виставку харківського графіка Павла Макова (його проєкт представлятиме Україну на Венеційській бієнале), одеського нонконформіста Валерія Басанця та представника одеського андеграунду Миколи Новікова. Крім того, відбудеться масштабний проєкт Corpus Christi, присвячений сакральній скульптурі, а також заплановані персональні виставки Алли Горської та Івана Кавалерідзе.
Центр сучасної культури у Дніпрі до 12 лютого показує міжнародну виставку «Поезія та Перформанс. Східноєвропейська перспектива», яка стартувала минулого року. Наступним буде спільний українсько-тайванський проєкт резидентів DCCC, галереї “Артсвіт” і “Культури Медіальної”. Плануються також виставка сербського художника Деяна Калуджеровича “Conversation Dnipro”, експозиція української художниці Люсі Іванової (разом з галереєю “Артсвіт” і The Naked Room) і виставка-дослідження дніпровського фотографа Марлена Матуса. Крім того, влітку Центр сучасної культури стане однією з локацій вже традиційного фестивалю аудіовізуального мистецтва та нових медіа “Конструкція”.