З 5 лютого по 8 березня в Музеї історії міста Києва пройде виставка «Червоний шум: декомунізація колекції». Проєкт присвячений візуальному тиску радянської пропаганди, викривленню української історії засобами образотворчого мистецтва та походженню наративу про «один народ».
Одним із головних завдань проєкту його кураторка Катерина Липа називає виявлення успадкованих від СРСР патернів та демонстрацію їхнього радянсько-ідеологічного походження. З цією метою кожна експозиційна група, а також найцікавіші та найскладніші для розуміння сучасної людини експонати виставки «Червоний шум» супроводжуються роз’яснювальними текстами. Задля відтворення іронічного ставлення значної частини населення до радянських реалій, до роз’яснювальних текстів включені анекдоти радянських часів.
Виставка складається з артефактів із зібрання Музею історії міста Києва. Переважна більшість предметів експонуватиметься уперше.
Проєкт включає також лекційну програму та public talk «Брендоване совком: артефакти радянської доби у сучасному музеї».
Програма заходів:
05.02, субота. 13.00 Кураторська екскурсія Катерини Липи виставкою «Червоний шум: декомунізація колекції».
06.02, неділя. 13.00 Лекція «Радянська історія на весело: «совєтські анекдоти» як явище і хроніка».
Лекторка: Олеся Ісаюк, доктор філософії. Музей «Тюрма на Лонцького», Центр досліджень визвольного руху (Львів)
Їх колекціонував Рональд Рейган. За них можна було «сісти» на 10 років. Не було країни «східного блоку», де б їх не існувало. Вони пережили Радянський Союз. Фрази з них стали крилатими. Все це – про «радянські анекдоти». Їхня живучість має простий секрет – лаконічна форма разом з іронічним точним схопленням суті. Анекдот легко запам’ятати, його не треба записувати і переховувати. І при тому всьому розповісти анекдот уже було спротивом. За «совєтськими» анекдотами, дотепами з Польської Народної Республіки, жартами з Німецької Демократичної Республіки можна вивчати історію СРСР і його ж антропологію. І, звісно, місцевий колорит кожного з «бараків соцтабору».
11.02, п’ятниця. 18.00 Лекція «Радянська цивілізація-підроблених-Заповітів. 1920-1930-ті роки»
Лекторка: Тетяна Євсєєва, кандидат історичних наук. Інститут історії НАНУ.
Радянський комунізм в Росії конструювався одночасно як держава-комуна і як цивілізація за блискавично короткий історичний період: з 1917 по 1939 рр. Ленінський план втілювався тотальним масовим терором, примусом до праці, засобами пропаганди, науки, освіти, літератури, образотворчого мистецтва та …«богослів’я», і миттєво поширювався на багнетах за межі радянської Росії. Література та мистецтво стали тим містком, яким російський Сєрєбряний вєк зусиллями «надлюдини-більшовика/чекіста» органічно синтезував спочатку Червону смуту, а пізніше соцреалізм.Українська революція до окупації України більшовиками мала власне обличчя і голос. Якими вони були, як Червоний ренесанс закінчився Розстріляним Відродженням і до чого тут богослів’я, поговоримо 11лютого 2022.
18.02, п’ятниця. 18.00 Лекція « Радянська навчальна історична картографія: як просунути державну ідеологію та національну політику через шкільні навчальні атласи (1948-1989). Радянський хронотоп».
Лектор: Кирило Галушко, кандидат історичних наук, координатор громадського проекту «» LIK БЕЗ. Історичний фронт».
Історична картографія є в усіх країнах невід’ємною частиною викладу історії та її гранднаративів, смислів та державної ідеології, або ж і просто партійної позиції, не освяченої державою. Тут йдеться про «історичні землі», міждержавні кордони, міжетнічні суперечки за простір. У цій лекції буде простежено, як за післявоєнний період у радянських навчальних атласах змінювалися змістовні та етнічні простори, і як залежно від «лінії партії» з’являлися та зникали народи, держави, як суто візуальні, графічні методи формували «радянську людину» у картографічному баченні минулого.
19.02, субота. 13.00 Public talk «Брендоване совком: артефакти радянської доби у сучасному музеї»
Учасники: Людмила Строкова, генеральний директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва; Оксана Баршинова, заступниця генерального директора Національного художнього музею України з виставково-експозиційної роботи; Леся Гасиджак, кандидат історичних наук, музеологиня; Надія Гончаренко, історикиня, Інститут культурології НАМУ. Модераторка: Катерина Липа, кураторка проекту «Червоний шум», Музей історії міста Києва.
05.03, субота. 13.00 Кураторська екскурсія Катерини Липи виставкою «Червоний шум: декомунізація колекції».