Сьогодні, в День працівників сільського господарства України, мільйони українців мають нагоду зібратися за столом і відзначити професійне свято з тими дарами землі, які виростили й зібрали власними руками.Українські аграрії вже давно все довели – і собі, і світові. Ми створюємо 41% ВВП України, на нашій продукції тримається експортна галузь і валютні надходження. Завдяки нам Україна входить у число аграрних держав-гігантів.
Поки загарбана олігархами промисловість деградувала і розвалювалась, ми успішно перетворювали пострадянське сільське господарство на сучасну аграрну галузь із новітніми технологіями. Ми давали людям роботу і зарплату, нарощували врожаї, виходили на зовнішні ринки і завойовували їх. Ми на своїх плечах втримали державу, коли її спіткала череда потрясінь і війна.
Ми не мали лише одного – належного представництва у владі і підтримки держави, щоб зробити для країни ще більше. Аграрії в Україні стали фінансовим донором економіки, але в політичній площині нам не давали нічого вирішувати.
Ми пам’ятаємо всі переговори з Урядом щодо збереження ефективного оподаткування галузі, необхідності нових пріоритетів економіки, зорієнтованих на переробку. Влада лише імітувала діалог, блокуючи наші ініціативи, а економічна модель залишилася сировинною. Дотації аграріїв із держбюджету віддають своїм друзям-олігархам. Фермерів, які тримають на собі інфраструктуру сіл і створюють робочі місця – добивають податками. В країні розвернулися рейдерські війни. Під прикриттям держструктур захоплюють врожай, землю.
Таке терпіти неможна, тому мусимо брати владу в свої руки. Найсильніша галузь економіки не має належного представництва у Верховній Раді й Уряді невипадково. В Україні приходу аграріїв у владу протистоїть ціла олігархічно-бюрократична машина. На останніх виборах до ОТГ ми бачили її в дії, коли проти кандидатів від Аграрної партії було задіяно весь арсенал брудних технологій. І однак ми переконливо і чесно перемогли.
У олігархічних парламентських партій є причини боятися конкуренції. Вони знають, що коли справжні господарі отримають владу, паразитуванню на ресурсах народу прийде кінець. В усіх країнах, де аграрні рухи переростали у всенародні політичні сили і ставали основою політичної системи, це призводило до стабільного поступального розвитку, порядку і справедливості. До цього дозріла і Україна, попри те, що влада пручається появі нової реальності.
Вірю, що політики вчорашнього дня відійдуть у минуле. А справжні господарі вирішать долю держави і виведуть її з перманентної кризи. Наша перемога на місцевих виборах – трамплін до майбутніх перемог у парламентських перегонах. Україні потрібні господарі не лише в економіці, а й у владі. Ми не боїмося роботи і відповідальності за неї. Українці втомилися від популістів і заслуговують на владу, яка буде відповідати за свої слова і вчинки, владу, яка буде працювати на благо людей.