Передвиборча гонка виходить на фінішну пряму. До дня, коли українці поставлять галочки напроти прізвища кандидата лишилося всього 25 днів. Ці майже три тижні стануть одними з найскладніших для штабів кандидатів. І це при тому, що робота кипить вже не один місяць. Проте дехто навіть пальцем не ворушить, щоб нагадати чи заявити про себе виборцям. Чому?
Нещодавно комітет виборців повідомив, що кандидати в депутати у мажоритарних округах планують витратити від 1 до 3 мільйонів доларів на прямий і непрямий підкуп виборців. Я б додав до цієї інформації те, що це роблять, зазвичай, «зальотні» кандидати – про яких нічого не відомо в окрузі, які хочуть зробити кампанію за мінімум часу і з максимальним для себе результатом.
Але найголовніше, що зазвичай ці люди є ставлениками олігархів. Бо після Євромайдану не велика кількість з них хочуть світитися. Тому фінансують маріонеток, які прикриваються соціальними програмами і мирними лозунгами.
З подібними ситуаціями я особисто стикнувся на своєму 144 виборчому окрузі в Полтаві. Наприклад, дуже дивно виглядає, коли за менше, ніж місяць до виборів приїжджає кандидат з Києва, якого ніхто ні сном, ні духом не знає на Полтавщині. Сфера інтересів – нафтогазовий комплект, яким і характеризується Полтавська область. З цієї ситуації робиться один висновок – чи то кандидат сподівається, що порозпихує гроші в кишені виборців і знов пошиє в дурні людей.
Вже нікого не здивуєш кандидатами-клонами. Полтавщина стала багатою на приклади цієї чорної технології. Наприклад, в області працюватиме вісім одномандатних виборчих округів. І от на всіх них аж два Сергія Миколайовича Капліна! Ім’я та прізвище стає технологією. Все це робиться з єдиною метою – сплутати людей та вивести «фейків» у переможці. Коштують такі клони, напевно що, недешево. Але олігархи грошей не рахують.
Ще однією фішкою цих виборів стало використання імені Петра Порошенка. Кандидати вважають, що воно магічно подіє на виборця і вони отримають перемогу. В Полтаві не гребують і такими механізмами. Про ці випадки політичної афери вже писали полтавчани - мої колеги по парламенту.
Але більш за все мене дивують кандидати, які спочатку кричать про свою бідність, а потім вибудовують захопленим виборцям дитячі майданчики та зони відпочинку. Нажаль свою любов та увагу такі «народні обранці» перестають проявляти як тільки закінчується передвиборна кампанія.
Якщо говорити про конкретних олігархів, які можуть бути зацікавленими в просуванні своїх маріонеток з Полтавщини до парламенту, то тут можна згадати про двох. Наша область завжди була електоральною вотчиною Костянтина Жеваго та Андрія Веревського. Наприклад, першому, думаю, я попив крові, поставивши хрест на будівництві Біланівського гірничо-збагачувального комбінату. Я обійшов кандидатів Андрія Веревського на минулих парламентських виборах. Тому зараз олігарх може намагатися взяти реванш. До того ж, його поплічника - мера Полтави Олександра Мамая я неодноразово намагався «попросити на вихід».
Закінчити хочу євангелівською фразою: «Бережіться лжепророків, які приходять до вас у овечій шкурі, а всередині є вовками хижими»!