ГоловнаБлогиБлог Євгена П’ятака

Запити клієнтів поштових послуг змінюються. І ось як разом із ними змінюється індустрія

Ми дедалі більше цінуємо час і комфорт — і технології тільки допомагають у цьому. Тепер нам не потрібно ходити до кас за квитками, переводити гроші в банку й навіть перебувати в офісі, щоби виконувати роботу. Наші запити щодо поштових послуг також змінюються: кілометрові черги у відділеннях і двотижнева доставка — уже в минулому. А майбутнє — це доставка день у день до поштомату поруч із будинком. І воно вже близько.

Від перших етапів глобалізації до інтернету

Ринок поштово-логістичних послуг — серед тих, що найбільш динамічно розвиваються. Як і багато інших, він теж піддається змінам на тлі всесвітніх подій, і часто саме вони форсують його розвиток.

Уперше серйозне зростання попиту на поштово-логістичні послуги сталося в 1990-х роках і переважно було пов’язане з економічними труднощами в низці пострадянських держав та еміграцією тих, хто в пошуках кращого життя вирушав на заробітки до іншої країни. Саме тоді була створена глобальна компанія Meest — основною її метою став поштово-логістичний зв’язок між Канадою та Україною, а вся доставка була орієнтована в основному на діаспору.

Друга хвиля глобального розширення ринку припадає на 2000-ні. З розвитком інтернету почала активно розвиватися і електронна комерція. Особливий бум припав на Східну Європу. Дедалі більше споживачів починали активно використовувати мережу та приєднувалися до клієнтів перших інтернет-магазинів.

Це змусило чинних гравців поштово-логістичної сфери шукати нові формати й розширювати перелік послуг, які вони могли запропонувати споживачам. Наприклад, Meest у 2007 році одним із перших операторів завів в Україну доставку з міжнародних онлайн-магазинів. У цьому був певний ризик, але саме цей виклик і експеримент змінили сервіс компанії та перетворили її з невеликої служби доставки для діаспори на глобальну групу компаній, що об’єднує Україну й цілий світ.

Пандемія

Третій бум на ринку поштової логістики стався у 2020 році — з початком пандемії обсяг ринку e-commerce став рости з подвоєною швидкістю. За минулий рік кількість B2C-посилок у Євросоюзі досягла 10 мільярдів — це був новий рекорд. В умовах «нормального» розвитку ринку вже у 2025 році цей обсяг становив би понад 20 мільярдів посилок у Євросоюзі й Великій Британії, і приблизно 40 мільярдів до 2029 року. Але з огляду на те, що темпи зростання Covid-19 усе ще непередбачувані, можна припустити, що коронавірус прискорить процеси на 4–6 років.

Усім гравцям ринку вже сьогодні потрібно уважно вивчити очікування своїх споживачів і запропонувати клієнтам ті сервіси, які будуть їм повністю відповідати. Як показують власні дослідження Meest, є дві важливі тенденції з погляду очікування інтернет-покупців щодо доставки:

- Передбачуваність — оскільки електронні покупці отримують дедалі більшу кількість посилок, передбачуваність доставки та її видимість є для них ключовими факторами. Наприклад, у нас у Meest додаток має трекінг посилок — користувач може в будь-який момент відстежити, де перебуває його замовлення та який у нього статус.

- Швидкість — це обов’язкова умова, особливо це стало актуально зі збільшенням замовлень товарів першої необхідності, придбаних в інтернеті під час пандемії. І хоча доставка додому все ще залишається основним пріоритетом у низці країн, партнерські відділення, розташовані в зручних місцях щоденного користування (магазини, аптеки, заправки тощо) вже посідають друге місце серед очікувань європейських інтернет-покупців.

Нові тренди

Один із головних напрямів, розвиток яких прискорила пандемія, — це доставка до відділень (PUDO) і поштоматів. Наприклад, нині доставці в поштомати віддають перевагу 85% інтернет-покупців в Естонії та половина в Литві й Латвії. Крім того, доставка «поза домом» поширена у скандинавських країнах, Франції, Німеччині та Польщі — приблизно 40% посилок доставляють саме у відділення й поштомати.

Фото: надане автором

Ми в Meest уже багато років розвиваємо свої мережі відділень і поштоматів. Сьогодні в Україні їх налічується 4 500 і 1 500 відповідно. А в усьому світі діє понад 86 000 пунктів приймання, власних і партнерських. З початку пандемії ми побачили серйозне зростання доставки в поштомати — у пікові періоди весни 2020 року об'єм посилок збільшився на 40%. І ці показники стабільно зростають досі.

Є кілька чинників, чим пункти «поза домом» виграють у інших способів доставки:

- Зручність. Поштомати здебільшого працюють цілодобово, а відділення — до пізнього вечора. Клієнтам не потрібно «підганяти» свій день під роботу пунктів, можна прийти у зручний час.

- Близькість. Поштомати й відділення розташовані в пішій доступності від будинку: у популярних продуктових мережах, магазинах електроніки, книжкових крамницях і на заправках.

- Вигода. Доставка у відділення й поштомати в багатьох випадках є найдешевшою серед альтернатив.

- Швидкість. Відділення й поштомати забезпечують доставку день у день. Наприклад, у Києві в Meest працює доставка за п’ять годин — якщо принести посилку у відділення або вкласти в поштомат до 11:00, то вона прийде адресатові того ж дня.

Виклики

Незважаючи на стрімке зростання, пункти «поза домом» усе ще вимагають подальшого розвитку. Так, тільки 5 із 28 країн Євросоюзу досягли показника в 10 пунктів на 10 000 осіб. І якщо переносити цю планку на Україну, то наша країна поки що теж не може похвалитися достатньою кількістю відділень і поштоматів.

Фото: надане автором

Лідер напряму — Фінляндія. Тут встановлено 20 пунктів на 10 000 осіб. За щільністю розташування відділень лідирують Фінляндія, Словенія та Чехія. А за поштоматами — Естонія, Фінляндія і Данія. Якщо брати до уваги динаміку — темпи зростання обсягів посилок та пунктів приймання, а не статистичні показники щільності, то до наступного «поштового буму» на всі 100% готові тільки чотири країни — Польща, Чехія, Естонія та Латвія.

Що буде далі

Щоби відповідати запитам сучасного світу, поштові оператори мусять серйозно інвестувати в розвиток своїх мереж «поза домом». І на цьому етапі сумнівів, що компанії підуть на такий крок, немає. Більшість операторів, серед яких DPDgroup, PostNL, PostNord, Posti, Deutsche Post (DHL) і, власне, Meest, уже розширюють або планують розширювати мережі поштоматів.

Це — частина стратегії щодо зменшення частки адресної доставки, яка програє відділенням і поштоматам за швидкістю й навіть екологічністю. Крім того, розвиток мереж відділень і поштоматів нині — головний спосіб масштабувати бізнес.

На цей тренд також будуть впливати і зовнішні чинники. За оцінками McKinsey, кількість доставок «останньої милі» (від складу безпосередньо до поштоматів або відділень) у місті через десять років збільшиться майже на 80%. До цього ж часу набагато популярнішою стане доставка день у день — її кількість виросте на 20–40%.

Загалом сьогодні перспективи відділень і поштоматів є багатообіцяючими. Їхня зручність буде тільки зростати — чим більше стане пунктів, тим ближчими вони будуть до кінцевого користувача. Крім того, пункти «поза домом», як очікується, залишаться найвигіднішою опцією як для операторів, так і для клієнтів.

Нарешті, не варто ігнорувати і екологічний чинник. Відділення й поштомати завдають менше шкоди довкіллю, ніж інші способи доставки. Завдяки тому, що доставка здійснюється до централізованих пунктів, розташованих близько один до одного, автомобілям не потрібно їздити додатковими маршрутами — відповідно, генерувати додаткові викиди.

Євген П’ятак Євген П’ятак , директор із продажів та розвитку бізнесу Meest International
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram