1. Домінування неінфекційних захворювань
Сьогодні 91 % усіх смертей в Україні припадає на неінфекційні захворювання (НІЗ), з яких близько 67 % зумовлені серцево-судинними патологіями.
У 1991–2024 роках поширеність серцево-судинних хвороб зросла у 2,5 раза, а захворюваність — у 1,5 раза.
Основні фактори ризику:
- високий рівень тютюнопаління (у 2019 р. — 50 % чоловіків і 16,7 % жінок),
- надмірне вживання алкоголю,
- харчування з надлишком солі та дефіцитом овочів і фруктів,
- низька фізична активність,
- хронічний стрес.
Ці чинники впливають не лише на якість, а й на тривалість життя. Вони є ключовими у розвитку гіпертонії (~30 % дорослого населення), ожиріння (25–33 %) та діабету (~7 %). Перераховані патології стають підґрунтям для формування ішемічної хвороби серця, інфарктів, інсультів та інших серйозних уражень.
2. Інфекційні виклики
Попри домінування НІЗ, Україна пережила низку епідемічних криз:
- Кір: найбільші спалахи у 2001–2002, 2006 та 2017–2019 роках. Лише у 2017–2019 рр. зареєстровано понад 100 000 випадків і 16 смертей; рівень вакцинації у 2016 р. становив лише 31 %.
- Грип A/H1N1 (2009): понад 200 000 госпіталізацій, щонайменше 445 підтверджених смертей.
- Поліомієліт (2021–2022): повернення інфекції через різке зниження охоплення щепленнями під час війни.
- COVID-19 (2020–2024): пандемія була витіснена з інформаційного поля війною, проте вірус і далі вражав українців. Війна суттєво ускладнила процес вакцинації (до лютого 2022 р. вакциновано лише 35 % населення).
3. Дитяче здоров’я та успіхи кардіології
Україні є чим пишатися у сфері охорони здоров’я. Одними з найуспішніших напрямів стали дитяча кардіологія та кардіохірургія. Сформовані ще у Києві за радянських часів, вони безпосередньо вплинули на рівень малюкової смертності. Росіяни, як завжди, не могли пробачити успіх українських колег і довго приховували те, що саме в Києві вперше у СРСР було успішно прооперовано дитину з вродженою вадою серця Іллею Ємцем.
Досягнення Миколи Амосова, засновника школи української кардіохірургії, та його учня Іллі Ємця, основоположника дитячої кардіохірургії та засновника, директора Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, відомі та цінуються у багатьох країнах світу.
Цифри:
- смертність немовлят (до 1 року): у 1991 р. — 16,5 ‰, у 2024 р. — 6,9 ‰;
- смертність дітей до 5 років: у 2022 р. — 9 на 1 000 живонароджених.
Важливим чинником зниження малюкової смертності стали програми раннього лікування вроджених вад серця, мінімально інвазивні втручання, інтервенційні процедури, а також розвиток пренатальної діагностики. Це демонструє, що навіть у складних умовах українська медицина здатна впроваджувати новітні технології.
4. Війна як медико-епідеміологічний фактор
Російська агресія призвела до значних втрат у системі охорони здоров’я:
- зруйновано понад 1 200 медичних закладів і аптек,
- зупинено понад 250 клінічних досліджень,
- перервано програми для ВІЛ-інфікованих пацієнтів,
- зросла поширеність психічних і психосоматичних розладів серед цивільних і військових.
Масштабні наслідки війни для здоров’я населення можна буде оцінити лише після її завершення.
5. Історичні кореляції
- 1991–2000 — демографічна криза, зростання смертності від серцево-судинних і психічних хвороб.
- 2001–2010 — спалахи кору та грипу, перші спроби реформ.
- 2014–2021 — початок війни, внутрішні переміщення, відновлення вакцинації, ухвалення Національного плану з профілактики НІЗ.
- 2020–2025 — пандемія COVID-19 і повномасштабне вторгнення, руйнування інфраструктури та розвиток телемедицини.
Хвороби й епідемії в Україні були не лише статистичним феноменом, а й культурним досвідом, що відображався у мистецтві:
- 1990-ті: соціальний песимізм і зростання смертності перегукувалися з живописом Олександра Ройтбурда й Арсена Савадова, де домінували мотиви пострадянської депресії.
- 2000-ті: спалахи кору та грипу символічно корелювали з мистецтвом Харківської школи фотографії.
- Після 2014 р.: війна на Донбасі породила нову хвилю мистецтва — від робіт Аліни Кахідзе до проєктів у PinchukArtCentre.
- Пандемія COVID-19 відобразилася у сучасному перформансі: маски, лікарні, поранене серце стали символами вразливості й стійкості водночас.
Висновки
Епідеміологічний профіль України поєднує європейські тенденції (домінування НІЗ) з типовими для країн із середнім рівнем доходу проблемами (епідемії, низький рівень вакцинації, наслідки війни).
- Значний прогрес досягнуто у зниженні дитячої смертності завдяки розвитку кардіології та інституційним реформам.
- Основні виклики: серцево-судинні захворювання, вплив війни на доступність лікування, низький рівень профілактики й вакцинації.
Подальший прогрес залежатиме від зміцнення профілактичної медицини, розвитку мобільних клінік і телемедицини та інтеграції України у європейський медичний простір.