ГлавнаяБлогиБлог Олега Канівця

Путін продовжує підштовхувати Януковича ближче до ЄС

Свіжі заяви Оніщенка демонструють вбивчу негнучкість Путіна. Як зазвичай, він розмахує кулаками тоді, коли спрацювали б обійми… Попри відчутні збитки українських виробників через митно-санітарний тиск Кремля – це корисна «терапія» для наївних та слабкодухих.

Фото: Макс Левин

Чи не щоденні «дружні» витівки російської верхівки показують, як мало в цій торгівельній агресії власне торгівлі. В заявах чиновників РФ сумнівні аргументи. Вони цинічно радять Україні «лягати» і не опиратися. Інакше, як сказав сумнозвісний «санітар» Роспотрєбнадзора Оніщенко, «буде біда». Кремль майже кожного дня обіцяє Україні нові, ще страшніші санкції. 5 вересня Геннадій Оніщенко вкотре «захищав» російських споживачів від української продукції. Днем раніше Владімір Путін дав зрозуміти, що Україна і Росія – споконвіку єдина держава. Причому зробив це на засіданні «Великої двадцятки», де піднімалося питання торгівельної агресії проти України.

Майже одночасно росіяни застосовують санкції до Білорусі, хоч вона й учасниця Митного союзу. Погрози надходять Молдові, Вірменії, навіть Польщі. У поважному міжнародному товаристві така поведінка Москви – нахабний економічний тероризм. Але путінцям байдуже.

Натомість «біло-блакитна» українська влада майже мовчки спостерігає за «торгівельним» шантажем з боку Кремля. Галузеві об’єднання зазначають, якщо торгівельна агресія не припиниться, до кінця року збитки вітчизняної економіки сягнуть більше 20 мільярдів гривень. Ця сума співставна 5% доходів держбюджету-2013. Щоденний експорт лише сільськогосподарської галузі, який нині стоїть на російському кордоні, коштує 44 млн. гривень. Проте наш уряд не застосував жодної дієвої контрсанкції до Москви. Тож «війни» між двома країнами немає – є лише напад. Хоча експерти вже нарахували з десяток слабких місць Росії в Україні: починаючи з низькопробних телесеріалів й закінчуючи Чорноморським флотом.

Влада Януковича заціпеніла, бо Москва позбавляє її політичних ілюзій під назвою «багатовекторність» і «добросусідство». Чиновництво й олігархи сподівалися, що зможуть вічно жити поряд з Росією й, водночас, будуть насолоджуватися усіма вигодами Європи. Москва пролила на них холодний дощ.

Завдяки московській агресії Україна багато здобула. Проявилися наші союзники не лише в ЄС, а й навіть в СНД. Вони не побоялися проігнорувати «санітарні» причіпки Кремля. Казахстан і Білорусь не підтримали звинувачень на адресу українських товарів. Таджики фактично заявили, що у такий спосіб Москва політично тисне на Україну. Але найголовніший здобуток від «торгівельної» атаки – мобілізація активних, сильних духом і незалежних розумом пересічних українців. Торговельно-політичний шовінізм російських правителів відчутно збільшує кількість проєвропейських українців. Путін з усіх сил підштовхує Януковича до ЄС. У той день, коли Україна підпише Вільнюські угоди з Європейським Союзом, Путіну варто буде дякувати лише самому собі.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter