«Багато буде залежати від готовності місцевої влади, зокрема в містах, від підготовчої роботи енергетичних компаній і операторів зв’язку. Кожен повинен виконати свою частину захисної роботи, щоб російський терор цієї зими не зупинив Україну», – сказав глава держави.
Між тим підготовка «до зими» прекрасно унаочнена згаданим мною прикладом: в середині жовтня прорвало водопровід, який вже перевіряли навесні або влітку. Ми ж всі знаємо про плановані вимкнення гарячої води, котрі існують якраз для контролю за системою комунікацій і які у непоодиноких випадках тривають 2-3 місяці замість запланованої пари тижнів.
І такий приклад – лише один з багатьох.
На додачу до всього мер Києва Кличко (це якщо говорити про столицю) заявляє про можливий зрив опалювального сезону. І аж ніяк не через російські обстріли. Київська влада закликає уряд погасити 6,8 млрд гривень боргу перед столицею з компенсації різниці в тарифах на тепло і водопостачання. Якщо це і є підготовка до холодного сезону, то я тоді не знаю, що назвати її відсутністю.
За таких умов покладатися, мабуть, варто лише на ЗСУ та на системи ППО. Однак ППО в України менше, ніж іранських чи китайських дронів у Росії, а враховуючи, що енергосистема в Україні єдина, ураження її в одному місці може означати колапс цілого вузла, що і може стати причиною вимкнення цілих регіонів.
Криза в цифрах
Ми досі не знаємо, наскільки значну шкоду енергосистемі України завдали російські обстріли 2022 року (за одними даними, вони знищили її майже на половину, точніше – на 43%). Не знаємо і того, який відсоток цієї шкоди було ліквідовано. Наприкінці літа колишня радниця міністра енергетики Лана Зеркаль говорила, що план відновлень теплових електростанцій виконаний лише на третину.
А голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський й поготів заявляв, що обсяг відновлювальних робіт на ТЕЦ і ТЕС становить лише 1,6% від завданих росіянами пошкоджень. У той же час прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що підготовка до зими входить у фінальну стадію і що наразі виконано 80% від необхідних робіт.
Вочевидь, правдиві відсотки ми відчуємо на власній шкурі, і вже тоді матимемо уявлення про те, хто був більш щирим та не займався окозамилюванням.
Є й така думка: психологічно українці перебувають у кращій формі, бо готові до російських атак, але технологічно – у гіршій, бо у нинішньому стані енергосистема значно вразливіша, ніж рік тому, а резерви кратно скоротилися.
А тому за холодної погоди Україна не пройде зиму без відключень навіть за умови відсутності атак. Якщо температура повітря опуститься до 10-15 градусів, і так триватиме щонайменше декілька днів, то тоді почнуться планові відключення з графіками, бо не вистачатиме потужності. І це навіть за умови імпорту та аварійної допомоги.
Тобто зараз все упирається ще й температурні показники. Україні може вистачити генерації, якщо зима буде теплою. Однак і це не означає, що не буде віялових відключень, тож до цього треба звикнути як до норми, кажуть фахівці. До слова: американська агенція атмосфери й океанів не прогнозує холодної зими, тобто погода – на нашому боці.
Слава Богу і синоптикам, а також – нашим ЗСУ, проте повертаючись до проблеми, яку я хочу актуалізувати у даній статті: що може зробити місцева влада, аби допомогти всім нам дожити до березня-квітня?
Перевіряти комунікації, будувати укріплення, запасатися генераторами
Перше завдання я вже окреслив – займатися усіма мережами, аби ніде не виявилося дір, ніде нічого не проривало і не фонтанувало. Але з цим у нас бувало складно і у довоєнні часи. Хоча місцева влада повинна забезпечити повну підготовку систем водо-, енерго-, газопостачання та зв’язку. Плюс можна (і навіть треба!) виходити на контакт з операторами мобільного зв’язку та сприяти їхній роботі.
Пригадую статтю, яка вийшла на сайті Бі-Бі-Сі 19 лютого 2022 року. За 5 днів до повномасштабного вторгнення журналісти запитували у заголовку свого матеріалу «Що робити, якщо в Україні зникне мобільний зв'язок та інтернет. Це взагалі можливо?». Пізніше ми дізналися, що це, на жаль, можливо, але у самій публікації йшлося про те, що Lifecell, приміром, має «посилений захисний контур», а у Vodafone запаслися «резервним обладнанням та резервними каналами передачі даних».
Насправді ж – наскільки я дізнався за іншими даними – в Україні лише 9% мереж інтернету мають захищеність і в умовах блекауту зможуть працювати 3 доби. Так свого часу було в Маріуполі – 2 березня повністю «ліг» зв'язок, бо системи виявилися непідготовленими.
Але питання є не тільки до операторів. Монополіст енергетичного ринку у більшості регіонів – компанія ДТЕК – зазначає, що вона готується до складної зими, проте не може гарантувати, що пройде зиму з гідністю. Звісно, далеко не все залежить від ДТЕК, більшість ризиків «зав’язані» на діях ворога. І все таки незрозуміло, чому – як про це каже виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук – з 27 блоків лише 15 готові до зими, а «решта будуть закінчені до початку опалювального сезону і до кінця року».
І це також точка докладання зусиль місцевої влади – допомогти енергетикам, якщо ті мають складнощі.
А інша точка – зведення інженерних укріплень. Саме так: окрім активного захисту енергетики за допомогою ППО, Україна потребує і елементів пасивного захисту, які просто прикриють (в буквальному розумінні) енергетичні об’єкти. Так, не все можна «прикрити» і не від усього захистити. Але там, де не вийде убезпечитися від ракет та дронів, можна принаймні звести щось на зразок захисного купола від уламків.
Знаю, що подібні роботи ведуться, хоча їхні деталі, природно, тримають у секреті. Сподіваюсь лише, що на місцевому рівні цьому забезпечене необхідне сприяння.
Останній пункт – генератори. Навчений досвідом минулої зими бізнес вже подбав про них і зараз, напевно, лише розчохляє минулорічні запаси, але як із тими сферами, які до бізнесу не належать? Відомо, що генератори для державних установ надсилали наші західні партнери, проте відкритим залишається питання звичайних багатоквартирних будинків – чи готові вони зараз до вимкнень світла? Чи допомогли їм запастися альтернативним живленням – і в першу чергу тим із них, котрими управляють ЖЕКи, а не ОСББ?
Чи буде так, як з бомбосховищами?
Мас-медіа передають, що, не чекаючи блекаутів, на 96 залізничних вокзалах по всій Україні знову запрацювали «Пункти незламності». Там можна скористатися інтернетом, підключення до якого здійснюється через Starlink. Також ці пункти забезпечені резервним електроживленням. Що ж, це добре, хоча такі пункти потрібні не лише на вокзалах.
У минулий сезон місцева влада (і Києва, зокрема) поквапилася відзвітувати про облаштування пунктів там, де їх не було й близько, а їх організація була покладена на бібліотеку або школу. Про наявність «Пункту незламності» у кращому випадку сповіщала вивіска, за якою не було нічого. Нині, як запевняє уряд, відстежити їх можна через «Дію» – додаток ще й дозволяє перевірити, чи належні умови у найближчому пункті, а всього по країні їх буде 13 тисяч, запевняє Шмигаль.
Зрештою, підтримання «на плаву» «Пунктів незламності» – це найпростіше, що може забезпечити місцева влада. От тільки маю побоювання, аби ситуація з ними не повторила долю бомбосховищ. Після того, як 1 червня 2023-го в Києві троє людей загинули через закрите укриття, за перевірку столичних бомбосховищ взялися на центральному рівні. І, як констатував міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін, після перевірки 1 849 сховищ з’ясувалося, що 596 об’єктів (32%) не готові до використання, а ще 242 (13%) взагалі не змогли відчинити.
При цьому мер Кличко додавав, що минулого та цього року районам загалом виділили 1,2 млрд грн на облаштування укриттів. Куди пішли ці гроші – незрозуміло. Столичний градоначальник пообіцяв розібратися та – принагідно – покарати глав голів з найгіршими показниками по бомбосховищах. До речі, мене не може не турбувати, що ця тема якось сама собою «заглохла», і що нового чути по даній проблематиці – невідомо. Підозрюю, що насправді нічого нового й нема, а укриття – все в такому ж плачевному стані або у недостатній кількості.
Тож якщо так буде і з вирішенням питань, які стосується енергосфери, нам і справді буде непереливки цієї зими. Хоча минулого року наші енергетики справді здійснили подвиг. Погано, що багато чого в нашій країні робиться не «тому що», а «всупереч», тобто тоді, коли збитків завдає не тільки ворог, але й місцеві казнокради.
Але ж цієї зими все буде інакше, чи не так?