Блог Михайла Поживанова
Політик, громадський діяч, депутат Верховної Ради чотирьох скликань
Народився у Дніпропетровську в родині металургів. Закінчив Московський інститут сталі й сплавів, там же захистив кандидатську дисертацію. Продовжив наукову діяльність в Дніпропетровській державній металургійній академії України, захистив докторську дисертацію, отримав звання професора. Михайло Поживанов має більше 50 патентів на винаходи, є автором понад 100 наукових публікацій.З 1994 по 1998 рр. — міський голова Маріуполя. У 2002-2005 рр. — заступник голови Київської міської державної адміністрації. Під час останньої парламентської каденції (з 2007 по 2012 рік) працював у комітеті Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Був головою Держкомрезерву (2008), а також заступником міністра економіки (2008-2010). Після складання обов’язків міністра незаконно переслідувався режимом Януковича, був змущений емігрувати за кордон. Повернувся в Україну у 2014-му — після зняття прокуратурою всіх висунутих обвинувачень.
-
Цікаві подвійні стандарти діють у нас вже котрий рік. Хоча дехто твердить, що усунення Труханова з посади мера якраз і свідчить про…
-
Чи бачить влада цілісну картину того, як мають виглядати столичні мікрорайони після того, як їх очистили від кіосків.
-
Вибори, звісно, відбудуться, але колись у невизначеному майбутньому. Це, до речі, стосується й інших міст.
-
Необхідність побудови стосунків з бізнесом, залучення інвестицій та правильної взаємодії з інвесторами відкриває шлях до Євросоюзу.
-
Як провести вибори у державі, частина якої побувала під окупацією, частина просто знищена, частина – замінована, частина – покинута…
-
Доля Євгена Матвєєва стала нагадуванням про десятки інших представників місцевого самоврядування, які з початку повномасштабного…
-
Війна зобов’язує думати про децентралізацію енергосистеми та про перехід на розподільчу генерацію.
-
Влада вже мислить пост-воєнними категоріями, хоча перемога у війні сьогодні так само далеко, як і, скажімо, рік тому.
-
Ми або «забиваємо» на економіку, або тягнемо її за вуха з усіх сил.
-
Якщо для приватного бізнесу держава сформулювала одну вимогу-рекомендацію – закривати підприємство, то для державних інституцій…
-
Що мусить і чого не мусить робити влада на місцях, аби наблизити перемогу?
-
Поступова заміна імпортних поставок вітчизняним виробництвом, режим жорсткої економіки та синергія держави та бізнесу – ось це і є…
-
Потреба якнайшвидше очистити країну від ознак та прикмет тоталітарного минулого зіграла із законодавцями злий жарт.
-
Нам потрібна і велика, і велична Україна – без пам’ятників колонізаторам і без спроб заповнити звільнені від них майданчики казна чим.
-
Українцям варто затямити, що зміни, до яких нас схиляють партнери, потрібні не Брюсселю, а нам.
-
Неможливо провести деколонізацію, просто змінивши художню терміносистему. Але говорити у повний голос про те, що ось ці та ці митці…
-
Що може зробити місцева влада, аби допомогти всім нам дожити до березня-квітня?
-
Коли держава живе від одного «чарівного копняка» до іншого, не відчуваючи власної мотивації до перетворень, не слід дивуватися, що…
-
Справа із зерном набирає неприємних обертів. Чи все так однозначно і чи не лукавить Польща?
-
Колись слово «експропріація» увійшло у вжиток українців завдяки більшовицькій, а потім комуністичній окупації. Та нині не 1917-ий,…
-
Застосування здорового глузду при закупівлях ніхто не скасовував. Якщо ж його бракує, керуватимемося стандартами, грошовими…
-
Вже вдруге ми відзначатимемо День Конституції, перебуваючи у стані війни.
-
Ненормально, коли ті, хто тримає на собі і тил, і – значною мірою – військо, отримує підозри та терпить знущання.
-
Як збалансувати потребу відповідати вимогам МВФ із необхідністю підтримати власне підприємництво?
-
Зниження ставок навряд чи допоможе уряду в переговорах з міжнародними партнерами про фінансову підтримку під час війни.