Міста і зима: технічно готові, але з грошима проблеми
Опалювальний сезон у Києві під загрозою зриву. Таку гучну заяву зробив мер, який одночасно є головою Асоціації міст України. Назвав і причину.
“Заборгованість, яку держава обіцяє погасити вже другий рік поспіль, на сьогодні перед Києвом становить 6,8 мільярда гривень. Тобто місцева влада тарифів для населення не підвищувала, тим часом як зросла вартість усіх їхніх складових”, – переконує Віталій Кличко.
Водночас переконує, що Київ до зими підготувався: котельні перевірили, труби поремонтували, будинкові ревізії теж відбулися.
Ризики для опалювального сезону серйозні. І це вже заява асоціації, яка об'єднує українських теплопостачальників. Там пояснюють: ситуація схожа по всій державі.
“Коштів на достатні ремонти і створення аварійних запасів на весь опалювальний сезон немає. Але підприємства все одно готові. По проблемах: якщо уряд не має коштів, то хай зарахує їх як оплату за газ”, – розповів президент Міжгалузевої асоціації з розвитку систем теплопостачання “Укртеплокомуненерго” Арсентій Блащук.
Паливо тепловикам постачає НАК “Нафтогаз”. Борги перед ним уже сягнули рекордних майже 100 мільйонів гривень.
Звідки взялися борги?
Суми накопичували роками. Ще 2021-го уряд і місцеве самоврядування підписали спеціальний меморандум. У документі громади пообіцяли не підвищувати тарифів на тепло і гарячу воду. Натомість Кабінет Міністрів мав компенсувати різницю між збитковими тарифами і ринковими.
“Торік ухвалено спеціальний закон. Органам місцевого самоврядування і підприємствам теплокомуненерго пропонували певні компенсатори. Різниця в тарифах на кінець опалювального сезону 2022/2023 року складала 36 мільярдів. Фактично держава не виконала обов'язків згідно з законом”, – розповів експерт Аналітичного центру Асоціації міст України Олег Гарник.
Улітку уряд розробив зміни до державного бюджету. Кошти на компенсацію різниці в тарифах обіцяли знайти. Цьому неабияк зраділи в Нафтогазі. Там повідомили: значна частина суми піде саме до їхнього бюджету. Розраховують отримати понад 33 мільярди. Це частина боргу тепловиків за газ.
“Цей законопроєкт наближає нас до виконання зобов’язань. Це особливо важливо зараз, під час війни, коли підприємства працюють у вкрай складних умовах, а боргова криза поглиблюється. Ці фактори ставлять під загрозу безпеку постачань і сталість надання послуг українцям. Компенсація різниці в тарифах своєю чергою допоможе зменшити ці загрози та зробить сферу стійкішою”, – зазначив очільник Групи "Нафтогаз" Олексій Чернишов.
Однак правок до бюджету так і не ухвалили. Уряд обмежився черговою заявою: ціна на газ, тепло та гарячу воду залишиться без змін до кінця опалювального сезону.
Військовий ПДФО і громади: до чого тут опалювальний сезон?
Покривати збитки теплопостачальників громади планували, зокрема, із доходів від сплати податку на доходи фізичних осіб. А саме – із зарплат військовослужбовців. Про таке заявили в Асоціації міст України. Утім цей збір уряд вирішив забрати в місцевого самоврядування.
“Надходження від ПДФО розподіляють у пропорції 79% (місцеві бюджети) і 21% (держбюджет). Рішення тимчасово перенаправити отриманий ресурс від військового ПДФО дозволить не розпорошувати бюджетні кошти на непріоритетні під час війни речі”, – повідомила пресслужба Міністерства фінансів.
В уряді зазначили: кошти планують скерувати, зокрема, на виробництво та закупівлю дронів, озброєння та боєприпасів.
"Одночасно понад 200 млрд грн, уже накопичених на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ, залишаться в місцевої влади. Тим громадам, яким об'єктивно не вистачатиме коштів, держава надаватиме базову та залишить реверсну дотацію", – каже прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
В Асоціації міст України з рішенням уряду категорично не погоджуються. Порахували: громади можуть втратити до 100 мільярдів гривень.
“Фактично це руйнує децентралізацію. Кошти мають залишатися на місцях. Я виступаю за посилення відповідальності за розподіл цих коштів, за посилення громадського контролю за використанням цих коштів. Треба обмежити напрями використання коштів. Зокрема, якщо це капітальний ремонт не критичної інфраструктури, то заборона має бути ухвалена Кабінетом Міністрів”, – вважає керівник аналітичного напрямку мережі АНТС Ілля Несходовський.
Наприклад, у Миколаєві без податків із зарплат військових прогнозують катастрофу. Мер зазначив: місто наступного року може втратити половину доходів бюджету.
“Ми завдяки цьому виживали, тому що бізнес не працює. Нам створюють такі умови, за яких узагалі невідомо, що робити”, – зазначив Олександр Сєнкевич.
Однак категоричну позицію зайняли не всі громади. Скажімо, Львів готовий поділитися коштами з державним бюджетом. Міський голова Андрій Садовий пояснив: “Цього року від ПДФО Львів отримає орієнтовно 1 млрд 800 млн гривень. Натомість на допомогу нашим військовим ми плануємо витратити більш ніж 2 млрд гривень. Це і кошти, які ми напряму перераховуємо, і різне обладнання, устаткування, дрони, машини, які купуємо і передаємо військовим частинам. Позиція Львова чітка: місто не може купувати зброю. Ми готові частину коштів з ПДФО передати державі, щоб було більше зброї”.
Тарифів не змінюватимуть. Поки що
В Україні до кінця воєнного стану діє мораторій на підвищення тарифів. Йдеться про тепло, газ і воду. Вартість струму на початку літа вже підвищили. Були спроби зробити це і з тарифом на воду. Незважаючи на запевнення уряду про незмінність тарифів, схоже, там уже готуються до зворотного.
“Лібералізація цін: дати можливість підвищувати ціни й водночас балансувати зростання цін субсидією. Так, ми до цього готові. Ми вже розробили цифровий режим. Це дозволить нам в автоматичному режимі тим, хто має право на субсидію, повідомити про це проактивно. У бюджеті на 2024 рік передбачили 50 млрд грн на субсидії”, – розповіла міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.
Лібералізація тарифів, тобто підвищення до ринкових – вимога Міжнародного валютного фонду. Вона не нова. Її прописували і в попередніх меморандумах. Однак досі Україна не виконувала цього пункту. Тепер у МВФ зазначають: очікують тарифної реформи після закінчення війни.
“Більш конкретно – з чітким терміном –- аналогічний пункт є в переліку реформ, які Україна повинна здійснити, щоб отримати фінансову допомогу від США. Лист підготувала адміністрація президента Байдена. І там чітко стоїть дата виконання: упродовж року. Оскільки США – найбільший донор МВФ, то це абсолютно не дивно”, – вважає економіст, директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
У Спілці споживачів компослуг оприлюднили орієнтовні цифри. Якщо підвищення тарифів для населення таки відбудеться, то світло коштуватиме 5–6 гривень за кіловат. Кубометр газу – приблизно 11–13 гривень. Відповідно не уникнути підвищення ціни на гарячу воду й опалення. Орієнтовно на 30–50%, залежно від регіону.
На одномоментне підвищення тарифів уряд навряд чи піде. Якщо воно й відбуватиметься, то в кілька етапів. Зрештою, споживачі і так платять повну ціну. Приміром, торік пільги та субсидії на комуналку коштували державі понад 400 мільярдів гривень. Різницю в тарифах перекривають здебільшого з доходів державних енергетичних підприємств.