Бойові дії на території Чернігівської області
Бойові дії на території Чернігівщини почалися 24 лютого 2022 року, а вся область офіційно була деокупована 3 квітня 2022 року. Проте станом на грудень 2022 року населені пункти Чернігівської області все ще ставали об’єктами ракетних атак, а прикордонні райони обстрілюють з артилерії.
Повномасштабне вторгнення в Чернігівську область почалося з ракетного удару на пункт управління Ніжинського аеродрому, атак на прикордонні застави та навчальний корпус 1-ої танкової бригади у Гончарівському.
24 лютого 2022 року північ Чернігівської області вже було окуповано. Колони російської техніки, що рухалися з північно-східного напрямку, заходили хвилями через пункт прикордонного контролю «Сеньківка». Там сходяться кордони трьох держав: України, Росії та Білорусі. Ще одним напрямком вторгнення російських військ до Чернігівської області був рух із Сумської області з боку Батурина, через Ічнянщину та Ніжинщину в бік Борисполя. Російські війська мали на меті через сіверський напрямок вийти на північні та північно-східні околиці столиці.
На Чернігівщину і Сумщину тоді наступали російські підрозділи угрупування військ «Центр» — загалом це близько 30 тис військових та 10 тис одиниць техніки. Це військові частини 41-ої загальновійськової армії: 35-та окрема гвардійська мотострілецька бригада з Алтайського краю, 74-та окрема гвардійська мотострілецька бригада з Кемеровської області та 55-та окрема мотострілецька бригада з Туви. З української сторони на чернігівському напрямку їм протистояли 1-ша танкова Сіверська бригада та 58-ма мотопіхотна бригада Збройних Сил України, а також частини Нацгвардії та територіальної оборони. Чернігів намагалося оточити понад 30 тис російських військових. Їм протистояли близько 2,5 тис українських військових.
На початку вторгнення російські війська намагалися триматися асфальтованих доріг, адже на шляхах без покриття техніка грузла й не проходила — цьому сприяли кліматичні та погодні умови (тоді було волого, не було сильних морозів, до того ж починалося весняне водопілля). Користуючись цим, українські війська намагалися знищити колони російської техніки, які збиралися на основних дорогах, та розбивали російські війська на менші групи. Армія Росії все ж рухалася вперед і намагалася оточити Чернігів. Росіяни розставили техніку в окупованих селах і селищах під Черніговом: у Товстолісі, Терехівці, Малинівці, Черниші, Седневі, Березанці, Вознесенському, Киселівці. Системи залпового вогню обстрілювали українські позиції з Черниша, Малинівки, Терехівки. Штаб управління наступом росіяни розгорнули у Вишневому на Ріпкинщині, за 35 км від Чернігова. Там само організували великий логістичний пункт. Місцеві мешканці свідчать, що серед російських військових були й білоруси — їх визначали за вимовою та чорною формою, хоча офіційно присутність білоруських військових в Україні не зафіксована.
У перші дні російські військові стягували сили, повністю була розгорнута артилерія — росіяни хаотично обстрілювали місто Чернігів та його околиці. Крім артилерійських обстрілів використовували авіабомби, касетні боєприпаси, міномети, безпілотники, а вже наприкінці лютого були помічені ДРГ, які намагалися проникнути в місто.
Із 24 лютого 2022 року українські війська зайняли оборонні позиції на пагорбах в с. Новоселівка, розташованому за 9 км від Чернігова. Цей напрямок був одним з основних в обороні міста. 16 березня росіяни таки вибили українців з лінії оборони й захопили пагорб. Українські війська відступили приблизно на 3 км в напрямку Чернігова. Вони зайняли лінію оборони, починаючи від «кола на Бобровиці» до кладовища «Яцево» й далі, до лижної бази (центр підготовки біатлоністів). Із 16 березня 2022 року українці опинилися на менш вигідних позиціях, але вже мали квадрокоптери, тому відстежували й знищували важку техніку.
Іншою важливою точкою був в’їзд у місто з боку с. Количівка, оскільки тривалий час ця дорога залишалася єдиним шляхом сполучення для Чернігова, який був майже повністю оточений російськими військами. Ця дорога постійно обстрілювалася ворожими військами, але залишалася єдиним шляхом для виїзду цивільних (офіційна евакуація яких не проводилося) та доставки гуманітарних вантажів. У ніч на 23 березня російська авіація розбомбила автомобільний міст через Десну до Чернігова. Внаслідок влучання авіабомб упав один із прольотів мосту, яким із Чернігова рухалися евакуаційні рейси, а в місто завозили гуманітарну допомогу. Гуманітарного коридору для евакуації цивільного населення росіяни не дали. Гуманітарні конвої та цивільні автомобілі, якими населення виїжджало, постійно обстрілювали росіяни.
Військову форму, в яку були вдягнені російські військові, свідки описували як камуфляж (с. Терехівка, Рівнопілля), зелену (с. Піски, Халявин, Іванівка), темно-зелену з жовтим (с. Буянки), світло-коричневу (с. Вишневе), чорну (с. Вишневе). На формі були червоні повʼязки/стрічки/нашивки (с. Андріївка, Слобода, Іванівка, Піски, Сваричівка, Терехівка, Халявин). У селах Новоукраїнське та Андріївка у російських військових були шеврони Радянського Союзу. Російська техніка мала розпізнавальні знаки, намальовані білою фарбою: літера «О» або білі кола (села Андріївка, Михайло-Коцюбинське, Іванівка, Новоукраїнське, Рівнопілля, Слобода, Піски, Лукашівка), перекреслена літера «О», літера «О» з крапкою посередині (с. Вишневе), літера «Z» (села Михайло-Коцюбинське, Новоукраїнське, Піски, Лукашівка), літера «V» (села Вишневе, Новоукраїнське).
Перші ознаки того, що російські війська відступатимуть, з’явилися наприкінці березня 2022 року. Перестали з’являтися нові підрозділи, хоча раніше вони постійно поповнювали російське військо. Потім раптом до росіян перестало прибувати підкріплення. Опісля й місцеві почали інформувати, що росіяни відтягують війська з позицій.
До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю деокупували область. У Сіверському оперативному районі відновили контроль над Державним кордоном України.
Короткий огляд
Складено за результатами моніторингових виїздів Освітнього дому прав людини в Чернігові з документування воєнних злочинів, проведених у вересні-грудні 2022 року у 20 населених пунктах Чернігівської області та ще двох селах, інформацію щодо яких надали свідки.
Село Андріївка було окуповане російськими військовими з 20 березня по 3 квітня 2022 року. Задокументовано факт незаконного позбавлення свободи трьох цивільних місцевих чоловіків. Також задокументовано численні факти масштабного знищення та привласнення майна місцевих жителів. Внаслідок обстрілів 30 березня 2022 року згоріли щонайменше 2 цивільні приватні будинки та декілька господарських будівель.
Село Буди не було окуповане російськими військовими, але поблизу точилися бойові дії. Російські війська постійно обстрілювали с. Буди з 6 березня 2022 і до кінця березня 2022 року. Внаслідок обстрілів деякі вулиці села були знищені, щонайменше одна цивільна людина загинула. Також було задокументовано випадок обстрілу цивільного автомобіля безпілотником, але цивільні особи змогли уникнути ушкоджень.
Село Буянки було окуповане російськими військовими з 25 лютого 2022 до 3 квітня 2022 року. Задокументовано факти розміщення російської військової техніки біля цивільних житлових будинків; побиття цивільного місцевого жителя; факти привласнення приватного майна російськими військовими.
Окупація села Вишневе тривала з 24 лютого 2022 до 4 квітня 2022 року. Представниками Освітнього дому були задокументовані наступні факти: ймовірний розстріл цивільного місцевого жителя; викрадення, незаконне позбавлення свободи й катування цивільних осіб, зокрема в підвалі школи та в приміщенні колишнього заводу; пошкодження електроопори, внаслідок чого в селі зникла електроенергія та була травмована цивільна місцева жителька; факти масового привласнення приватного майна.
Окупація російськими військовими села Дорогинка тривала з 25 лютого 2022 до 1 квітня 2022. Під час моніторингового виїзду в село Дорогинка було зібрано інформацію про зруйновані цивільні будинки, задокументувано випадок розстрілу цивільного чоловіка, два випадки поранення цивільних місцевих мешканців, два випадки незаконного позбавлення свободи цивільних осіб. Один із викрадених чоловіків був депортований у РФ, де перебуває й досі. Відомо, що російські військові привласнювали майно цивільних місцевих мешканців, пошкодили будинок культури, обстріляли школу.
Російські військові окупували село Іванівка 5 березня 2022 року. Освітній дім прав людини в Чернігові задокументував 4 випадки вбивства цивільних осіб. За інформацією представника громади, цивільних жертв у селі Іванівка було семеро. Задокументовано обстріли Іванівського ліцею під час перебування людей у шкільному підвалі, загибель цивільних осіб при спробі евакуації внаслідок цілеспрямованого нападу російських військових, замах на зґвалтування цивільної місцевої мешканки, розграбовування та хаотичні обстріли села.
Село Киїнка не було окуповане російськими військовими. Зважаючи на те, що воно знаходиться близько від Чернігова та важливих транспортних шляхів, російські військові часто обстрілювали село у спробах захопити місто. Киїнка опинилась на лінії зіткнення російських окупаційних військ та сил оборони України. Найбільший обстріл з підконтрольної на той час РФ території стався 28 лютого 2022 року, під час нього загинули 13 осіб та 5 були поранені. Однак точна кількість постраждалих, ймовірно, є більшою. Відомо також, що 5 березня 2022 року внаслідок російського обстрілу були зруйновані 6 цивільних будинків місцевих мешканців, а наприкінці березня 2022 року відбувся хаотичний обстріл населеного пункту російськими військовими.
Село Количівка не було в окупації, але села навколо — Іванівка, Ягідне, Лукашівка — були окуповані російськими військовими. Село Количівка російські військові почали обстрілювати приблизно з 27 лютого 2022 року. Бойові дії велися навколо села і в самому селі в лютому-квітні 2022 року. В селі — 668 дворів, з яких пошкоджено близько 500. Ймовірно, були використані касетні снаряди. Задокументовані обстріли цивільних об’єктів, внаслідок яких у лютому-квітні 2022 року загинули 5 цивільних місцевих мешканців, поранено — 17.
Селами Крупичполе та Сваричівка російська військова техніка рухалася з 25 лютого по 30 березня 2022 року. Освітній дім прав людини в Чернігові задокументував невибіркові обстріли цивільних об’єктів і населення під час руху колон цими селами. Ймовірно, в селі Крупичполе російські військові використовували розривні снаряди та запалювальні кулі.
Окупація російськими військовими села Лукашівка тривала з 9 березня 2022 до 30 березня 2022 року. Освітній дім прав людини в Чернігові отримав свідчення про вбивство трьох цивільних чоловіків, про катування цивільного фермера. Російські військові незаконно позбавили свободи двох жителів Лукашівки, одного з них розстріляли, а другого депортували в Росію. Пошкоджено багато будинків у селі, декілька повністю зруйновані. 9 березня 2022 року внаслідок обстрілів загинули 4 особи. Російські військові розмістили свій штаб і склад боєприпасів у місцевій церкві; ймовірно, в церкві також катували людей.
28 лютого 2022 року російські військові окупували Михайло-Коцюбинське, яке було звільнене 2 квітня 2022 року. В Михайло-Коцюбинській громаді 8 приватних будинків майже зруйновані внаслідок обстрілів, 130 мають різні пошкодження. Відомо, що в селищі 2 цивільні особи загинули, 2 зникли безвісти та 4 були поранені (зокрема двоє підірвалися на мінах). Задокументовано депортацію місцевих жителів на територію Росії, напади на цивільні об’єкти, зокрема на школу, а також привласнення російськими військовими приватного майна.
Російська військова техніка з’явилася на околицях села Новий Білоус 6 березня 2022 року. На околицях села російські військові розмістили техніку, з якої вели обстріл у напрямку Чернігова. Задокументовано обстріл росіянами Новобілоуського ліцею; напад на цивільний автомобіль, в результаті якого загинув чоловік та було поранено жінку; обстріл гуртожитку; обстріли села наприкінці лютого — на початку березня 2022 року; пошкодження приватних будинків місцевих жителів. У селі Новий Білоус російські військові розміщували техніку біля будинків місцевих жителів.
Російські військові підійшли впритул до села Новоукраїнське 24 лютого 2022 року. 6 березня 2022 року військова техніка зʼявилася на околицях села, а вже 31 березня 2022 року залишила населений пункт. Освітній дім прав людини в Чернігові задокументував незаконне позбавлення свободи та депортацію цивільних місцевих жителів, застосування проти них фізичної сили.
Село Піски було окуповане російськими військовими з 1 до 30 березня 2022 року. Зафіксовано випадки обстрілів російськими військовими цивільних обʼєктів і населення, широкомасштабного знищення і привласнення майна. Зафіксовано випадки розстрілу російськими військовими цивільних автомобілів, якими цивільні особи намагались евакуюватися в безпечне місце, а також про незаконне позбавлення свободи двох цивільних чоловіків.
Село Рівнопілля було окуповане російськими військовими з 25 лютого до 1-2 квітня 2022 року. Задокументовано випадки знищення та пошкодження цивільних обʼєктів внаслідок обстрілу 25 лютого 2022 року. В результаті одна цивільна жінка загинула, а ще одна була поранена.
Село Слобода було окуповане з 5 до 30 березня 2022 року. Зафіксовано випадки вбивства комбатантів, які, склавши зброю або не маючи більше засобів захисту, беззастережно здалися та не здійснювали спроб втекти. Крім цього, було зафіксовано атаки на цивільних осіб, які намагались евакуюватися, а також застосування фізичного насильства до цивільних осіб. Задокументовано обстріли 25 березня 2022 року, в результаті якого одна цивільна людина загинула та одна була поранена; 7 березня 2022 року від обстрілів також загинула цивільна жінка. Російські військові використовували практику живих щитів, розміщуючи вогневі точки поблизу житлових будинків, у яких проживали цивільні особи.
Село Терехівка перебувало під російською окупацією із 25 лютого до 31 березня 2022 року. Освітній дім прав людини в Чернігові задокументував вбивство цивільного мешканця Терехівки, випадки катування або нелюдського поводження, використання практики живих щитів.
Село Товстоліс перебувало під російською окупацією із 25 лютого 2022 року. Освітній дім прав людини в Чернігові задокументував випадки обстрілу цивільної колони автомобілів, яка рухалася з села Товстоліс до села Петрушин, в результаті чого загинув цивільний чоловік. Зафіксовано обстріл села 24 лютого 2022 року, в результаті якого згоріли понад 5 приватних будинків; використання практики живих щитів, знищення та пошкодження майна місцевих жителів.
Село Халявин перебувало під російською окупацією з 28 лютого по 1 березня 2022 року. Задокументовано випадки незаконного позбавлення свободи 4 чоловіків російськими військовими. 25 лютого 2022 року та 8 березня 2022 року від обстрілів постраждала психоневрологічна лікарня.
Село Шестовиця перебувало під окупацією із 28 лютого до 31 березня 2022 року. Задокументовано випадки спалення приватних будинків місцевих жителів російськими військовими; обстріл приватного підприємства, в результаті якого загинув сторож; випадки незаконного позбавлення свободи, умисних вбивств, використання практики живих щитів, знищення та привласнення майна місцевих жителів.
Висновки
Ці висновки складено за результатами проведення моніторингових виїздів з документування воєнних злочинів у 20 населених пунктах Чернігівщини та ще двох пов’язаних з ними сіл, інформацію щодо яких надали свідки. Висновки можуть не відображати закономірності на інших частинах Чернігівської області, які були окуповані російськими військовими та на яких проходили бойові дії.
Висновок 1
У кожному досліджуваному населеному пункті, окупованому російськими військовими, свідки розповідали про привласнення або ж знищення майна в приватних житлових будинках, школах, підприємствах, будинках культури. Освітній дім прав людини в Чернігові вважає, що такі дії російських військових є систематичними, широкомасштабними, безладними та навмисними. Знищення майна часто здійснювалось цілеспрямовано або внаслідок невибіркових нападів. Привласнення речей зазвичай не було викликане військовою необхідністю, а свідки повідомляли, що російські військові вивозили речі з села при відході з території.
Висновок 2
Є підстави стверджувати, що російські військові у багатьох випадках використовували населення окупованих сіл у якості “живого щита”. Зокрема, в селах Новий Білоус, Іванівка, Буянки, Вишневе, Петрушин, Михайло-Коцюбинське, Лукашівка, Слобода російські військові розміщували військову техніку біля житлових будинків місцевих жителів. Такими діями вони свідомо наражали на небезпеку цивільних осіб, які проживають у цих будинках. У селах Слобода, Лукашівка та Новий Білоус російські військові вели вогонь з вогневих точок біля житлових будинків. Розміщення військової техніки біля цивільних об’єктів наражає на небезпеку цивільне населення та може бути порушенням норм МГП (сторона має уникати розміщення військових об’єктів у густонаселених районах або поблизу них) – заборона використання практики "живих щитів"). Використання присутності цивільної особи або іншої особи, яка перебуває під захистом, для захисту певних пунктів, районів або збройних сил від військових операцій є злочином за Римським статутом.
Висновок 3
Під час окупації Чернігівщини російські військові зазвичай проводили обшуки у цивільних жителів, виселяли їх з будинків у багатьох населених пунктах, а самі використовували будинки для проживання, а підвали для укриття. Зокрема, такі випадки були задокументовані в Іванівці, Буянках, Вишневому, Слободі, Товстолісі та Халявині. У Іванівці, внаслідок таких дій російських військових, люди були вимушені переселитися у місцеву школу, яка зазнала пошкоджень під час обстрілу. Дані факти спростовують твердження країни агресора щодо необхідності проведення “військової операції” для захисту цивільного населення України.
Висновок 4
Освітній дім прав людини в Чернігові задокументував багато випадків невибіркових (хаотичних) та цілеспрямованих обстрілів населених пунктів, коли російські військові обстрілювали будинки, повз які вони проїжджали.
Задокументовані обстріли цивільних об’єктів, зокрема, приватних будинків, підприємств, об’єктів інфраструктури. Від обстрілів постраждали школи, зокрема, Іванівський, Количівський, Михайло-Коцюбинський, Новобілоуський, Крупичпільський, Дорогинський, Киїнський ліцеї та Пісківська й Андріївська школи.
Висновок 5
Задокументовано широкомасштабні, систематичні та цілеспрямовані випадки поранення та вбивства російськими військовослужбовцями місцевих жителів, катування, нелюдське поводження, завдання ушкоджень цивільним особам під час обстрілів та цілеспрямованих протиправних дій. Зокрема, напади на авто із цивільними особами, які намагались евакуюватись у безпечні місця. Так, в Пісках зафіксовано напад на цивільний автомобіль, де серед 6 пасажирів вижило тільки троє. Подібні випадки зафіксовано також у Количівці, Шестовиці тощо.
Висновок 6
У більшості населених пунктів були пошкоджені комунікації, у тому числі через невибіркові та цілеспрямовані напади з боку РФ. Зокрема, у Дорогинці російські військові розстріляли вишки мобільних операторів, внаслідок чого зник зв’язок. У Халявині під час окупації у місцевих мешканців не було електроенергії після того, як один зі снарядів влучив у трансформатор біля лікарні; після влучання у газову трубу, зник газ. У Киїнці не було електроенергії, газу, зв’язку, а відповідні служби не приїжджали ремонтувати через небезпеку. У Вишневому погрожували розправою за відмову брати гуманітарну допомогу від російських сил.
При цьому, РФ не виконували свої обов’язки щодо забезпечення підконтрольних населених пунктів базовими речами (продукти, вода, медична допомога тощо), що мали гарантувати існування та задоволення базових фізичних потреб населення.
Лінії електропередач та газове обладнання, що необхідні для виживання цивільного населення, в ряді випадків були знищені російськими військовими умисно.
Висновок 7
Враховуючи публічно заявлену росією мету так званої “спеціальної воєнної операції” щодо денацифікації України, ту кількість жертв серед цивільного населення на Чернігівщині, поширення нападу на великий географічний район (широкомасштабність), багаторазовість (систематичність) серйозних актів насилля щодо місцевих жителів, вчинених задля реалізації політики держави — наявні ознаки вчинення злочинів проти людяності.
Задокументовані протиправні діяння російської армії, зважаючи на спосіб реалізації, контекст збройного конфлікту та інші чинники, можуть вважатися свідченнями воєнних злочинів. Крім того, спрямованість нападів на залякування цивільного населення, передбачає можливість кваліфікації таких дій як злочин терору.
Важливо врахувати той факт, що місія з документування Освітнього дому прав людини в Чернігові покрила лише той обсяг інформації та території, який був визначений організацією виходячи з наявних обставин. Відповідно, обсяг широкомасштабних та систематичних неправомірних дій може бути значно більшим. Особливо важливо для оцінки обставин вчинення злочинів проти людяності враховувати не лише певну обмежену територію, зокрема окремі населені пункти Чернігівської області, а всю організаційну державну політику РФ на окупованих територіях України як з 2014, так і з 2022 року.
Освітній дім прав людини в Чернігові продовжує документувати воєнні злочини, вчинені на території Чернігівської області, тому висновки не є остаточними, можуть бути змінені та доповнені після інших моніторингових поїздок.
Автори тексту: команда документування Освітнього дому прав людини в Чернігові та юристи Регіонального центру прав людини, учасники Коаліції «Україна. П’ята ранку». За підтримки Празького громадського центру.
Складено за результатами моніторингових виїздів Освітнього дому прав людини в Чернігові з документування воєнних злочинів, проведених у вересні-грудні 2022 року у 20 населених пунктах Чернігівської області.