Митні законопроекти – спроба монополізації ринку

В Україні планують суттєво обмежити митний ліміт на міжнародні поштові відправлення. Якщо зараз безмитний ліміт встановлено на суму 150 євро в день, то нововведення передбачає обмеження на суму 150 євро в місяць. Альтернативний законопроект розробили і в Кабінеті Міністрів України, який, на їх думку, покликаний стати альтернативою проекту поданому в Раду. Законопроект передбачає обмеження безмитного ліміту, до трьох поштових відправлень на одну адресу, протягом місяця.

Проаналізувавши ініціативу парламенту та уряду, можна зазначити, що ні перший, ні другий законопроект не відображає реального стану речей та цілком суперечить інтересам українського населення.

Фото: надане Катериною Одарченко

Як виявилось, ідею обмеження безмитного ліміту в Україні лобіює Асоціація підприємств інформаційних технологій України. Вони представляють інтереси великих виробників, дистриб'юторів та імпортерів електроніки. Дану ідею АПІТУ почала просувати ще з початку 2016 року, тоді вони хотіли оподатковувати всі посилки вартістю більше 22 євро. Вони це мотивували тим, що український бюджет втрачає на цьому 3,6 млрд. гривень. В 2016 їх ініціатива зазнала невдачі, але представники інтересів великих виробників електроніки не полишають спроб монополізувати ринок через законодавчі нововведення.

Під ширмою національних інтересів

Ініціатори законопроектів заявляють, що їх прийняття допоможе подолати тіньовий імпорт та наповнити бюджет. Пропозиція виглядає цілком благородно, якщо не розбиратися в них детально. По-перше, дане обмеження не допоможе побороти тіньовий імпорт, а тільки ускладнить отримання посилок пересічним громадянам. Тим, хто займався тіньовим ввезенням товарів, не буде важко підлаштуватись під нову систему оподаткування. Тіньовики почнуть оформляти замовлення на підставних осіб, яким будуть сплачувати невелику винагороду, це очевидно. По-друге, наповнити бюджет коштами які будуть отримані з даного обмеження, також навряд чи реально. Якщо взяти світовий досвід за приклад, можна побачити що зниження безмитного ліміту не завжди призводить до наповнення бюджету, а скоріше навпаки збільшать видатки на оформлення цих платежів. Наприклад у США, збільшили митний поріг з 200 $ до 800 $ через те, що видатки на адміністративне оформлення надходжень з посилок перевищували суму самих надходжень. А в Канаді, де ліміт всього 20 $ виникла така ситуація, що Федеральний уряд Канади витрачає 160 млн. $, щоб зібрати 40. І зараз ведеться робота щодо підняття митного порогу до рентабельного рівня.

Здається абсурдним аргумент, що даний законопроект наблизить українське законодавство до європейського, адже митний ліміт на внутрішньому ринку ЄС взагалі відсутній. Ліміт встановлено тільки на імпортування товарів не з Європейської співдружності. Насамперед дане обмеження встановлено для захисту свого ринку від китайських та американських виробників.

Прихований мотив

На мою думку, українці освоїли покупки через інтернет-портали, що не дуже влаштовує великих постачальників товарів та електроніки в Україні. Представники корпорацій найбільше зацікавленні у прийнятті даних ініціатив, адже це дозволить їм монополізувати український ринок та нав`язати свої умови українському споживачу. Так що, даний законопроект не захищає інтересів ні держави, ні пересічних громадян. Він захищає інтереси великих корпорацій та невеликої кількості українських імпортерів. Знову бачимо ситуацію, що депутати дбають не про добробут населення, а лобіюють інтереси великого капіталу, фактично відбираючи в людей можливість купувати більш доступні товари за кордоном.

Катерина Одарченко Катерина Одарченко , Политтехнолог, партнер компании «SIC Group Ukrainе», президент Института демократии и развития “PolitA”
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter