Існує багато інших термінів , які чомусь соромляться вживати українські журналісти і редактори: «штурмовики», «сепаратисти», «злочинці», «нападники», «бойовики», «бандити», «громили», «головорізи», «найманці», «розкольники», «терористи». Так, саме терористами є ті озброєні люди, які захоплювали будівлі ОДА та СБУ в Донецьку, Луганську, Харкові.
У кримінально-правовій практиці тероризм класифікують, як застосування чи погрозу застосування насильства чи інших загально небезпечних дій, що створюють небезпеку життю чи здоров'ю невизначеного кола осіб, заподіяння майнової шкоди або настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії спрямовані на підрив атмосфери спокою, дестабілізацію, залякування чи пригноблення суспільства з метою ухвалення державою, міжнародною організацією, фізичною чи юридичною особою або групою осіб будь-якого рішення чи утримання від нього. Ознаками терористичної діяльності є політична вмотивованість, насильство або погрози використання насильства, намагання застосувати психологічний вплив, наявність позадержавного угрупування з ознаками організованої діяльності .
Озброєні і організовані сепаратисти вимагають відокремлення східних областей або ухвалення державою Україна федеративного статусу – і заради цього, вчиняють безлади, б’ють людей, озброюються, захоплюють будівлі. Тому, сепаратизм, у виконанні озброєних людей на Сході України, це не громадський рух і не публічні збори, а справжній тероризм. Отже, давайте, нарешті, називати речі своїми іменами.