Як координатор проекту "Професійний Уряд" дозволю собі пояснити деякі найбільш гострі питання, які ми отримали від громадськості:
- “Що за дискримінація, чи є випускник закордонного вузу розумніший за випускника українського ВНЗ?”
На мою думку, - ні. Я вважаю, що якість знань на 80% залежить від рівня бажання студента їх отримати, а навчальний заклад лише допомагає структурувати процес навчання. У своєму професійному досвіді я працював з дуже талановитими випускниками Могилянки, КНЕУ, ОНУ тощо.
Але є дві речі, які вкрай важливі для українського уряду сьогодні, які, на жаль, може запропонувати лише людина, яка навчалась або працювала за кордоном:
Перше - це те, що випускник закордонного ВНЗ бачив, як працює та був частиною системи без корупції. Він бачив те, що система без корупції можлива, він бачив те, що система без корупції ефективна. На жаль українські навчальні заклади перетворились на тренувальні майданчики корупції. Я закінчив 2 українські ВНЗ, я бачив це своїми очима. Система, за якою неможливо потрапити до закладу без хабара та де можливо купити будь-яку оцінку на іспиті, формує в української молоді бачення, що корупція - це норма життя.
На жаль, ми вже маємо декілька поколінь українців, які не ставляться до корупції як до найголовнішої проблеми українського суспільства. І проблема не в тому, як батьки виховували своїх дітей, проблема починається з ВНЗ, який перетворився у першого "викладача" курсу "корупція". Переважна більшість студентів закордонних вузів потрапила туди крізь жорсткий відбір, де не було корупційної складової. Усі ці студенти вчилися в системі, в якій дати хабар за оцінку було неможливо!!! Ці люди "прогуляли" курс "корупція".
Друге - це розуміння глобальних процесів, тенденцій, іншого менталітету. Кожний з нас, хто подорожував за кордон хоча б на тиждень, бачив як змінювалося бачення українських процесів після повернення. Ви можете собі уявити, які зміни проходить людина після декількох років навчання за кордоном? І не йдеться суто про навчання, йдеться про розуміння того, як працює інша економіка, інша культурна та політична система.
Сьогоднішні найгостріші виклики, які стоять перед українським суспільством, вимагають двох зазначених вище складових.
- “Ну і що, діти Ахметова теж вчаться за кордоном. "Мажори" поїхали за кордон погратися, тепер підуть до влади?”
Використаю це питання для того, щоб більш детально розповісти про людей, які беруть участь у проекті "Професійний Уряд". Зроблю це на прикладі 3-х організацій, які разом складають понад 50% учасників проекту та представляють 3 типи спільнот, які долучились до проекту:
Асоціація випускників програми стипендій ім. Едмунда С. Маскі об'єднує фахівців, які зараз працюють в Україні та навчались за кордоном за гроші цієї стипендії. Відбір за цією глобальною програмою проводиться кожний рік у багатьох країнах світу за двома критеріями: професійні та академічні досягнення; відсутність у людини іншої можливості щодо фінансування свого навчання. Перевага віддається людям з незаможних родин з різних регіонів країни. Переважна кількість людей, які зараз входять до цієї спільноти, походять з Луганську, Маріуполю, Полтави, сіл центральної України та Карпат. Я особисто брав участь у конкурсі на цю стипендію 4 роки поспіль та так і не зміг опинитися серед найкращих. За схожою системою працюють стипендії Фулбрайт, Ерасмус Мундус, Всесвітні Студії та інші благодійні організації, випускники яких долучились до проекту "Професійний Уряд".
Ukrainian Global MBA League об'єднує фахівців, які отримали за кордоном ступінь Магістра бізнес адміністрування (MBA). Сам зміст цього вченого ступеню майже виключає непрофесійну складову: середній вік студента - 28 років, мінімальний професійний досвід для подання документів на навчання - 3 роки на керівних або відповідальних посадах, необхідність подання для вступу результатів незалежного та дуже складного тесту GMAT.
Про членів Гарвардського Клубу України можу говорити більш конкретно, тому що знаю кожного члена клубу особисто. Серед понад 50 випускників Гарварду, які повернулися в Україну, немає жодної дитини відомого посадовця чи олігарху. Усі люди, які навчалися в Гарвардському університеті пройшли відбір за конкурсом 10-15 людей на місце, самі заробили гроші чи отримали кредит або стипендію для сплати навчання. Деяким допоміг сам університет, наприклад, кожному хто зміг пройти відбір до Гарвардського коледжу, незалежно від громадянства, у кого дохід родини менше 65 000 доларів на рік, гарантується безкоштовне навчання, сплата видатків на проживання та подорож до Бостону за рахунок Гарварду. Кожний, хто пройшов відбір до Гарвардської Школи Бізнесу, має право на отримання пільгового кредиту на навчання та проживання. Дуже схожа ситуація зі спільнотами Лондонської школи економіки (LSE), INSEAD, Columbia, Oxford, Лондонської школи бізнесу та інших, які долучилися до проекту "Професійний Уряд".
Наприкінці хочу наголосити, що наша спільна місія зробити український Уряд більше професійним для служіння народу. Ми закликаємо інші спільноти та громадянське суспільство створювати схожі ініціативи та долучитись до оновлення держави. Також треба спільно вимагати від Уряду, щоб він використовував такі інструменти та проходив процес оновлення.