І.Рєпін «Портрет художника Миколи Мурашка». 1877
Сам Микола Мурашко здобув освіту в Петербурзькій Академії мистецтв як вільний слухач, але повний курс не завершив, через хворобу повернувся на батьківщину. Микола Мурашко надіслав в Академію малюнки, на підставі яких Рада Академії надала йому звання вчителя малювання. Художник спочатку викладав малювання в кількох київських гімназіях і в училищі, аж поки в 1875 році не відкрив власну рисувальну школу. Її значення для українського мистецтва важко переоцінити: тут навчалися Михайло Жук, Микола Пимоненко, Фотій Красицький, Казимир Малевич, Григорій Світлицький, Валентин Сєров, Іван Їжакевич, Федір Балавенський; в школі викладали М.Врубель, Г. Павлуцький, В. Фабріціус, М. Пимоненко, І. Селезньов; у 1885-1895 роках Микола Мурашко вивчає досвід художніх навчальних закладів Кракова, Відня, Парижа, Болоньї, Флоренції та Рима; школа була демократичною і в ній могли вчитися діти бідняків; Мурашко видав посібник із рисування для дітей, що витримав кілька перевидань.
О.Мурашко «Старий вчитель(Портрет Миколи Мурашка)». 1906. Олія, полотно. 70,5х52,5 см
У 1877 році відбулася перша виставка учнів рисувальної школи в залі дворянського зібрання з платою за вхід 1 крб, всі кошти йшли на потреби школи. А взагалі меценатом закладу був Іван Терещенко. У 1901 році рисувальну школу реорганізували в Київське художнє училище.
Сам Микола Мурашко був насамперед пейзажистом («Річка Тетерів», «Коростишів» (1886 р.), «Крим» (1892 р.), «Берег Алупки» (1894 р.), «Ай-Петрі», «Мечеть» (1897 р.), «Млин», «У парку», «Вид Боярки»),відомі також кілька вдалих портретів пензля Мурашка – М.Ге, Т.Шевченка, П. Могили, ілюстрації до казок Андерсена.
М. Мурашко «Вид на Дніпро». 1810-ті.
У 1907 році вийшли мемуари Миколи Мурашка «Спогади старого учителя». Помер художник і педагог 1909 року, похований на Лук’янівському цвинтарі.