Щороку зростає кількість укладених угод та площа проданих земель (за виключення 2022 року), а головне – зростає ціна землі. На сьогодні вже продано перший мільйон гектарів та укладено понад 330 тис. угод купівлі-продажу землі, які раніше перебували під мораторієм.
Це важливий результат, який показує, що земельна реформа – відбулася, а ринок землі працює прозоро та ефективно. Показовою є й динаміка зростання середньої ціни одного гектара: від моменту запуску вона зросла на 96%, тобто фактично вдвічі, і продовжує рости.
Зараз спостерігається, що ринок землі виходить із етапу становлення та переходить до більш зрілої й прогнозованої фази розвитку, а попит на ринку стає більш структурованим і зрозумілим.
Динаміка продажів землі від старту ринку і до сьогодні
Ринок землі офіційно відкрився 1 липня 2021 року. Уже в перший рік українці продали 100,3 тис. гектарів угідь – це трохи більше за площу Києва і приблизно дорівнює площі Нью-Йорка.
Якщо подивитися на ці цифри через призму аграрної економіки, то масштаб стає ще зрозумілішим. Із такої площі можна зібрати орієнтовно 400–600 тис. тонн зерна, якого вистачило б, щоб прогодувати приблизно 1,5–2 млн людей протягом року.
У 2022-му темп продажу землі сповільнився через початок повномасштабного вторгнення – відчужено 69,2 тис. гектарів. Але вже наступного року попит на землю відновився і перевершив довоєнний рівень – відчужено 114,1 тис. гектарів.
Піковим став 2024 рік: кількість відчужених земель зросла майже втричі до 320,6 тис. гектарів. З них – 25 тис. земельних ділянок площею 78 тис. гектарів викупили юридичні особи, для яких така можливість зʼявилася з 1 січня 2024 року. Переважно попит сформували фізичні особи, які викупили понад 81,5 тис. земельних ділянок площею 242 тис. гектарів.
У 2025 році висхідна тенденція ринку землі збереглася – відчужено 356,5 тис. га, з яких юридичні особи купили близько 37,5 %, а фізичні – 62,5 %. Цього року станом на початок березня вже продано 40,3 тис. гектарів у співвідношенні, як і рік тому. Це підтверджує, що основний попит формують саме громадяни.
За неповні п’ять років продано вже мільйон гектарів землі – це вдесятеро більше, ніж у перший рік після зняття мораторію. Вирощене на цих землях зерно могло б забезпечити продовольством 15–20 мільйонів людей протягом року.
Ціна за гектар української землі лише зростає
За весь час функціонування ринку середня ціна на сільськогосподарську землю в Україні демонструє стабільне зростання. Навіть перший рік повномасштабного вторгнення не став винятком.
У 2021 році середня ціна за гектар становила 32 972 грн, а вже у 2022 році зросла до 34 202 грн. У 2023 році гектар коштував 38 804 грн.
У 2024 році середня ціна досягла 46 678 грн: юридичні особи платили 62 656 грн за гектар, фізичні – 41 510 грн. У 2025 році середня вартість зросла до 57 408 грн, при цьому юридичні особи витрачали в середньому 74 404 грн за гектар, а фізичні – 47 202 грн.
На початок березня 2026 року середня ціна за гектар уже сягнула 64 631 грн, причому юридичні особи купують землю по 84 643 грн, а фізичні – по 52 268 грн.
Постійне зростання і кількості угод, і вартості землі свідчить, що вона залишається стратегічним активом української економіки, на який формують стабільний попит як громадяни, так і бізнес.
У лідерах продажу землі – прифронтові регіони
За весь час функціонування ринку в Україні сформувалася пʼятірка регіонів-лідерів, де найактивніше продається земля. І, як не парадоксально, серед них – два прифронтові регіони.
Беззаперечним лідером є Сумщина – укладено понад 32 тис. угод, або приблизно 13 % від загальної кількості. На другому місці – Полтавщина із майже 31,5 тис. угод. Далі йдуть Вінниччина – майже 28 тис. угод, Хмельниччина – 27,5 тис. угод та Чернігівщина – 22,5 тис. угод.
Попит на землі у прифронтових регіонах не завжди пояснюється ціною. Наприклад, найдешевша середня вартість одного гектара у Запорізькій області – 36 тис. грн, проте там укладено лише 2 479 угод. Тоді як на Сумщині, яка найбільш приваблює інвесторів, ціна на 36% вища – 49,3 тис. грн.
В інших регіонах-лідерах середня вартість одного гектара виглядає так: на Полтавщині вона становить 85,5 тис. грн, на Вінниччині – майже 96 тис. грн, на Хмельниччині – 84 тис. грн, а на Чернігівщині – 50,6 тис. грн.
Найнижча активність покупців простежується у Волинській та Рівненській областях, де укладено по 1,3 тис. угод у кожній.
Хто купує землю в Україні
На ринку панують дві основні категорії покупців. Перші – це профільні покупці, тобто агровиробники, які купують землю для власного обробітку, віддаючи перевагу регіонам з найбільш родючими ґрунтами.
Другі – непрофільні інвестори, які розглядають землю як довгостроковий актив, часто здаючи її в оренду. Для них важливо придбати паї за нижчою ціною навіть у прифронтових регіонах, зокрема Чернігівській, Полтавській та Сумській, щоб згодом примножити капітал.
Ринок землі в Україні розвивається за європейською моделлю
Попри значну кількість угод за майже п’ять років функціонування ринку землі, частка угідь, що беруть участь у купівлі-продажу, залишається відносно невеликою – близько 3% від усієї площі агроземель. Це свідчить про поступовий і зважений розвиток ринку, формування якого відбувається контрольовано та без різких коливань. Саме така модель характерна для консервативних європейських земельних ринків. І тепер для України.
Надалі ключовим завданням держави є збереження прозорих правил функціонування ринку. Важливо також розширювати доступ агровиробників до фінансових інструментів та створювати умови для довгострокового і сталого розвитку земельних відносин в Україні.
Адже ефективний ринок землі в Україні – це не лише питання економічного розвитку держави, а й продовольчої безпеки нашої держави та світу.