ГлавнаяБлогиБлог Андрія Мамалиги

Як я став злочинцем

Черговий раз переконався в некомпетентності, непрофесійності, безвідповідальності та недбалості українських правоохоронців при виконанні ними своїх службових обов’язків. І скільки б міністр внутрішніх справ Захарченко не переконував українців , що в його відомстві все добре, практика життя показує інше : пересічному громадянину жити та працювати в Україні не те що б не зовсім безпечно, а навіть небезпечно. Тож можу стверджувати, що керівництво МВС абсолютно не знає ( або не хоче знати) що діється в міліційних низах. Резонансні злочини за участю працівників міліції в Врадіївці чи у справі Михайла Белікова є логічним наслідком існуючої системи правоохоронних органів в Україні.

28 серпня о 22 годині до мене в помешкання завітав слідчий Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Кастарнов Д.Б. з оперативною групою та повідомив ( через зачиненні двері) що автора цієї статті викликають до Дніпровського райвідділу на допит в якості підозрюваного за фактом крадіжки обладнання для ліфту !!! за частиною 4 статті 185 Кримінального Кодексу , за що передбачено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі. Іншою новиною буле те, що я за рішенням суду знаходжуся під домашнім арештом !!! ( Як ви здогадуєтесь я законослухняний громадянин і жодних злочинів не вчиняв.)Відчинивши двері правоохоронцю, його гнів змінився на розчарування, оскільки я виявився не тим , кого він очікував побачити (особу, яку притягнули до кримінальної відповідальності за вчинення злочину), але при цьому слідчий продовжував стверджувати, що шукає саме Мамалигу Андрія Володимировича, тобто мене і з моєю датою народження та за адресою моєї реєстрації, продемонструвавши як доказ фотознімок з мої зображенням на аркуші кримінальної справи.

Таким чином, я дізнався, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження у відношенні Мамалиги Андрія Володимировича за фактом скоєння крадіжки у великих розмірах , якому обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зі слів слідчого, той не справжній Андрій не мав при собі паспорта, був дуже схожий на мене та протоколах допиту та в суді вказував саме мої персональні данні.

Логічним є питання до слідчого, прокурора та судді Дніпровського району міста Києва ( що брали участь при розслідуванні цього злочину) : чому не була встановлена особа та неперевірена достовірність особистих даних вказаних цією особою при її затриманні на місці вчинення кримінального правопорушення, при обранні запобіжного заходу та при повідомленні про підозру у вчиненні правопорушення?

P.S. А якщо б цей несправжній Андрій Мамалига вчинив вбивство і вказав мої данні , то впевнений що правоохоронці діяли б тоді не так стримано ( відносно мене та моєї сім`ї ).

Андрій Мамалига Андрій Мамалига , Правозахисник, громадський діяч, адвокат
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter