ГоловнаБлогиБлог Марини Бурмаки

Виживання українців – на межі катастрофи

Здоров’я дітей - це фундамент успішності (або неуспішності) майбутнього розвитку держави. А саме в цій сфері у нас найбільші проблеми.

Більшість науковців з іронією ставляться до істерії навколо так званого «кінця світу». Тому що у нас є реальні проблеми, такі ж катастрофічні за впливом на майбутнє України.

Фото: Макс Левин

Наприклад, якщо політика нашої держави не зміниться, то, згідно прогнозу ООН, у 2050 році населення України становитиме всього 26 млн. людей.

Давайте подивимось на показник тривалості життя: у нашій країні він становить 67 років, а, наприклад в Ісландії, Швейцарії чи Швеції - понад 80 років. При цьому, показник здорового життя наших співвітчизників - 55 років, а в тих же ісландців, шведів і швейцарців - більше 70 років.

Саме тому першочерговим завданням у державі є зміцнення здоров’я українців, особливо дітей шкільного віку.

Один з найтривожніших сигналів - зростання смертельних випадків на уроках фізкультури.

За даними науковців, лише 6-10% підлітків 12-18-річного віку є здоровими, а в 50% хлопців та 65% дівчат резерви адаптаційних можливостей - низькі чи нижчі за середні (ось вам і причина тих трагедій, що стаються на уроках фізвиховання).

Для нормального розвитку дитина середнього шкільного віку повинна мінімально подолати дистанцію в 7 кілометрів за добу, а також перебувати на свіжому повітрі не менше 3-ох годин на добу.

Фантастичні норми, як для сьогоднішнього темпу життя школярів, чи не так?

Сьогодні досить гостро постає проблема здорового харчування дітей, адже його низька якість не здатна забезпечити організм елементами, необхідними для росту і здорового розвитку.

До то ж, у майже третини (а саме - 27 %) нашого населення не вистачає грошей на здорове харчування.

Свій пагубний внесок у вимирання українців роблять і шкідливі звички.

Так, в Україні палять 45% юнаків і 35% дівчат.

68% хлопців і 64% дівчат вживають алкоголь.

13% молоді вживають «легкі наркотики».

Ці відсотки прямопропорційно відобразяться на здоров’ї майбутніх нащадків.

Нам давно пора звернути увагу на режим робочого дня учнів, що впливає на формування дитячого здоров’я. Адже тривалість, інтенсивність, інформаційна насиченість навчальної діяльності сучасного школярика - поза межами можливого.

Наприклад, робочий тиждень старшокласника іноді перевищує 50-53 години (порівняйте: тривалість робочого тижня дорослої людини не перевищує 40-41 години).

До того ж, більшу частину цього часу дитина проводить у навчальних класах, за незручними партами, при поганому освітленні, без належної вентиляції приміщень.

Плюс тривалість дитячого сну, яка в середньому не перевищує 7-8 годин, при потребі не менше ніж 9,5-10 годин.

Тож важливими складовими зміцнення здоров’я молоді на даному етапі можуть стати:

  • ефективне медичне забезпечення у школах;
  • істотне поліпшення матеріально-технічної бази та підвищення кваліфікаційних вимог до вчителів фізвиховання;
  • система позашкільної освіти, зорієнтована на зміцнення здоров’я школярів.

І найважливіше - у суспільстві повинно домінувати переконання, що фізична активність є безальтернативним способом забезпечення здоров’я молоді.

Це ж очевидно, що здоров’я людини, а значить - спорт і фізична культура - повинні стати головною складовою національної ідеї України.

Марина Бурмака Марина Бурмака , Політолог, громадський діяч, президент Українського Центру суспільного розвитку
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram