Друг, спонсор, партнер по гольфу
67-річний Віткофф — один з найближчих друзів Дональда Трампа. Вони познайомилися у 1986 році, коли Віткофф працював у юридичній компанії, клієнтом якої був Трамп. Як пише The Wall Street Journal, основою дружби став сендвіч: чоловіки зіткнулися в гастрономі після спільної роботи над угодою, у Трампа не було готівки, тому Віткофф, за його ж словами, замовив бутерброд з шинкою та сиром.
Це доволі цікава деталь, яка чимало говорить про світогляд Віткоффа: він єврей, однак замовив сендвіч з шинкою та сиром, хоч юдейська традиція забороняє поєднувати в одній страві м'ясні та молочні продукти.
Віткофф, як і Трамп, заробив статки на нерухомості. Понад те, саме майбутній президент США надихнув молодого юриста змінити рід занять і стати забудовником.
Починав Віткофф з відновлення недорогої нерухомості у Нью-Йорку, зараз його компанія Witkoff group володіє понад півсотнею знакових об'єктів у США, Великій Британії. Як і Trump organization, компанія Віткоффа веде бізнес з багатьма країнами Перської затоки, зокрема, в його об'єкти інвестували суверенні фонди Катару й ОАЕ.
Окрім нерухомості Стіва Віткоффа та Дональда Трампа поєднує любов до гольфу: обоє володіють гольф-клубами і є пристрасними гравцями у гольф. До слова, саме Віткофф був поруч з Трампом на полі для гольфу під час ймовірної спроби замаху на кандидата у президенти у вересні минулого року.
Віткофф багато років є спонсором Республіканської партії, він також фінансував виборчу кампанію Дональда Трампа і провів поруч з ним увесь той період. Як писали медіа, Віткофф був не лише довіреним радником, а й неодноразово виступав посередником, згладжував конфлікти з впливовими республіканцями. Зокрема, з губернатором Джорджії Браяном Кемпом, якого кандидат у президенти образив під час передвиборчого мітингу, і з конкурентом по праймериз Роном Десантісом.
Після перемоги Трамп призначив Віткоффа співголовою Президентського комітету з інавгурації.
Емісар на Близькому Сході
Стів Віткофф не має дипломатичного досвіду, однак має репутацію талановитого переговорника. Як писала The Wall Street Journal, колеги у світі нерухомості описують Віткоффа як розумного, симпатичного й талановитого фахівця, стиль ведення переговорів якого ніколи не був змагальним. І цей аргумент, вочевидь, зіграв йому на користь, коли Віткофф запропонував Дональду Трампу, аби він призначив його своїм спеціальним представником на Близькому Сході.
Як розповів NBC News сенатор-республіканець Ліндсі Грем, Трамп вирішив призначити свого друга після того, як Віткофф під час обіду з ним висловив ідею працювати на Близькому Сході.
«Це мене приголомшило, тому що я не знав, що він настільки зацікавлений у Близькому Сході, — зазначив Грем. — І Трамп подивився на мене і сказав: “Ну, мільйон людей намагалися. Виберімо хорошого хлопця, який є розумним хлопцем».
Рішення виявилося вдалим: Віткофф відіграв важливу роль у переговорах про припинення вогню й обмін заручниками між Ізраїлем і ХАМАС у січні 2025 року. Він об’єднав зусилля з Бреттом Макгерком, представником президента Джозефа Байдена в перемовинах з прем’єр-міністром Катару шейхом Мохаммедом бін Абдулрахманом Аль Тані (представляв ХАМАС) та очільником уряду Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. «Рідко, якщо взагалі колись, команди нинішніх і нових президентів різних партій працювали разом у такий важливий момент», — писало видання The New York Times.
Високопоставлений чиновник Білого дому, близький до переговорів, розповів NBC News, що Віткофф був «дуже корисним, зокрема, вирішив кілька питань» щодо «дуже складної угоди».
Роль Віткоффа — насамперед змусити Нетаньягу погодитися на угоду до інавгурації Дональда Трампа, щоб новообраний президент міг у день свого вступу на посаду оголосити про першу вдалу миротворчу ініціативу.
Як повідомила ізраїльська газета Haaretz, коли угода була на фінальному етапі, Віткофф звернувся до офісу Нетаньягу, щоб погодити її умови. Проте помічники ізраїльського прем’єра сказали, що його не можна турбувати під час шабату. Віткофф відповів, що йому байдуже, який сьогодні день, тому Нетаньягу зобов'язаний відповісти.
Роль у перемовинах з Україною та Росією
Досі Стів Віткофф інтересу до України не проявляв, принаймні публічно. Проте наприкінці січня Віткофф поспілкувався з Андрієм Єрмаком у Польщі на урочистостях з нагоди 80-ї річниці визволення Аушвіцу-Біркенау. Однак ні очільник Офісу Президента України, ні представник президента США жодних подробиць про зустріч не розповідали.
Невідомо також, коли саме Дональд Трамп вирішив залучити його до перемовин.
Хоча логіку президента США зрозуміти можна.
По-перше, Віткофф — близький друг Трампа, а 47-й президент звик працювати в чутливих питаннях через людей, яким особисто довіряє. У певному сенсі в цьому президенти США й України схожі: обидва скептично ставляться до класичних дипломатів.
По-друге, Віткофф довів свою ефективність на Близькому Сході і Трамп, вочевидь, сподівається, що він може повторити успіх на російському треку.
По-третє, Трамп, імовірно, сподівається впливати на Москву, у тому числі через кооперацію з нафтовими монархіями Затоки, які тісно співпрацюють з РФ, а Віткофф має власні контакти серед тамтешніх еліт.
Не виключено, що в нью-йоркського магната нерухомості були клієнти чи партнери серед путінського оточення: донедавна російські багатії полюбляли інвестувати в розкішну американську нерухомість.
Тож Віткофф відповідатиме за перемовини саме з Москвою, натомість роль спеціального представника президента США Дональда Трампа Кіта Келлога під питанням: Дональд Трамп узагалі не назвав його в переліку тих, хто очолить переговори. Згодом речниця Білого дому Керолайн Лівітт уточнила, що Келлог «залишається важливою частиною команди в цих зусиллях». Лівітт зазначила, що він «відіграв величезну роль у тому, щоб довести переговори до нинішнього моменту» і продовжує бути частиною адміністрації президента Трампа.
Але чи піде така зміна на користь перемовинам? І чи не зіграє проти України відсутність у Віткоффа достатнього розуміння причин війни та складних стосунків між Україною та Росією загалом. Бо на Близький Схід усе ж він їхав як людина, що добре знає ситуацію та чудово розуміє контекст.