Трамп сказав — Трамп зробив
Про свої плани створити оперативну групу та президентську комісію для захисту християн від релігійної дискримінації Дональд Трамп оголосив на Національному молитовному сніданку, який минулого тижня відбувся у Вашингтоні. Також він анонсував призначення генеральної прокурорки Пем Бонді головою оперативної групи з «викорінення антихристиянських упереджень», яка повинна припинити «всі форми антихристиянських нападів і дискримінації у федеральному уряді».
Ще президент заявив, що створює Офіс Білого дому з питань віри (White House Faith Office) на чолі з преподобною Полою Вайт, яка кілька років була його радницею з питань релігії.
У промові на Національному молитовному сніданку Трамп наголосив на важливості віри для американської нації: «Від самого початку наша республіка була заснована людьми віри, об’єднаними чотирма простими, але прекрасними словами: In God We Trust (На Бога уповаємо).
Він додав, що «люди не можуть бути щасливими без релігії, без віри», і закликав повернути Бога в повсякденне життя американців.
Невіруючий не має шансів
Буде несправедливо стверджувати, що президент Трамп має першість у відстоюванні релігійних засад. За статистикою, понад 80 % американців вважають себе віруючими. Тож для Сполучених Штатів релігійна свобода — засаднича річ, основа ідентичності. Не дивно, що кожен кандидат у президенти намагається догодити релігійному електорату, застосовуючи відповідну риторику, та, наскільки це вдається, демонструє свою побожність. Таки так: невіруючий політик не має шансів стати президентом Америки.
І кожен господар Білого дому створював підрозділ, який відповідав за релігійний напрямок. Джордж Буш у 2001 році заснував Управління релігійного і добросусідського партнерства (Office of Faith-Based and Neighborhood Partnerships), аби зміцнити релігійні й громадські організації та розширити їхню спроможність соціальної діяльності за кошти бюджету. Демократ Барак Обама зберіг цей офіс, звісно, змінивши керівництво. Трамп у першій своїй каденції розкритикував діяльність цієї структури і створив ініціативу «Віра і можливості», яка мала схожі завдання: допомогти релігійним організаціям отримати рівний доступ до державного фінансування. Джо Байден відновив роботу релігійного управління. Трамп, звісно, його розкритикував, розформував і створив Офіс віри, додавши до його повноважень «захист релігійної свободи на національному та міжнародному рівнях».
На думку Трампа, його попередники спотворили політику захисту релігійної свободи. Пояснення прозвучало з уст віцепрезидента США Дж. Д. Венса під час Саміту з релігійної свободи у Вашингтоні. «Занадто часто міжнародні ініціативи США у сфері релігійної свободи перетворювалися на абсурд. Як так сталося, що ми витрачаємо сотні тисяч доларів платників податків на підтримку структур, які поширюють атеїзм по всьому світу?» — заявив він і пообіцяв, що адміністрація Трампа не лише відновить, а й розширить політику, спрямовану на захист релігійної свободи.
Поки що відомо, що Офіс віри підтримуватиме релігійні громади в питаннях співпраці з урядом, захищатиме права релігійних організацій у соціальній діяльності, сприятиме релігійній свободі як на національному, так і міжнародному рівнях.
Пола, яка навернула Трампа
Керівництво Офісом віри Трамп доручив пасторці Полі Вайт, з якою він тісно співпрацює ще від першої каденції і яка є його духовною радницею.
Епатажна проповідниця Пола Вайт — зірка телебачення, апостольська лідерка Незалежного харизматичного руху та прихильниця теології процвітання, за якою матеріальний успіх є ознакою Божої благодаті. Чи не тому їй вдалося знайти спільну мову з президентом? Пишуть, що вони знайомі майже 25 років і що начебто саме Пола навернула його до віри.
Для нас важливий факт, що Пола Вайт від початку вторгнення організувала благодійну допомогу для українських біженців у країнах Європи, про що регулярно звітувала на своєму сайті. Також важливо, що в цій місії вона співпрацювала з українськими протестантськими пасторами.
Очевидно, Пола — це та особа, якій довіряє і до якої буде прислухатися американський президент.
Випередити кремлівську пропаганду
Засновник Українського молитовного сніданку в США Михайло Жовнір вважає, що Пола Вайт буде дуже наполегливою в питаннях свободи віри, і українцям треба скористатися цим.
«Полу Вайт знаю особисто ще з першої каденції президента Трампа. Думаю, вона дуже активно займатиметься тим, що стосується свободи совісті, свободи віросповідань, свободи для християн і захисту від переслідувань. І нам важливо донести правильні меседжі про українські реалії», — зазначив Михайло Жовнір.
За його словами, добрим прикладом такої адвокації українських інтересів є участь нашої делегації в Міжнародному саміті релігійних свобод. «Українська делегація влаштувала гарну зустріч, на якій показала фільм про переслідування віруючих в Україні російською окупаційною владою і військовими, про те, що об'єктивно сьогодні відбувається, як переслідують віруючих на тимчасово окупованих територіях. Це було досить вражаюче і мало багато гарних фідбеків», — зазначає Жовнір.
Україні необхідно використовувати всі можливості, щоб донести інформацію про війну проти України, зокрема про релігійні переслідування: знищення церков, убивство й катування священників і вірян, насаджування РПЦ на тимчасово окупованих територіях.
І в цій справі не можна гаяти час, бо ж кремлівська пропагандистська діяльність щодо «переслідувань православних в Україні» не тільки не припинилася, а невдовзі може, навпаки, активізуватися.
«Є люди, які досить активно, ба навіть агресивно доносять меседжі, що в Україні, мовляв, переслідують церкву, релігію. Хоча це не домінантна думка. Маємо людей серед американського істеблішменту, які дотримуються абсолютно іншої думки, і вони кажуть, що ніхто церкву не переслідує, а громади Української православної церкви (УПЦ МП. — Ред.) зобов’язали перереєструватися для того, щоб позбутися впливу Москви», — сказав Жовнір.
Релігійний порядок денний — виклик для української влади
Якщо українська влада хоче налагодити співпрацю з Білим домом, їй доведеться змінювати підходи.
Директор Міжнародного інституту афонської спадщини, запрошений науковий дослідник кафедри історії, релігії та теології Ексетерського університету (Великобританія) Сергій Шумило вважає, що хоче цього українська влада чи ні, але релігійний складник у політиці матиме все більше ваги.
«На жаль, чимало українських політиків недооцінюють роль релігії та релігійної дипломатії в суспільних процесах і міжнародних відносинах. В Україні є авторитетний і доволі дієвий майданчик — Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій, інші інституції, як, скажімо, Інститут релігійної свободи, які фахово працюють над цими питаннями і з якими українській владі необхідно більше взаємодіяти та працювати, зокрема й у контексті міжнародних контактів», — зазначає Сергій Шумило.
За його словами, це дуже важливо з огляду на кремлівську активність за кордоном у релігійних питаннях.
«Мав би існувати спеціальний підрозділ у структурі МЗС України, мали б бути експерти-радники при посольствах України за кордоном. На жаль, поки що цього немає. Існує якесь старе радянське упередження, мовляв, «церковними питаннями нехай займаються церковники», «у нас релігія відділена від держави» і т. ін. За такими відмовками часто криється банальний непрофесіоналізм і нерозуміння тонкощів і механізмів релігійних складників і їхньої ролі й значення, зокрема і в умовах війни Росії проти України», — вважає науковець.
Він каже, що Україна має використовувати всі важелі й механізми в міжнародній діяльності, зокрема й релігійну дипломатію.
Михайло Жовнір також дотримується думки, що українська влада мала б продемонструвати відкритість до релігійних питань в Україні.
«Скажімо, у Верховній Раді зареєстрована постанова про створення національного Дня молитви в Україні, ухвалення якої може продемонструвати, що Україна відкрита не тільки для ліволіберального напрямку, а й дає право голосу людям, які сповідують християнські погляди», — зазначає він.
Щодо офісу пасторки Поли Вайт, наразі не знаємо, наскільки широкими будуть його повноваження, наскільки великим вплив на міжнародну політику, зокрема, чи справді його діяльність зможе впливати на тих, хто переслідує за віру.
У будь-якому разі стукати у двері Поли Вайт нам потрібно вже сьогодні.
«Думаю, що Офіс з питань віри може надавати рекомендації Держдепартаменту, Конгресу, — зазначає Михайло Жовнір. — Але для нас зараз важливо налагодити добрі стосунки з людьми, відповідальними за цей сектор, зокрема Полою Вайт, і постаратися донести якомога швидше об’єктивну інформацію про Україну. Можете не сумніватися, що вороги і їхні агенти впливу це також робитимуть. І ми маємо шанс бути першими».