​Гарріс перемагає на дебатах, однак чи вплине це на результат виборів?

Фото: EPA-EFE/DEMETRIUS FREEMAN

Дональд Трамп і Камала Гарріс

На початку дебатів пані Гарріс підійшла до Дональда Трампа, щоб привітатися. Це була їхня перша особиста зустріч, тому віцепрезидентка представилася: «Камала Гарріс», — сказала вона, простягши руку. 

«Розважся», — порадив їй республіканець, відповідаючи на привітання. 

Власне так і сталося: упродовж майже двогодинних дебатів більше говорив Трамп (42 хвилини 52 секунди, Гарріс — 37 хвилин 36 секунд), а розважалася більше демократка.

Гарріс залізла під шкіру Трампу

Десятки американських медіа, аналізуючи дебати, винесли в заголовки одну й ту саму фразу: Гарріс залізла під шкіру (вивела з рівноваги) Трампа (Harris gets under Trump's skin).

Як писали американські медіа, єдина порада щодо дебатів, на якій постійно наголошували радники Трампа, — не втрачати холоднокровності. І він не виконав її.

Протягом двогодинних дискусій демократична кандидатка вміло й доречно провокувала опонента. І Трамп, попри значно більший досвід публічної політики загалом і дебатів зокрема, емоційно й не найкраще реагував на її удари. 

Скажімо, коли Гарріс заявила, що «світові лідери сміються з Дональда Трампа», «деякі воєначальники, окремі з яких були з вами, кажуть, що ви ганьба», 45-й президент спромігся лише пробелькотіти, що, мовляв, сам Віктор Орбан сказав: світові «потрібне повернення Трампа на посаду президента».

А коли модератори дебатів звернулися до виграшної для республіканців теми — імміграції, закинула Трампу, що той зруйнував двопартійну угоду про кордон, а потім — що його передвиборчі мітинги нудні, тому люди швидко йдуть з них геть. І Трамп замість того, щоб управлятися у красномовстві на улюблену тему, кинувся виправдовуватися: «Люди не йдуть з моїх мітингів. У нас найбільші мітинги, найнеймовірніші мітинги в історії політики!».

Згодом Трамп неодноразово намагався перевести розмову на тему імміграції і в запалі суперечки повторив маячню свого напарника Джея Ді Венса про те, що мігранти з Гаїті крадуть домашніх тварин і їдять їх: «Вони їдять, вони їдять домашніх тварин людей, які там живуть. І ось що відбувається в нашій країні. І це соромно».

Заяви Трампа — невичерпне джерело мемів

Камалі Гарріс залишалося лише задоволено посміхатися й спостерігати, як конкурент закопує себе сам. Нервував Трамп і тоді, коли модератори дебатів з телеканалу ABC (які помітно упередженіше ставилися до республіканського кандидата) намагалися витиснути з нього конкретні відповіді на поставлені запитання. Так, про майбутнє ObamaCare (реформи системи медичного страхування, яку провів Барак Обама і яку неодноразово намагався скасувати Дональд Трамп) він відповів: «У мене є концепція плану. Зараз я не президент». «Концепція плану» тут же стала хітом у соцмережах. 

«Вона розставляла пастки, а він ганяв за кроликом у кожну нору замість того, щоб говорити про те, про що мав би говорити. Це різниця між тими, хто добре підготовлений, і тими, хто не готовий», — констатував за підсумками дебатів колишній губернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті, який очолював перехідну команду президента Трампа у 2016 році.

«Гарріс розставила пастки, тож він присвятив більшу частину дебатів розмовам про минуле, чи про Джо Байдена, чи про те, як іммігранти їдять домашніх тварин, але не про те, як він покращить життя американців у наступні чотири роки», — резюмувало в редакційній статті видання The Wall Street Journal. 

Трамп бив Гарріс її минулим і Джозефом Байденом

Навіть за очевидної переваги Гарріс дебати не були, послуговуючись футбольною термінологією, грою в одні ворота. 

Дональд Трамп усе ж певну підготовку до дискусії з Гарріс провів і часом вдало атакував віцепрезидентку її ж власними ініціативами. 

Фото: EPA-EFE/DEMETRIUS FREEMAN

Кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп

Гарріс у відповідь доводилося заперечувати власні ж слова. Наприклад, вона заявила, що не виступала за заборону фрекінгу (методу видобутку сланцевого газу), хоч протягом виборів 2019-го, змагаючись на праймериз, заявляла, що, «безсумнівно, виступає за заборону фрекінгу». 

Інколи, втім, правда з уст Трампа звучала як цілковита маячня. Наприклад, він заявив, що його опонентка «хоче проводити трансгендерні операції з нелегальними мігрантами, які перебувають у в’язниці». Як зазначили фактчекери CNN, у 2019 році Камала Гарріс справді сказала Американській спілці громадянських свобод, що вона підтримує операції зі зміни статі для затриманих мігрантів.

Трамп також кілька разів нагадав, що демократка не раз змінювала позиції з тих чи інших питань і «все, у що вона вірила три роки тому й чотири роки тому, уже викинуте з вікна». 

«Тепер вона переходить до моєї філософії. Я навіть збирався надіслати їй кепку MAGA, — сказав Трамп, додавши, що в разі обрання Гарріс знову змінить погляди «і це буде кінець нашої країни».

Ще одна лінія атаки Трампа — спроба склеїти Гарріс із невдачами адміністрації Байдена і з ним самим. 

45-й президент наголосив, що «ніколи не бачив гіршого періоду», ніж президентство Байдена, і що людям складно «купити пластівці, бекон, яйця чи щось інше» через високу інфляцію (зростання цін на продукти — одна з ключових тем виборчої кампанії Гарріс). 

«Запам'ятайте це: вона — Байден», — кілька разів наголосив він, закидаючи тандему Байден — Гарріс і зростання кількості нелегальних мігрантів, і війну Росії проти України.

«Очевидно, я не Джо Байден. І я точно не Дональд Трамп, — парирувала вона. — І ви змагаєтесь не з Байденом, а зі мною». 

Утім в економічному блоці Трамп усе ж був переконливішим. 

Республіканець очікувано програв у питанні абортів

Гарріс агресивно атакувала Трампа в питанні абортів і його ролі у призначенні консервативних суддів Верховного суду, які скасували у 2022 році історичне рішення 1973 року «Роу проти Вейда», що закріплювало право на аборт.

У відповідь на слова Трампа, що «потрібна була сміливість», щоб скасувати «Роу проти Вейда», і що політику абортів має вирішувати кожен штат окремо, Гарріс емоційно заявила, що жінкам відмовляють у допомозі у відділеннях невідкладної допомоги, «оскільки медичні працівники бояться, що можуть потрапити до в’язниці», 

«А жінка стікає кров'ю в машині на парковці… Чи 12–13-річна дівчина, яка пережила інцест, змушена доношувати вагітність? Вони цього не хочуть, — сказала вона. — Дональд Трамп точно не повинен вказувати жінці, що робити зі своїм тілом». 

І з цим твердженням, схоже, солідаризувалось чимало американок: упродовж першої години після дебатів кількість пожертвувань на кампанію Гарріс стрімко зросла, і 71 % тих, хто офірував свої гроші, — жінки, повідомив CNN представник штабу кандидатки.

Гарріс уникала однозначних відповідей щодо Ізраїлю

Питання стратегії щодо Ізраїлю та Палестини традиційно розколює Демократичну партію та її електорат. Тож Гарріс намагалася балансувати, однак не надто переконливо. 

Фото: EPA-EFE/DEMETRIUS FREEMAN

Камала Гарріс під час дебатів

Вона повторила свою традиційну мантру, що «Ізраїль має право захищати себе», але «занадто багато невинних палестинців було вбито» внаслідок дій Ізраїлю в Газі.

Трамп так само традиційно стверджував, що війна не сталася б, якби він був президентом. І що «Ізраїль не існуватиме», якщо Гарріс оберуть президенткою, адже «вона ненавидить Ізраїль».

Україна у фокусі уваги

Про російську агресію та стратегію США щодо допомоги Україні обоє кандидатів говорили багато. На жаль, обоє не надто вдало. 

Дональд Трамп двічі уникнув прямої відповіді на дуже просте, за словами модераторів, запитання: «Чи хочете ви, щоб Україна перемогла в цій війні?».

«Я хочу, щоб війна закінчилася. Я хочу врятувати життя. Людей убивають мільйонами. Це значно гірше, ніж ті числа, які вони вам показують», — сказав він.

І коли ведучий перепитав, чи вважає Трамп, що перемога України в інтересах США, республіканець знову повторив, що «в найкращих інтересах США закінчити цю війну, вирішити її, домовитися про угоду».

Трамп укотре пообіцяв закінчити війну ще до приходу в Білий дім: «Я дуже добре знаю Зеленського, я дуже добре знаю Путіна. У мене хороші відносини з ними, і вони мене поважають. Вони не поважають Байдена… Я поговорю з одним, я поговорю з іншим, я зберу їх докупи. Цієї війни ніколи не сталося б”.

Трамп і Путін під час саміту G20 у Японії, червень 2019 року

Гарріс у відповідь звинуватила опонента в тому, що закінчити війну за 24 годин можна, лише здавши Україну. 

А втім, запитання модератора, чим її політика відрізнятиметься від того, що робить Байден, Гарріс фактично проігнорувала, просто розповівши, що зробила американська адміністрація напередодні великої війни та як об’єднала «50 країн, щоб підтримати Україну в її праведному захисті». 

«Якби Дональд Трамп був президентом, Путін зараз сидів би в Києві, поглядаючи на решту Європи, починаючи з Польщі», — заявила вона й закликала Трампа «розповісти восьмистам тисячам польських американців Пенсильванії, як він буде захищати Європу, зокрема Польщу, від Росії. 

«Путін сидів би в Москві. Він не втратив би 300 тисяч чоловіків і жінок, а сидів би в Москві набагато щасливішим, ніж зараз, — сказав у відповідь Трамп. — Але, зрештою, у нього є те, чого немає в інших, у нього ядерна зброя — і ніхто про це не говорить! І можливо, він її використає». 

Республіканець також заявив, що Гарріс — жахлива переговорниця, яка «провалила мирні переговори ще до початку війни», «бо все, що вона казала, було слабким і дурним». 

«Її послали на переговори із Зеленським і з Путіним, а через три дні почалася війна, такий-от у неї талант», — стверджував він. (Насправді Гарріс у лютому 2022-го зустрічалася лише з Володимиром Зеленським).

Ще Трамп зауважив, що США роками «платили майже всьому НАТО»: «Нас обдирали європейські країни і щодо торгівлі, і щодо НАТО. Я змусив їх заплатити, виголосивши одну із заяв, про які ви згадали раніше, “якщо ви не заплатите, ми не будемо вас захищати”. Інакше ми б ніколи його (фінансування НАТО від європейських країн. — Ред.) не отримали». 

Він також поскаржився, що США надали Україні від 250 до 275 мільярдів доларів допомоги, а європейські країни — лише від 100 до 150 мільярдів. (За підрахунками Кільського інституту, який веде реєстр допомоги Україні, США надали 109 мільярдів допомоги, держави ЄС — 207 мільярдів.)

«Реальність така, що Америка завжди мала бути лідером, який дотримується міжнародних правил і норм, — сказала Гарріс. — Лідером, який демонструє силу, розуміючи, що альянси, які ми маємо по всьому світу, залежать від нашої здатності піклуватися про наших друзів і не віддавати перевагу нашим ворогам. А ви обожнюєте сильних людей замість того, щоб дбати про демократію».

Дебати в принципі мають значення?

Дебати мають значення, однак навіть однозначна перемога на них не надто впливає на результат виборів. Наприклад, Гілларі Клінтон виграла на дебатах у Дональда Трампа 2016 року, однак програла йому на виборах, хоч набрала на два мільйони голосів більше. 

Усе через специфіку президентських виборів у США. Главу Білого дому обирають не виборці загалом, а члени колегії виборців — усього 538 голосів, які розподілені між 50 штатами й округом Колумбія. Найменші за чисельністю населення штати отримують три голоси, найбільш густонаселена Каліфорнія — аж 54 голоси. При цьому кандидат, що переміг на виборах у конкретному штаті, отримує всі голоси його виборників, попри відсотки, набрані обома кандидатами. 

Тому боротьби за голоси в гарантовано демократичних чи республіканських штатах практично немає і кандидати майже не вкладають у них ресурси — практично всі зусилля спрямовані на 94 голоси виборників у семи штатах плюс один округ у Небрасці (докладно про це ми писали тут).

Фото: EPA-EFE/JIM LO SCALZO

Дональд Трамп після дебатів на телеканалі ABC

На виборах 2020 року кандидати перемагали в хитких штатах з перевагою менш ніж 5 %. У Арізоні та Джорджії чинний президент Байден переміг, здобувши лише на 10–12 тисяч голосів більше, ніж Дональд Трамп. Соціологічні прогнози при таких цифрах банально не працюють. 

На виборах 2024-го ситуація, ймовірно, повториться: шанси кандидатів у хитких штатах практично рівні, підсумкова перевага буде мінімальною. А от щоб її здобути, і потрібна цілеспрямована робота з виборцями, які ще не визначилися або вагаються. І зовсім не факт, що саме дебати вплинуть на їхнє рішення.