Кого мусить переконати Гарріс?
Щоб стати президентом США, Гарріс чи Трампу потрібно набрати 270 і більше голосів виборників США. Після того, як Байден поступився своїй віцепрезидентці місцем у перегонах, вона може розраховувати, за даними CNN, на 225 голосів виборників синіх штатів, Трамп — на 219 голосів червоних.
Гарантовано республіканські штати — 188 голосів виборців:
Алабама (9), Аляска (3), Арканзас (6), Айдахо (4), Індіана (11), Айова (6), Канзас (6), Кентуккі (8), Луїзіана (8), Міссісіпі (6), Міссурі (10), Монтана (4), Небраска (4), Північна Дакота (3), Огайо (17), Оклахома (7), Південна Кароліна (9), Південна Дакота (3), Теннессі (11), Техас (40), Юта (6), Західна Вірджинія (4), Вайомінг (3).
Радше республіканські — 31 голос виборців:
Флорида (30), Мен, 2-й виборчий округ (1).
Гарантовано демократичні штати — 175 голосів виборників:
Каліфорнія (54), Коннектикут (7), Делавер (3), округ Колумбія (3), Гаваї (4), Іллінойс (19), Мен (3), Меріленд (10), Массачусетс (11), Нью-Джерсі (14), Нью-Йорк (28), Род-Айленд (4), Вермонт (3), Вашингтон (12).
Радше демократичні — 50 голосів виборників:
Колорадо (10), Міннесота (10), Нью-Гемпшир (4), Нью-Мексико (5), Орегон (8), Вірджинія (13).
Поле бою — 94 голоси виборників:
Арізона (11), Джорджія (16), Мічиган (15), Небраска, 2-й виборчий округ (1), Невада (6), Північна Кароліна (16), Пенсільванія (19), Вісконсін (10).
Тож ціллю будь-якої кампанії кандидатів у президенти США є голоси виборників у семи хитких штатах, на які обидві партії кинуть більшість ресурсів. Демократи і республіканці вже витратили чверть мільярда доларів лише на пряму рекламу в них.
За оцінками аналітиків CNN, до зміни Байдена на Гарріс у чотирьох хитких штатах: Мічигані, Джорджії, Неваді та Північній Кароліні — майже гарантовано перемагав Трамп. Зараз шанси знову мають обоє кандидатів.
Гарріс дуже важливо сформулювати привабливу пропозицію для Іржавого поясу: Пенсільванія, Мічиган, Вісконсін (44 голоси). Там вона серйозно переважає серед синіх комірців і молоді, які традиційно схиляються на бік демократів. І спробувати поборотися з Трампом за котрийсь штат Сонячного поясу: Арізона, Невада, Джорджія та Північна Кароліна. Ці виборці, особливо білі чоловіки без освіти, досить чутливі до риторики республіканців про мігрантів і злочинність. Стратеги Демократичної партії, утім, розраховують насамперед на голоси мешканок цих регіонів, яким не подобається позиція Трампа щодо абортів.
Чи буде Гарріс дистанціюватися від Байдена?
Як повідомила The Washington Post, роками сторінка KamalaHarris.com просто переспрямовувала на вебсайт Байдена. Коли Гарріс оголосили кандидатом, «ніхто не знав, хто контролює її інтернет-домен», констатувало видання, тому довелося довго шукати відповідального.
Зараз, умовно кажучи, ситуація мала б розвернутися на 180 градусів: Байден мусив би переспрямовувати увагу на Гарріс. Однак велике питання, допоможе це її кампанії чи зашкодить.
Адже хоч глава Білого дому та члени його адміністрації повсякчас наголошують, як важливо зберегти «спадок президента Байдена», Камалі Гарріс логічно дистанціюватися від нього. Бо незважаючи на загалом непогані результати роботи чинної адміністрації, опитування свідчать: більшість американців оцінюють їх негативно. Соратники Дональда Трампа тому й намагаються атакувати Гарріс, переконуючи, що вона просто продовження Байдена та його ідейна спадкоємиця. Отже, кандидатці від демократів важливо переконати виборців: вона інша.
На першому передвиборчому мітингу у статусі (неофіційному) кандидата у президенти в штаті Вісконсін Гарріс заявила: «Створення середнього класу буде визначальною метою мого президентства».
Президент Байден часто говорив про необхідність захистити середній клас — і така різниця в підходах може свідчити, що Гарріс схильна реалізовувати більш соціально орієнтовану, навіть ліву політику в разі перемоги. Риторика та пропозиції кандидатки спрямовані на найменш заможні страти американського суспільства й на тих, хто є середнім класом за визначенням, однак не відчуває себе ним і має значно менше можливостей порівняно із середніми американцями двадцять чи тридцять років тому.
«Ми віримо в майбутнє, де кожна людина матиме можливість не просто вижити, але й розвиватися», — заявила Гарріс у Вісконсіні, пообіцявши, що в майбутньому жодна дитина не повинна рости в бідності, літні люди зможуть виходити на пенсію з гідністю, а медичне обслуговування й догляд за дітьми будуть доступними.
Гарріс — продукт каліфорнійської політичної школи, орієнтованої на доволі радикальні ліві ідеї, зокрема: високе податкове навантаження для заможних, посилення ролі державного регулювання та максимально широкі соціальні преференції. Скажімо, під час президентської кампанії 2020 року вона пропонувала охопити державним медичним страхуванням усіх американців.
На ухил ліворуч вказує і вибір кандидата у віцепрезиденти.
Тім Волз належить до лівого крила Демократичної партії, на посаді губернатора Міннесоти він чимало уваги приділяв саме соціальним ініціативам, наприклад, захисту найманих працівників.
До слова, рідна сестра Гарріс Мая, яка під час минулої виборчої кампанії керувала її штабом, має серед демократів репутацію радикальної лівачки. Саму Камалу Гарріс у 2019 році позапартійна організація GovTrack оголосила найбільш лівим сенатором США. Уже в статусі віцепрезидентки вона намагалася балансувати між лівими та центристами, однак тоді була номером два і мусила зважати на позицію президента Байдена. Зараз таких обмежень не матиме.
Що саме пропонує Гарріс виборцям?
Минулого тижня Камала Гарріс окреслила ряд пропозицій у сфері економіки й соціальної політики. Це ще не докладний план, радше ескіз пріоритетів її ймовірної президентської каденції.
«Разом ми побудуємо те, що я називаю економікою можливостей», — заявила вона.
Отже, Гарріс пропонує:
- скасувати борги за медичні послуги;
- заборонити підвищувати ціни на бакалію та харчі (зараз американці витрачають на їжу найбільше доходів протягом останнього десятиліття, ціни на продукти зросли на 26 % з 2019 року);
- обмежити вартість ліків, які відпускають за рецептом;
- державну субсидію в розмірі 25 тисяч доларів для тих, хто вперше купує житло;
- податковий кредит на дитину, який забезпечить сім'ям 6 тисяч доларів протягом першого року життя дитини;
- не підвищувати податки для американців, які заробляють менше ніж 400 тисяч доларів США на рік.
Розповідаючи про свої ініціативи, Камала Гарріс вдалася до власного досвіду: мовляв, зростала в сім’ї середнього класу, її мати відкладала гроші понад десять років, щоб купити дім, і працювала в McDonald’s, поки навчалася в коледжі.
За оцінками Комітету відповідального федерального бюджету, що аналізує пропозиції кандидатів, ініціативи Гарріс збільшать дефіцит бюджету на 1,7 трильйона доларів упродовж десяти років.
Команда Гарріс натомість стверджує, що її план профінансують, збільшивши податки для корпорацій.
Як написало видання The Washington Post, декотрі економічні радники пропонували Гарріс змістити акценти у бік центристських ініціатив, зокрема, підтримати зниження податку на прибуток для домогосподарств середнього класу або податкові пільги для малого бізнесу. Проте чи прислухається до них чинна віцепрезидентка, поки що незрозуміло.
Гарріс проти корпорацій
У спілкуванні з виборцями Гарріс постійно наголошує, що бажає боротися з «жадібністю корпорацій».
Віцепрезидентка часто звертається до свого досвіду роботи прокурора Сан-Франциско й генерального прокурора Каліфорнії.
В одній промові вона вдало згадала в цьому контексті Дональда Трампа: «Я бралася за злочинців усіх видів: хижаків, які знущалися з жінок; шахраїв, які обкрадали споживачів; шахраїв, які порушували правила заради власної вигоди. Тому почуйте мене, коли скажу: я знаю тип Дональда Трампа».
Саме у прокурорському минулому Гарріс можна знайти чимало відповідей на питання, чого чекати від імовірної очільниці США.
Як окружний прокурор Сан-Франциско та генеральний прокурор штату Каліфорнії Гарріс справді зосереджувалася на боротьбі з корпораціями. На її рахунку — мільярдні штрафи й виплати корпорацій за рішеннями судів. Серед її «жертв» — банки, інвестиційні компанії, технологічні гіганти Apple, Amazon, Google, Hewlett-Packard, Microsoft і Facebook. Зокрема, їй вдалося витягти з найбільших банків США компенсацію 18 мільярдів доларів для жителів Каліфорнії, які постраждали від неправомірного стягнення іпотечних кредитів.
Тож ліве крило партії сподівається, що в разі перемоги Гарріс займатиме більш радикальну позицію щодо корпорацій, аніж Байден.
Екологія вже не понад усе
З усім цим показним лівим радикалізмом Камала Гарріс усе ж здатна йти на компроміси там, де це вигідно електорально. Скажімо, раніше вона була переконаною противницею технології фрекінгу (гідравлічного розриву пластів) для видобутку сланцевого газу. Екологічні групи, близькі до демократів, виступають за заборону цієї технології, яка потенційно може нищити довкілля в тих регіонах, де її застосовують.
Однак це питання дуже чутливе для одного з найважливіших хитких штатів — Пенсільванії, де сотні тисяч людей працюють безпосередньо у сфері видобутку, ще щонайменше 200 тисяч землевласників отримують доходи зі здачі в оренду землі газодобувним компаніям. Тож Гарріс відмовилася від антифрекінгових ініціатив — 19 голосів виборників важливіші, ніж екологія.
***
Американські медіа називають Камалу Гарріс однією з найслабших віцепрезидентів за останні десятиліття. Визнаючи при цьому: зараз вона надія своєї партії на перемогу.
У разі якої вона може стати не лише першою жінкою (чорношкірою) на посаді, а й найбільш лівим президентом США. Можливо, країні, де скорочується середній клас, а нерівність драматично зростає, саме це й потрібно?